Рішення

від 01.07.2015 по справі 908/3327/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/65/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015 Справа № 908/3327/15

м. Запоріжжя провадження № 3/65/15

За позовом: Приватного підприємства В«Виробничо - торгівельна Агропромислова фірма В«Альянс-АгроВ» (71755, Запорізька область, Токмацький район, с. Урожайне, вул. Радянська, 46, ідентифікаційний код 32064919)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та КредитВ» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) в особі філії В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 39)

про стягнення 254 848, 72 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Гречка К.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 18.05.2015р.

від відповідача: не з’явився

ПП В«Виробничо - торгівельна Агропромислова фірма В«Альянс-АгроВ» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 В«Банк В«Фінанси та КредитВ» , м. Київ в особі філії В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» , м. Запоріжжя про стягнення грошових коштів в сумі 254 848,72 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2015р. справу передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 525, 526, 530, 625, 1058, 1060 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою від 25.05.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3327/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.06.2015р. о 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 10.06.2015р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладений на 01.07.2015р. о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 01.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 06.07.2015р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 01.07.2015р. представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.6-10), просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 254 848,72 грн., з яких:

200 000,00 грн. - сума банківського вкладу (вкладний транш);

53 385,71 грн. - сума інфляційних втрат;

1 463,01 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було укладено з відповідачем договір банківського вкладу "Класичний плюс" від 17.12.2014р. № 282, відповідно до якого передано банку суму грошових коштів в розмірі 200 000,00 грн. на умовах терміновості, платності та зворотності, під проценти.

Пунктом 2 Додатку № 282-1 від 17.12.2014р. до Договору визначено, що грошові кошти у сумі 200 000,00 грн. передані банку на строк до 22.12.2015р. Але в пункті 3 цього ж Додатку сторони дійшли згоди, що дострокове повернення за ініціативою Клієнта суми Вкладного траншу можливе не раніше 18 лютого 2015р.

17.02.2015р. ПП В«ВТ АПФ В«Альянс-АгроВ» звернулось із заявою до Філії В«ЗРУ В«ПуАТ В«ОСОБА_3 В«Фінанси та кредитВ» про повернення грошових коштів, наданих за депозитним договором № 282 від 17.12.2014р.

Після того, як жодної відповіді від банку не було отримано, позивач звернувся із подібними заявами ще два рази, а саме із заявами від 14.04.2015р. та 29.04.2015р.

Вкладний транш у розмірі 200 000,00 грн. позивачу не повернуто.

У зв’язку із порушенням грошових зобов’язань відповідачу нараховано також 3 % річних від простроченої суми та втрати від інфляції грошових коштів.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився.

За приписами ст. 17 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за електронним запитом від 26.05.2015р. за № 20616601, станом на 22.05.2015р. ОСОБА_2 В«Банк В«Фінанси та КредитВ» знаходиться за адресою: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема,60.

Саме на цю адресу направлено судом копію ухвали від 10.06.2015р. про відкладення розгляду справи № 908/3327/15.

ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 08.06.2015р. за № 20676433, станом на 08.06.2015р. ОСОБА_2 В«Банк В«Фінанси та КредитВ» має Відокремлений підрозділ - Філію В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 39, ідентифікаційний код 25821086).

Саме на цю адресу направлено судом копію ухвали від 25.05.2015р. про порушення провадження у справі № 908/3327/15 та копію ухвали від 10.06.2015р. про відкладення розгляду цієї справи.

ОСОБА_4 ч. 2 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу (ч.4 ст. 15 ГПК України).

Договір банківського вкладу "Класичний плюс" від 17.12.2014р. № 282 та Додаток № 282-1 від 17.12.2014р. до цього Договору укладений позивачем з Публічним акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі начальника відділення № 13 Філії В«Запорізьке РУВ» АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_5

Таким чином, даний спір підсудний господарському суду Запорізької області.

В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 25.05.2015р. про порушення провадження у справі № 908/3327/15 та копія ухвали від 10.06.2015р. про відкладення розгляду справи на 01.07.2015р., направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до суду не повернулась.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов’язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

ОСОБА_4 із підпунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов’язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі В«Юніон Еліментарія Сандерс проти ІспаніїВ» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2014р. в місті Токмак Запорізької області між Публічним акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та КредитВ» (надалі - ОСОБА_3) в особі начальника відділення № 13 Філії В«Запорізьке РУВ» АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_5 та Приватним підприємством В«Виробничо - торгівельна Агропромислова фірма В«Альянс-АгроВ» (надалі - Клієнт) в особі ОСОБА_6 укладений договір банківського вкладу "Класичний плюс" № 282, згідно якому Клієнт надає Банку суму грошових коштів, надалі "Вклад", у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а ОСОБА_3 виплачує Клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї (п.1.1 Договору).

ОСОБА_4 п.1.2 Договору, вклад складається з Вкладних траншів, що розміщені Клієнтом згідно з умовами цього Договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана Клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та додатками, укладеними в рамках цього Договору і які є його невід'ємною частиною, надалі "Додатки".

Відповідно до п.1.3 Договору, він діє до "17" грудня 2019р. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього Договору.

В пункті 1.4 Договору сторони погодили, що в Додатках, які укладаються Сторонами на підставі цього Договору, визначаються наступні умови:

1.4.1. номер транзитного рахунку, який відкривається Клієнту для розміщення Вкладного траншу;

1.4.2. сума коштів, які перераховуються на вкладний рахунок (сума Вкладного траншу);

1.4.3. процентна ставка, яка нараховується на Вкладний транш та розмір ставки у разі дострокового витребування Вкладного траншу за ініціативою Клієнта;

1.4.4. термін виплати процентів;

1.4.5. інші умови.

Для обліку ОСОБА_3 відкриває Клієнту вкладний рахунок № 2615304817801, у Відділення №13 Філії "Запорізьке РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", код банку 313731, (код ЄДРПОУ одержувача 32064919).

Перерахування Вкладного траншу на вкладний рахунок здійснюється Клієнтом зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок, що вказаний у відповідному Додатку.

Повернення вкладних коштів регламентовано пунктом 3 Договору:

3.1. При закінченні строку розміщення Вкладного траншу повернення Вкладного траншу здійснюється Банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Клієнта, що вказаний в розділі 7 цього Договору.

Повернення Вкладного траншу може бути здійснено також на інший поточний рахунок Клієнта про повернення коштів.

3.2. При настанні терміну, вказаного в п.1.3. цього Договору, строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін шляхом укладення відповідного договору.

ОСОБА_4 п.4.2 Договору, після закінчення строків надання Вкладних траншів, що обумовлюються Сторонами в Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору, Банк зобов'язаний повернути суму Вкладних траншів на умовах, зазначених у цьому Договорі та у Додатках до цього Договору.

Відповідно до п.5.2 Договору, Клієнт має право на дострокове повернення кожного Вкладного траншу.

Дата, після якої можливе дострокове повернення Вкладного траншу вказується у відповідному Додатку до Договору. При цьому, дострокове повернення кожного Вкладного траншу здійснюється повністю, часткове повернення Вкладного траншу не допускається. Клієнт зобов'язаний надати Банку письмову вимогу щодо дострокового повернення Вкладного траншу не пізніше, ніж за 1(один) банківський день до дати дострокового повернення.

У разі дострокового повернення Вкладного траншу перерахунок нарахованих процентів не здійснюється.

Дострокове повернення Вкладного траншу до Дати, після якої можливе дострокове повернення Вкладного траншу, можливе тільки за згодою Сторін.

17.12.2014р. в місті Токмак Запорізької області між Публічним акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та КредитВ» (надалі - ОСОБА_3) в особі начальника відділення № 13 Філії В«Запорізьке РУВ» АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_5 та Приватним підприємством В«Виробничо - торгівельна Агропромислова фірма В«Альянс-АгроВ» (надалі - Клієнт) в особі ОСОБА_6 укладений Додаток № 282-1 до Договору банківського вкладу "Класичний плюс" № 282 від 17 грудня 2014р. про нижченаведене:

1. Для розміщення Вкладного траншу у Банку, Клієнт не пізніше "17" грудня 2014р. здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.6.028439.001 в Філія "Запорізьке РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", код банку 313731, на вкладний рахунок у Банку 2615.2.028439.001 у розмірі 200 000,00 грн.

2. Сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього Додатку, надана Клієнтом Банку на строк до "22" грудня 2015р.

3. Сторони дійшли згоди, що дострокове повернення за ініціативою Клієнта суми Вкладного траншу, відповідно до п.5.2. Договору, можливе не раніше "18" лютого 2015 р.

4. За цим Вкладним траншем в період з "17" грудня 2014р. по "18" лютого 2015р. включно Банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 25 % (Двадцять п'ять відсотків) річних, а в період з "19" лютого 2015р. по "22" грудня 2015р. включно проценти нараховуються виходячи із процентної ставки у розмірі 0,01% (нуль цілих одна сота відсотків) річних.

5. Виплата Клієнту нарахованих процентів здійснюється Банком в дату, що вказана в п.2. Нараховані Банком проценти не збільшують суму ОСОБА_3.

6. Цей Додаток набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та скріплення печатками Сторін.

7. Всі інші умови Договору залишаються без зміни.

На виконання договору банківського вкладу "Класичний плюс" від 17.12.2014р. № 282 ПП В«ВТ АПФ В«Альянс-АгроВ» перерахувало на адресу відповідача 200 000,00 грн., про що свідчить банківська виписка від 17.12.2014р. (а.с.13).

Позивачем надано суду лист директора ПП В«ВТ АПФ В«Альянс-АгроВ» ОСОБА_6 від 17.02.2015р. на адресу першого заступника керуючого Філією В«Запорізьке РУВ» АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_7 наступного змісту:

В«У зв’язку з закінченням строку дії депозитного договору № 282-1 від 17.12.2014р., прошу, вклад в розмірі 200 000,00 (двісті тисяч гривень 00 копійок) перерахувати 18.02.2015р. на поточний рахунок підприємства № 26002132843901 в Філії В«Запорізьке РУВ» АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» .

Крім того, до справи доданий лист директора ПП В«ВТ АПФ В«Альянс-АгроВ» ОСОБА_6 від 14.04.2015р. вих. № 29 на адресу начальника відділення № 13 Філії В«Запорізьке РУВ» АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_5 про повернення заявнику усіх грошових коштів (в т.ч. суми вкладу та відсотків) за депозитним договором № 282 від 17.12.2014р. Даний лист отриманий Банком 15.04.2015р. (вх. № 175), про що свідчить штамп відділення (а.с.15).

Листом від 29.04.2015р. вих. № 35 директор ПП В«ВТ АПФ В«Альянс-АгроВ» ОСОБА_6 повторно звернувся до начальника відділення № 13 Філії В«Запорізьке РУВ» АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_5 про повернення заявнику усіх грошових коштів (в т.ч. суми вкладу та відсотків) за депозитним договором № 282 від 17.12.2014р. Даний лист отриманий Банком 30.04.2015р. (вх. № 186).

Звернення позивача залишено без відповіді, Вкладний транш у сумі 200 000,00 грн. не повернуто.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

Частинами 1-3 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

ОСОБА_4 ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір банківського вкладу "Класичний плюс"№ 282 від 17.12.2014р.

ОСОБА_4 ч.1, 3 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

За приписами ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського строкового вкладу банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Частинами 1, 2 статті 1066 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

ОСОБА_4 ч. 1, 3 статті 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1074 ЦК України встановлено заборону обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

За приписами ч.1, 3 ст. 1075 ЦК України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Аналогічні положення передбачені п. 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003, яким встановлено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 07.12.2000р. N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору; кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань; клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

У спірних правовідносинах ПП В«Виробничо - торгівельна Агропромислова фірма В«Альянс-АгроВ» є клієнтом ОСОБА_2 В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі філії В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» , а не його кредитором.

ОСОБА_4 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

ОСОБА_4 з ч. 5 ст. 341 ГК України передбачено, що установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

За імперативним приписом частини 3 статті 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 2 статті 653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже, відповідно до норм цивільного законодавства, учасники цивільних правовідносин за власним розсудом, вступають у договірні відносини, виходячи із певних обставин свого життя або господарювання, і тим самим вибирають ті чи інші засоби реалізації своїх інтересів, якими є суб’єктивні цивільні права та кореспондуючи їм обов’язки. У разі зміни цих обставин, що були наявними при укладенні договору, названі особи не мають бути заручниками, вибраних же ними, засобів реалізації інтересів. У разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору, законодавець надає перевагу можливості сторін самостійно вирішити питання про зміну змісту договору у зв'язку із істотною зміною обставин (приведення його змісту у відповідність до нових обставин, які сторони не передбачали) або про його розірвання, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті обставин.

Це узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до п.5.2 договору банківського вкладу "Класичний плюс" № 282 від 17.12.2014р. та п.3 Додатку № 282-1 від 17.12.2014р. до цього Договору Клієнт (позивач у справі) має право на дострокове повернення Вкладного траншу за наявності наступних умов:

- не раніше 18.02.2015р.;

- при наявності письмової вимоги щодо дострокового повернення Вкладного траншу не пізніше, ніж за 1(один) банківський день до дати дострокового повернення.

Дострокове повернення Вкладного траншу до дати, після якої можливе дострокове повернення Вкладного траншу, можливе тільки за згодою Сторін.

Таким чином, умовами договору банківського вкладу "Класичний плюс" № 282 від 17.12.2014р. фактично передбачено можливість односторонньої відмови Клієнта від договору у повному обсязі.

ПП В«Виробничо - торгівельна Агропромислова фірма В«Альянс-АгроВ» скористалось на власний розсуд цим правом, тому, у відповідності до п.5.2 Договору, а також ст. 1060, 1068, 1074, 1075 ЦК України, договір № 282 від 17.12.2014р. є розірваним.

Відповідно, ОСОБА_2 В«Банк В«Фінанси та КредитВ» , м. Київ в особі філії В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» , м. Запоріжжя зобов’язаний через 1 банківський день після дати розірвання договору достроково повернути Клієнту Вкладний транш у розмірі 200 000,00 грн.

Тому в частині стягнення суми банківського вкладу (Вкладного траншу) в розмірі 200 000,00 грн. позов заявлений правомірно та підлягає задоволенню.

Проте, як вважає суд, позивачем невірно здійснений розрахунок втрат від інфляції грошових коштів в сумі 53 385,71 грн. та 3 % річних в сумі 1 463,01 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розрахунку 3 % річних позивачем взято період з 19.02.2015р. по 18.05.2015р.

При цьому позивач посилається на те, що ним направлений 17.02.2015р. на адресу Філії В«Запорізьке РУВ» АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» вимогу щодо дострокового повернення Вкладного траншу (п.5.2 Договору).

Проте, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів про отримання цієї вимоги.

Тим більше, що у цій вимозі йдеться про повернення вкладу у зв’язку із закінченням строку дії депозитного договору № 282-1 від 17.12.2014р., однак станом на 17.02.2015р. дія Договору не була припинена.

На відміну від листа, датованого 17.02.2015р., вимога ПП В«ВТ АПФ В«Альянс-АгроВ» від 14.04.2015р. вих. № 29 на адресу відділення № 13 Філії В«Запорізьке РУВ» АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» про повернення заявнику усіх грошових коштів (в т.ч. суми вкладу та відсотків) за депозитним договором № 282 від 17.12.2014р. отримана Банком 15.04.2015р. (вх. № 175), про що свідчить штамп відділення (а.с.15).

Таким чином, з 15.04.2015р. Договір є розірваним.

Відтак, перевіривши розрахунок річних у позовній заяві, господарський суд вважає правомірним наступний розрахунок 3 % річних:

від суми боргу 200 000,00 грн. за період з 16.04.2015р. по 18.05.2015р. (33 дні прострочки) 3 % складає 542,47 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 542,47 грн. 3 % річних. В частині стягнення 3 % річних в розмірі 920,54 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 53 385,71 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

При розрахунку інфляційних позивачем взято період з 19.02.2015р. по 30.04.2015р.

Суд приймає до уваги, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до В«Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справВ» № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши розрахунок суми втрат від інфляції грошових коштів, здійснений позивачем у позовній заяві, господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

від суми боргу 200 000,00 грн. за період березень 2015р. - квітень 2015р. (індекс інфляції 126,312) втрати від інфляції грошових коштів складають 52 624,00 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 52 624,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів. В частині стягнення інфляційних в розмірі 761,71 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З заявленої до стягнення позивачем суми 254 848,72 грн. в частині 1 682,25 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 253 166,47 грн.

Таким чином, позивачу відмовлено в задоволенні 0, 66 % позовних вимог.

Відтак, пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 5 063,33 грн. судового збору (99, 34 % від належних до сплати 5 096,97 грн.).

Приймаючи судове рішення, господарський суд вважає за необхідне накласти на відповідача штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом.

Так, ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.05.2015р. про порушення провадження у справі № 908/3327/15 з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору та у відповідності до приписів ст. 4-2, 4-3 ГПК України, якими передбачено, що:

правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом;

судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами;

господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства,

позивача було зобов’язано у строк до 05.06.2015р. надати докази того, що Філія В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» є юридичною особою та/або наділено повноваженнями виступати стороною у справі (відповідачем) в господарському суді Запорізької області від імені Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» .

Цією ухвалою відповідача також було зобов’язано надати Положення про Філію В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» .

В судовому засіданні 10.06.2015р. представник позивача підтримала клопотання про витребування у АТ В«Банк В«Фінанси та кредитВ» та у філії В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» Положення про філію В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» . При цьому представник позивача підтвердила неможливість самостійного отримання вказаних доказів.

У зв’язку із цим клопотання позивача судом задоволено. Ухвалою від 10.06.2015р. суд зобов’язав Публічне акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та КредитВ» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) - надати всі документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Крім іншого, суд витребував також Положення про Філію В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» .

Одночасно суд витребував також у самої Філії В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» (69037,м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 39) Положення про Філію В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» .

Проте, відповідачем вимоги суду були проігноровані, Положення про Філію В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» господарському суду Запорізької області не надана.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

В ухвалах від 25.05.2015р. (п.7), від 10.06.2015р. (п.4) господарським судом Запорізької області було роз’яснено сторонам право суду при прийнятті рішення стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700, 00 грн.) за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Ненадання відповідачем витребуваних судом документів та не виконання покладених на відповідача обов’язків, розцінено судом як свідоме ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Як зазначено в ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.

ОСОБА_4 пункту 3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки:

- стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК);

- винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90 ГПК). При цьому слід мати на увазі, що передбачене пунктом 5 статті 83 ГПК право господарського суду у прийнятті рішення стягнути з винної сторони штраф у доход державного бюджету України стосується не лише рішень, прийнятих по суті справи, а й ухвал, у тому числі тих, якими розгляд справи не закінчується (наприклад, ухвали про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представника учасника судового процесу та/або неподанням ним витребуваних судом матеріалів тощо).

В пункті 3.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 також роз’яснено, що під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

За приписами п.5 Розділу XX "Перехідні положення" Підрозділу 1 "Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб" Податкового кодексу України, для цілей застосування п.5 ст.83 ГПК України щодо посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян використовується сума в розмірі 17 гривень.

Тобто, за статтею 83 ГПК України можливе застосування штрафу у розмірі до 1 700,00 грн.

Таким чином, оскільки відповідач навмисно та свідомо не виконав правомірні вимоги суду, що є зловживанням процесуальними правами, при прийнятті цього рішення суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 1 000,00 грн.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та КредитВ» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) в особі філії В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 39) 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 52 624 (п’ятдесят дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 542 (п’ятсот сорок дві) грн. 47 коп. - 3 % річних від простроченої суми та 5 063 (п’ять тисяч шістдесят три) грн. 33 коп. витрат на судовий збір.

3. В частині стягнення 761 (сімсот шістдесят одна) грн. 71 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 920 (дев’ятсот двадцять) грн. 54 коп. - 3 % річних від простроченої суми в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та КредитВ» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) в особі філії В«Запорізьке регіональне управління В«Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 39) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом.

5. Повне рішення складено 06.07.2015р.

Суддя В.М. Соловйов