Рішення

від 07.07.2015 по справі 902/793/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 липня 2015 р.

Справа № 902/793/15

за позовом :Приватного підприємства "Трансбізнес" (мкр. Гірницький, 19/87, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50057)

до :Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Будмаш" (вул. Гонти, 30, м. Вінниця, 21100)

про стягнення 23700,26 грн. заборгованості за поставлений товар, -

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Кузьменко В.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1,

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Трансбізнес" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Будмаш" , в якому просив стягнути з відповідача 23700,26 грн. заборгованості, з яких: 14572,17 грн. - основного боргу, 8276,98 грн. - інфляційних втрат, 851,11 грн. - 3 % річних.

Ухвалою суду від 09.06.2015 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.07.2015 року.

07.07.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення копія якого міститься в матеріалах справи.

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 06.07.2015р. в якому просить суд перенести розгляд справи на іншу дату, оскільки, останній буде знаходитись в інших судових слуханнях.

Представник позивача в судовому засіданні щодо наданого клопотання представником відповідача заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача про перенесення судового засідання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Суд виходить з того, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 року №1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно з п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09.01.2013р. року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товарів № 021 ( далі договір).

Відповідно до п 1.1. договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставити товар на умовах та в строки встановлені цим договором, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору.

Згідно п.1.2. договору - предметом постачання є товар, визначений у замовленнях, які узгоджуються сторонами, згідно асортименту, пропонується постачальником.

Відповідно п. 2.1 договору - кількість і розгорнутий асортимент товару визначаються в накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно п.4.1. договору - ціна на товар, що поставляється згідно цього договору, вказується у накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 4.2 договору загальна сума договору визначається як сума товару, отриманого згідно усіх накладних.

Відповідно до п.4.3. договору - покупець зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару згідно рахунків, виставлених постачальником, за погодженням сторін:

а) по передоплаті;

б) по факту відвантаження товару покупцеві (дата поставки вказана в видатковій накладній) протягом 3-х банківських днів;.

Згідно п.5.2. договору - датою поставки окремої партії товару є дата фактичної передачі товару постачальником та прийняття покупцем згідно із накладними.

Відповідно до п.5.3. договору - умови поставки: покупець отримує товар за місцем розташування складів постачальника, за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти,30. Доставка товару здійснюється засобами та за рахунок постачальника або покупця - за згодою сторін. Строк поставки за угодою сторін.

Відповідно до п. 6.1. договору - договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а частині виконання зобов'язань - до повного виконання зобов'язань по цьому договору та може бути подовжений за додатковою угодою за взаємною домовленістю сторін.

Згідно з видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи ( а.с. 10-36) позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 14572,17 грн., що зокрема стверджується довіреностями на отримання товару ( а.с. 38-47).

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, на день розгляду справи заборгованість відповідача за договором складає 14572,17 грн.

Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань позивачем було нараховано відповідачу 8276,98 грн. інфляційних втрат та 851,11 грн. 3% річних.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо купівлі-продажу товару, за якими згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за переданий товар у сумі 14572,17 грн. судом визнані обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 8276,98 грн. - інфляційних втрат, 851,11 грн. - 3 % річних. (відповідно до поданого розрахунку)

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8276,98 грн. - індексу інфляції, 851,11 грн. - 3 % річних підлягають задоволенню як такі що підтверджуються договором, матеріалами справи та не суперечить діючому законодавству.

З огляду на викладене суд задовольняє позов в повному обсязі.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 4-5, 22, 32, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Будмаш" (вул. Гонти, 30, м. Вінниця, 21100, код 01267863) на користь Приватного підприємства "Трансбізнес" (мкр. Гірницький, 19/87, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50057, код 24244008) 14572,17 грн. - основного боргу, 8276,98 грн. - інфляційних втрат, 851,11 грн. - 3 % річних та 1827,00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 08 липня 2015 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

3 - відповідачу (вул. Гонти, 30, м. Вінниця, 21100)