Ухвала

від 01.07.2015 по справі 826/18103/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18103/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

01 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М., При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Повного товариства «Золотий ломбард» «Фінансовий супермаркет «Аріс» і компанія на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Повного товариства «Золотий ломбард» «Фінансовий супермаркет «Аріс» і компанія про стягнення заборгованості у сумі 765 425,05 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві пред'явила позов до Повного товариства «Золотий ломбард» «Фінансовий супермаркет «Аріс» і компанія, в якому просить стягнути з останнього кошти в розмір 765 425,05 грн. на рахунках у банках.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ПТ «Золотий ломбард «Фінансовий супермаркет «Аріс» і компанія» зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією від 01.07.2009 року, код ЄДРПОУ 36530657, адреса місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 3/7.

Як платник податків та зборів зареєстроване у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві.

Згідно довідки податкового органу про суми податкового боргу платника податків, щодо якого подається заява до суду щодо стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків загальна сума заборгованості складає 765 425,05 грн..

Вказана заборгованість виникла на підставі винесеного позивачем податкового повідомлення-рішення від 04.02.2013 року № 21301750 на загальну суму 765 425,05 грн.

ПТ «Золотий ломбард «Фінансовий супермаркет «Аріс» і компанія» скориставшись наданим законодавством правом оскаржило до суду податкове повідомлення-рішення від 04.02.2013 року № 21301750 на суму 765 425,05 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2013 року у справі № 826/15896/13-а, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 року, в задоволенні позову ПТ «Золотий ломбард «Фінансовий супермаркет «Аріс» і компанія» щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2013 року № 21301750 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2014 року у справі № 826/15896/13-а відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Згідно із ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, з 22.01.2014 року спірні грошові зобов'язання зі сплати визначеного податку рахуються узгодженими та підлягають сплаті до державного бюджету протягом 10 календарних днів за днем такого узгодження, що відповідає вимогам абз. 2 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Відповідачем у встановлені строки сума податкового зобов'язання сплачена не була, внаслідок чого виник податковий борг.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Контролюючим органом 23.04.2014 року було направлено на юридичну адресу відповідача корінець податкової вимоги від 20.03.2014 року № 2285-25 на суму 486,60 грн. Вказане поштове відправлення було повернене до податкового органу 30.05.2014 року за закінченням строку зберігання, про що є докази в матеріалах справи.

В силу ст. 58 Податкового кодексу України податкова вимога вважається такою, що вручена платнику податків.

Доказів оскарження відповідачем вказаної вимоги суду не надано, а судом не встановлено.

Також, податковим органом повідомлено, що сума боргу в податковій вимозі вказана саме у розмірі 486, 60 грн.. з огляду на те, що відповідач у касаційному порядку оскаржив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 року у справі № 826/15896/13-а, тобто на момент складання податкової вимоги, справа перебувала у Вищому адміністративному суді України, а тому були відсутні підстави, станом на 20.03.2014 року вказувати суму у розмірі 765 425,05 грн..

Крім того, позивач також наголосив, що дані про збільшення суми податкового боргу до облікової картки були внесені вже після направлення такої податкової вимоги.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача на момент розгляду справи становить 765 425,05 грн.

Пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, що визначається п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем надано довідку про відкриті банківські рахунки відповідача, з яких можливо стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу.

На момент вирішення спору докази сплати відповідачем спірної суми податкового боргу матеріали справи не містять.

В апеляційній скарзі відповідач жодним чином не пояснює причин несплати узгоджених грошових зобов'язань, однак посилається на порушення позивачем строків звернення до суду та недотримання судом процесуального порядку при прийнятті позовної заяви, що на його думку, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку із відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання регулюються приписами ст. 102 Податкового кодексу України, якою встановлено строк для звернення до суду 1095 днів з дня виникнення такого податкового боргу.

У зв'язку з цим, вказані твердження відповідача не можуть бути прийняті судом як обґрунтування причин невиконання відповідачем своїх обов'язків зі сплати визначених податків.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання позивача на неналежність доказів, а саме оригіналів документів відповідно до яких встановлено розмір та підстави виникнення податкового боргу. Світлокопії документів долучені до позовної заяви податкового органу. Обставини про наявність податкового зобов'язання були переметом розгляду судами, як зазначалось вище.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Повного товариства «Золотий ломбард» «Фінансовий супермаркет «Аріс» і компанія на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Собків Я.М.

Борисюк Л.П.