Ухвала

від 01.07.2015 по справі 816/1108/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 р.Справа № 816/1108/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Токарі" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. по справі № 816/1108/15-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Токарі"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Токарі" (далі - відповідач), в якому просив суд:

-стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Токарі" на користь Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області заборгованість по відшкодуванню пенсій призначених на пільгових умовах з Списком № 2 в розмірі 10 091 грн. 94 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. зазначений позов задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Токарі" (ідентифікаційний код 30879708, місцезнаходження: с. Токарі, Лохвицький район, Полтавська область) на користь Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 10091,94 грн (десять тисяч дев'яносто одна гривня дев'яносто чотири копійки).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції порушено вимоги п. 6.3, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив "Токарі" (код ЄДРПОУ 30879708) є юридичною особою(а.с. 5, 6) та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області з 20 березня 2000 року, що підтверджується повідомленням про взяття на облік юридичної особи (а.с. 23).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на відповідача по справі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Токарі" зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області як платник страхових внесків з 20.03.2000р. (а.с. 23).

Працівникам Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Токарі", було призначено пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Позивачем направлені на адресу відповідача повідомлення про фактичні витрати на відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 копії яких наявні у матеріалах справи разом з повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 9, 10).

Згідно із пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06 грудня 1991, року працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

Відповідно до абз.4 п.1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 % від об'єкта оподаткування визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону - фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 100 відсотків.

Згідно до п. 6.8 Інструкції відповідач повинен щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановленому законодавством порядку був повідомлений про розмір сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Згідно із розрахунком, який був надісланий відповідачу, він має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за лютий-березень 2015 року в сумі 10091 грн. 94 коп.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача обов'язку відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначених за Списком № 2.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що Сільськогосподарський виробничий кооператив "Токарі" повинен відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах лише в розмірі 56,0127%, оскільки СВК «Токарі» та ТОВ «АФ Лан» є правонаступниками колгоспу ім. Ілліча в частині усіх прав та обов'язків, пропорційно вартості майнових паїв (56,0127% та 43,9873% відповідно), виходячи з наступного.

Так, зі статуту Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Токарі" вбачається, що кооператив є правонаступником колгоспу імені Ілліча. При цьому, статут ТОВ Агрофірма «Лан» не містить посилань, що вказане товариство є правонаступником будь-якої юридичної особи.

Також колегія суддів зазначає, що посилання відповідача в обґрунтування вимог апеляційної скарги на постанову Господарського суду Полтавської області від 13.07.2006р. є безпідставними, оскільки зазначеним судовим рішенням не встановлено, що СВК «Токарі» є правонаступником 56,0127% прав та обов'язків колгоспу імені Ілліча. Зазначеним рішенням суду встановлено лише вартість майнових паїв новоутворених підприємств - СВК «Токарі» та ТОВ «АФ Лан».

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Токарі" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. по справі № 816/1108/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 06.07.2015 р.