Ухвала

від 22.08.2013 по справі 0427/6366/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8617/13 Справа № 0427/6366/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року м. Дніпропетровськ

22 серпня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого -

суддів:

при секретарі

ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_6 на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області, -

ВСТАНОВИЛА:

27.07.2012 року скаржник звернулась до суду з даною скаргою посилаючись на те, що 30.01.2012 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист № 2-714/11 про звернення стягнення на земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 1223281500-02-084-0005, яка розташована на території Вільнянської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності, у зв'язку з чим старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 Мамадієвичем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-714/11, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області 30.01.2012 року. В рамках зазначеного виконавчого провадження старшим державним виконавцем 13.07.2012 року винесена постанова про арешт всього майна боржника та заборонено відчудження будь-якого майна, що належить боржнику. Посилаючись на неспівмірність та безпідставність обраного державним виконавцем способу забезпечення виконання, скаржник просила суд скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесену 13.07.2012 року в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-714/11 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2012 року скаргу ОСОБА_6 задоволено, скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесену 13.07.2012 року в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-714/11 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_8

В апеляційній скарзі відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області посилається на порушення норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали з постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 30.01.2012 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист № 2-714/11 про звернення стягнення на нерухоме майно, зазначене в договорі іпотеки від 15.04.2008 року №274, а саме на земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 1223281500-02-084-0005, що розташована на території Вільнянської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності, у зв'язку з чим старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 Мамадієвичем відкрито виконавче провадження 33414971 з примусового виконання виконавчого листа №2-714/11, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області 30.01.2012 року.

В рамках зазначеного виконавчого провадження старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 Мамадієвичем 13.07.2012 року винесена постанова про арешт всього майна боржника та заборонено відчудження будь-якого майна, що належить боржнику, в межах суми боргу.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Відповідно до з ч. 1 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У статті 41 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, приймаючи до уваги, що виконавче провадження відкрито на виконання виконавчого листа, яким передбачено лише звернення стягнення на певну земельну ділянку, яка належить ОСОБА_6, суд дійшов правильного висновку, що накладення арешту на все майно ОСОБА_6 та заборона відчуження будь-якого її майна є неспівмірним видом забезпечення виконання, чим порушені права та законні інтереси боржника.

Суду не надано доказів того, що на виконання вимог ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчудження, якимось чином забезпечить реальне виконання судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 1223281500-02-084-0005, яка розташована на території Вільнянської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Посилання апелянта на те, що оскаржувану постанову від 13.07.2012 року винесено за об»єднаним виконавчим провадженням є безпідставними, спростовуються змістом зазначеної постанови, де вказано, що вона винесена у зв»язку з виконанням виконавчого листа про звернення стягнення на земельну ділянку. Крім того, докази наявності об»єднаного виконавчого провадження у відношенні боржника ОСОБА_6 суду не представлені.

Встановивши факт отримання скаржником копії постанови від 13.07.2012 року лише 24.07.2012 року, місцевий суд дійшов правильного висновку про непорушення строку звернення до суду з даною скаргою, яка була подана 27.07.2012 року.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області - відхилити.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий