Рішення

від 30.07.2013 по справі 906/924/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" липня 2013 р. Справа № 906/924/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 02.10.2012р. №373/12/09Н,

від відповідача: : не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції АТ "ОСОБА_2 Аваль" (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Лазуріт-К" (м.Житомир)

про стягнення 48650,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 48650,98 грн., заборгованості по зобов'язанням згідно договору оренди нежилого приміщення №10/18-93 від 17.09.2008 р., в т.ч. 45151,72 грн. заборгованості з орендної плати за період з серпня 2010 року по листопад 2011 року та 3499,26 грн. пені.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві; повідомила, що станом на день судового розгляду справи заборгованість відповідача не змінилась і складає 48650, 98грн., на підтвердження чого надала розрахунок заборгованості з врахуванням пені станом на 16.07.2013 р., а також інші документи, які були долучені судом до матеріалів справи (а.с.83-85).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Копія ухвали господарського суду Житомирської області від 02.07.2013 р., направлена відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "За закінченням терміну зберігання" (а.с.90-91).

ОСОБА_3 з ЄДР серії АБ №984999 станом на 29.07.2013 відповідач значиться за адресою: 10005, АДРЕСА_1 (а.с.94-96).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. (п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, у разі якщо ухвали суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялася ухвала господарського суду, відповідає адресі, вказаній у витягу з ЄДР.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

17.09.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_2 Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_2 Аваль" (позивач/орендодавець) та Приватним підприємством "Лазуріт-К" (відповідач/орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №110/18-93 (далі - договір, а.с.8-13), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) на умовах цього договору нежиле приміщення загальною площею 429,8 кв.м., що знаходиться в смт.Черняхів, Житомирської обл, майдан Рад на першому та другому поверхах №3 (надалі - нежиле приміщення).

У відповідності до п.п.2.1, 3.1 договору, нежиле приміщення передається в оренду з метою проведення комерційної діяльності орендаря, дозволеної для здійснення законодавством України. Фактична передача нежилого приміщення орендодавцем в користування орендарю здійснюється за актом приймання-передачі не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання цього договору.

Актом прийому-передачі частини нежилого приміщення від 17.09.2008р. (а.с.14) підтверджена фактична передача орендодавцем орендарю в оренду приміщення загальною площею 429,8 кв.м., визначеного умовами договору №10/18-93 від 17.09.2008 р.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст.285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п.8.1 договору орендна плата за користування нежилим приміщенням до 01.06.2009р. за 1 кв.м. становить 4,85 грн., крім того ПДВ 0,97 грн., разом 5,82 грн. за 1 кв. м. в місяць.

Таким чином, розмір орендної плати за перший місяць користування об'єктом оренди становить 2501,436 грн. (5,82 грн х 429,8 кв.м.).

Підпунктом 8.1.1. Договору встановлено, що орендна плата за користування нежилим приміщенням з 01.06.2009 р. за 1 кв. м. становить 12,50 грн., крім того ПДВ 2,50 грн., разом з ПДВ 15,00 грн. за 1 кв. м. в місяць.

Змінами та доповненнями №1 до Договору, що є невід'ємною частиною Договору, які набрали чинності 01.08.09р. та діяли до 31.03.10р., були внесені зміни до підпункту 8.1.1.Договору щодо орендної плати, а саме орендна плата за користування приміщенням в місяць за 1.кв.м. становить 4,65 грн., крім того ПДВ - 0,93грн., разом до сплати з ПДВ за 1 кв.м. - 5,58 грн. Загальний розмір орендної плати в місяць з 01.08.09р. складав 5,58 х 429,8 кв.м. = 2398,28 грн. (а.с.15).

До договору оренди нежилого приміщення № 10/18-93 від 17.09.2008р. ще двічі вносилися зміни та доповнення №2 від 31.03.2010р. та №3 від 31.03.2011р. (а.с.16-17), при цьому загальний розмір орендної плати в місяць не змінився.

Як встановлено договором, розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом множення суми орендної плати за попередній місяць на офіційний оприлюднений показник індекс інфляції в Україні за відповідний період (за виключенням випадків дефляції) (п.8.2 договору).

ОСОБА_3 п.8.3 договору орендна плата, визначена відповідно до пп.8.1, 8.1.1, 8.2 цього договору, сплачується орендарем до 15-го числа поточного місяця, на підставі наданих орендодавцем рахунків.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України встановлює, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідач в порушення умов договору оренди щодо термінів проведення оплат, а також положень ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, несвоєчасно виконував свої зобов'язання за договором №10/18-93 оренди нежитлового приміщення від 17.09.2008р., в результаті чого позивачем неодноразово направлялись відповідачу претензії (а.с.20-25).

18.09.2012 на адресу відповідача було направлено лист про необхідність погашення заборгованості з орендної плати (а.с.22).

Зі змісту листа відповідача (а.с.85), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, вбачається, що останній визнав заборгованість з орендної плати і зобов'язався відшкодувати її в повному обсязі до 25.11.2011 р.

Слід зазначити, що згідно акту приймання-передачі нежилого приміщення від 30.11.2011р., підписаного сторонами договору, об'єкт оренди фактично було повернуто орендодавцю орендарем.

Розрахунок суми боргу обґрунтований.

Відповідач доказів сплати боргу не надав суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 45151,72 грн. боргу по оплаті орендних платежів згідно договору №10/18-93 від 17.09.2008 р.

Розглядаючи питання про правомірність нарахування заявленої до стягнення з відповідача пені, господарський суд приймає до уваги, що згідно п.8.5 договору оренди нежитлового приміщення №10/18-93, орендна плата та інші платежі, передбачені статтею 8 цього договору, сплачені несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені згідно пункту 10.3 цього договору.

За змістом п.10.3 договору, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на дату нарахування пені, від суми невиконаного грошового зобов'язання (з урахуванням індексу інфляції) за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

За таких обставин, враховуючи наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, а також перевіривши правильність його нарахування, суд дійшов висновку про правомірність заявленої до стягнення з відповідача пені в розмірі 3499,26грн.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

ОСОБА_3 із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1 ст. 32 ГПК).

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву та доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Лазуріт-К" (10005, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 34788714) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" (01011, м.Київ, вул.Лєскова, буд.9, ідентифікаційний код 14305909) в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" (10014, м.Житомир, м-н Перемоги,10а, код ЄДРПОУ 20404691):

- 45151,72 грн. заборгованості,

- 3499,26 грн. пені,

- 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.08.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (реком.)

3 - відповідачу (реком.)