Ухвала

від 02.07.2015 по справі 821/2830/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року м. Київ К/800/36551/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2014

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014

у справі № 821/2830/13-а

за позовом Приватного підприємства «Гарант-Д»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області

про стягнення суми бюджетного відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гарант-Д» (далі по тексту - позивач, ПП «Гарант-Д») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі по тексту - відповідач-1, ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області) та Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області (далі по тексту - відповідач-2, ГУ ДКУ у Херсонській області) про стягнення суми бюджетного відшкодування в розмірі 927953,67 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було подано до відповідача-1 податкову звітність з ПДВ за квітень-травень 2005 року, зокрема:

- податкову декларацію з ПДВ за квітень 2005 року, в якій по рядку 25 заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму ПДВ у розмірі 402419,00 грн.;

- податкову декларацію з ПДВ за травень 2005 року, в якій по рядку 25 було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму ПДВ у розмірі 561297,00 грн.

Обґрунтованість заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за вказаною податковою звітністю було перевірено податковим органом шляхом проведення перевірок та складанням актів, зокрема:

- актом виїзної позапланової документальної перевірки ПП «Гарант-Д» від 18.10.2005 №1922/23-7/32725652 щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету по деклараціям з ПДВ за квітень, травень 2005 року підтверджена загальна сума бюджетного відшкодування 947049,33 грн., у т.ч. за квітень 2005 року у сумі 385752,33 грн., за травень 2005 року у сумі 561297,00 грн. та встановлено завищення заявленої до бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2005 року суми 16666,67 грн.;

- актом документальної невиїзної перевірки ПП «Гарант-Д» від 09.02.2006 №371/23-7/32725652 щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету за квітень, травень 2005 року встановлено завищення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, у розмірі 503671,59 грн., в тому числі за квітень 2005 року у сумі 174551,67 грн., за травень 2005 року у сумі 329119,92 грн., внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2006 №0001602301/0 про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 503671,59 грн., від 31.03.2006 №0001062301/1 про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 503671,59 грн., від 06.06.2006 №0001062301/2 про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 503671,59 грн., від 21.08.2006 №0001062301/3 про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 503671,59 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом судового оскарження та відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2007 по справі №22а-1068/07, яка набрала законної сили 06.09.2007, залишено без змін постанову Господарського суду Херсонської області від 18.05.2007 щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 13.02.2006 №0001602301/0, від 31.03.2006 №0001062301/1, від 06.06.2006 №0001062301/2, від 21.08.2006 №0001062301/3 в повному обсязі;

- актом документальної невиїзної перевірки ПП «Гарант-Д» від 13.07.2006 №2310/23-7/32725652 щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету за квітень 2005 року встановлено завищення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за квітень 2005 року, на суму 192105,00 грн., внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2006 №0005552301/0 про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 192105,00 грн., від 14.08.2006 №0005552301/1 про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 192105,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом судового оскарження та відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2007 по справі №22а-1068/07, яка набрала законної сили 06.09.2007, залишено без змін постанову Господарського суду Херсонської області від 18.05.2007 щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14.07.2006 №0005552301/0, від 14.08.2006 №0005552301/1 в повному обсязі;

- актом документальної невиїзної перевірки ПП «Гарант-Д» від 03.04.2006 №1203/23-7/32725652 щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету за травень 2005 року встановлено завищення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за травень 2005 року на суму 232177,00 грн., та заниження ПДВ, який підлягає нарахуванню, в сумі 6623,00 грн., внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2006 №0002432301/0 про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 232177,08 грн., від 07.04.2006 №0002422301/0 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 9934,38 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 6622,92 грн. та за штрафними санкціями в сумі 3311,46 грн., від 06.05.2006 №0002432301/1 про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 232177,08 грн., від 06.05.2006 №0002422301/1 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 9934,38 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 6622,92 грн. та за штрафними санкціями в сумі 3311,46 грн., від 14.07.2006 №0002432301/2 про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 232177,08 грн., від 14.07.2006 №0002422301/2 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 9934,38 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 6622,92 грн. та за штрафними санкціями в сумі 3311,46 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом судового оскарження та відповідно до ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 24.01.2007 у справі №8/298-АП-06, яка набрала законної сили 24.01.2007, залишено без змін постанову Господарського суду Херсонської області від 19.10.2006 щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 07.04.2006 №0002432301/0 та №0002422301/0, від 06.05.2006 №0002432301/1 та №0002422301/1, від 14.07.2006 №0002432301/2 та №0002422301/2 в повному обсязі.

Висновок на отримання платником податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 927953,67 грн. податковою інспекцією не складався та до органу державної казначейської служби України не передавався.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування, як правильно зазначено судами, залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Нормами Закону №168/97-ВР право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, а також від того, чи виконували постачальники позивача податкові зобов'язання щодо сплати ПДВ до бюджету.

Крім того, питання про правомірність нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування вже вирішено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров