Рішення

від 02.07.2015 по справі 910/11135/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015Справа №910/11135/15 За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «BIK LTD»

про стягнення 12946,79 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Цурка Н.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору про відкриття рахунку в цінних паперах № 754/07 від 28.03.2007 щодо своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 12946,79 грн., з яких 7200 грн. заборгованості за надані послуги, 160,80 грн. пені, 3600 грн. штрафу, 1579,65 грн. інфляційних втрат, 406,34 грн. трьох відсотків річних.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості.

28.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшов уточнений розрахунок пені, відповідно до якого пеня складає 157,37 грн.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 ГПК України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча про час і місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено 28.03.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «BIK LTD» (далі - Депонент, відповідач) та Відкритим акціонерним товариством Акціонерний Банк «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» (далі - Зберігач, позивач) укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 754/07 (далі - договір), відповідно до умов якого Депонент доручив, а Зберігач зобов'язався надавати Депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по цінним паперам на умовах, визначених Положенням про депозитарну діяльність, затвердженого ДКЦПФР № 999 від 17.10.2006, внутрішнім положенням Зберігача та іншими внутрішніми документами Зберігача, чинним законодавством України, та на підставі розпоряджень Депонента.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що депонент зобов'язаний, зокрема, оплачувати послуги зберігача у відповідності з тарифами, умовами та строками передбаченими даним договором.

Відповідно до пункту 3 договору, Депонент оплачує послуги Зберігача згідно з договором та у відповідності із затвердженими тарифами Зберігача (додаток № 1), які є невід'ємною частиною договору та не суперечать вимогам, встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України. Оплата послуг зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами зберігача. Види, кількість та загальна вартість послуг наданих депоненту згідно з даним договором, в т.ч. проведених за відповідний період, належним чином відображається в акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують сторони.

Плата за послуги, надані Зберігачем, вноситься Депонентом, щомісячно, до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно з актом прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках, акт прийому-передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю сторін. Згідно з абз. 4 п. 2.2., абз. 5 п. 3 договору, тарифи за депозитарне обслуговування можуть змінюватись, про що зберігач зобов'язаний письмово сповістити депонента не пізніше як за десять робочих днів до моменту вступу в силу нових тарифів. У випадку, якщо сторони не дійдуть спільної згоди щодо нових тарифів, Депонент має право розірвати договір в порядку, зазначеному в п. 7 договору.

Пунктом 7 договору зазначено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору один рік. У випадку коли строк дії договору закінчуватиметься, а сторони не виявлять письмового бажання розірвати договір, він вважається продовженим на кожен наступний рік відповідно. Сторона, що виявила бажання з будь-яких причин розірвати договір, повинна письмово повідомити іншу сторону за сорок п'ять днів до моменту розірвання із зазначенням причини.

28.03.2007 відповідач звернувся до позивача із заявою про відкриття рахунку у цінних паперах відповідно до договору про відкриття рахунку в цінних паперах № 754/07 від 28.03.2007.

Крім того, на виконання умов договору сторонами підписано додаток № 1 до договору «Витяг з тарифів за послуги Зберігача цінних паперів», умовами якого сторони узгодили вид послуг, розмір плати (тарифів) та порядок сплати комісії.

Жодних доказів направлення будь-якою зі сторін письмового повідомлення про розірвання договору сторонами не надано, а відтак, суд дійшов висновку, що договір автоматично продовжений та станом на день прийняття рішення у справі є чинним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, у період з 16.02.2012 по 15.01.2015, були надані послуги відповідачеві на загальну суму 7200 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача та актами-рахунками прийому-здачі депозитарних послуг, наявними у матеріалах справи.

Водночас, жодних доказів оплати відповідачем вищевказаних послуг суду не надано.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 5 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства. Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7200 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 157,37 грн. пені, 3600 грн. штрафу, 1579,65 грн. інфляційних втрат та 406,34 грн. трьох відсотків річних.

Пункт 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6 договору передбачено, що у випадку затримки сплати вартості наданих послуг зберігача депонент сплачує зберігачу пеню в розмірі 0,5% від загальної суми за кожен день прострочення, що підлягає сплаті. Якщо платіж за надані депоненту депозитні послуги прострочено більше ніж на тридцять днів, то така дія зобов'язує депонента сплатити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості депонента, визначеної на день фактичної сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати наданих послуг.

Разом з тим, п. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 157,37 грн. відповідають нормам діючого законодавства та умовам договору і підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджується, що прострочення оплати послуг мало місце понад тридцять днів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 3600 грн.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 1579,65 грн. інфляційних втрат та 406,34 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат за час прострочення ним зобов'язання, підлягають задоволенню згідно розрахунків позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «BIK LTD» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 36; ідентифікаційний код 24259205) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280) 7200 (сім тисяч двісті) грн. заборгованості, 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 37 коп. пені, 3600 (три тисячi шістсот) грн. штрафу, 1579 (одну тисячу п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 406 (чотириста шість) грн. 34 коп. три відсотки річних та 1827 (одну тисячу десять вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко