Ухвала

від 16.06.2015 по справі 826/10970/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

16.06.2015 № К/800/13927/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., розглянувши в порядку письмового провадження Касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду м. Києві від 03.09.2013 р. Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 у справі №826/10970/13-а за позовомПриватного акціонерного товариства «Піастрелла» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів проскасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Піастрелла" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.02.2013 №0001372230 та №0001382230.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким, відмовити в задоволені позовних вимог.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Піастрелла" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт від 29.01.2013 р. № 52/1-22/30-33293530.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 11.02.2013 № 0001372230, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7030125 грн.; від 11.02.2013 № 0001382230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 400001 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 100000 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що відповідачем не доведено наявність порушень податкового законодавства, оскільки позивачем підтверджено правильність включення до собівартості виготовленої продукції списаної сировини - глини керамічної та підтверджено надання послуг по організації просування товарів між позивачем та ТОВ «Епіцентр К». .

З матеріалів справи вбачається, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем, в зв'язку з порушеннями, які зазначені в акті перевірки, а саме: товариством, в порушення п.п.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищено витрати у зв'язку з відображенням в податковому обліку списання сировини глини вогнетривкої на загальну суму 8379539 грн., по якому товариством не надано жодних письмових пояснень та калькуляцій щодо списання сировини глини вогнетривкої з відповідним відображенням у складі собівартості виготовленої продукції. Крім того, ПАТ «Піастрелла» віднесено до складу витрат вартість маркетингових, інформаційних та інших послуг по взаємовідносинам з ТОВ «Епіцентр К», які не підтверджені первинними документами. Саме з цих підстав відповідачем було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств (збитків) у розмірі 7030125 грн., та окрім того, податковий орган вказує на заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 400 001 грн. за період з 01.10.2011 по 30.09.2012, в тому числі за 3 квартали 2012 року на 400 001 грн.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п.п.138.2 ст. 138, - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 ст. 139 ПК України, - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач займається виробництвом та продажем керамічної плитки, для чого придбаває глину вогнетривку «Веско-керамік». Фактичне придбання плитки підтверджується первинними документами, а включення до собівартості виготовленої продукції списаної сировини - глини керамічної підтверджується копіями сертифікатів відповідності та сертифікатів якості; копіями норм витрат основної сировини і матеріалів на виробництво 1 кв.м плитки керамічної типу «ГРЕС»; виробничими актами на списання керамічної плитки; зведеними відомостями розрахунку собівартості продукції позивача, витратами на сировину та матеріали.

Доводи податкового органу про відсутність письмових пояснень щодо включення до собівартості виготовленої продукції списаної сировини - глини керамічної, що є підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими, оскільки законодавством України не передбачено, що письмові пояснення є документом бухгалтерського або податкового обліку.

Крім того, суди встановили, що позивач уклав договір з ТОВ «Епіцентр К» про надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) від 07.12.2011 № 332360, фактичне виконання якого підтверджується актами виконаних робіт, документами про оплату, податковими накладними.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вище положення Податкового кодексу України - юридично правильним є висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПАТ «Піастрелла».

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовано всі обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Якщо відсутні підстави для скасування судового рішення, суд касаційної інстанції відповідно до положень статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 03.09.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.П. Юрченко

Г.К. Голубєва

М.В. Сірош