Рішення

від 26.05.2015 по справі 914/4497/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №914/4497/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла"

доПриватного підприємства-науково-виробничого підприємства "Профбудсервіс"

простягнення 452 041,41 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився;

від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства-науково-виробничого підприємства "Профбудсервіс" про стягнення 340 539,23 грн. основного боргу, 32 648,40 грн. пені, 9 634,45 грн. 3% річних та 69 219,33 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору поставки №DIM 0501047 від 28.02.2013 р. (надалі – Договір) в частині здійснення своєчасної оплати отриманої продукції.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.12.2014 р. порушено провадження по справі №914/4497/15, розгляд справи призначено на 26.01.2015 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.01.2015 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 09.02.2015 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.02.2015 р. матеріали справи №914/4497/14 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Відповідно до вимог ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, за результатами автоматичного розподілу, справа №914/4497/14 передана на розгляд судді Підченку Ю.О.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.03.2015 р. справу №914/4497/14 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 15.04.2015 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.04.2015 р., враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання 15.04.2015 р., відкладено розгляд справи на 13.05.2015 р. та витребувано від сторін додаткові документи на підтвердження їх вимог та заперечень.

Ухвалою господарського суду від 13.05.2015 р. продовжено строк вирішення спору до 28.05.2015 р. та відкладено розгляд справи на 26.05.2015 р.

В ході проведення судового засідання 26.05.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Водночас, повноважний представник відповідача в судове засідання призначене на 26.05.2015 р. не з'явився, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Ухвали суду було надіслано за юридичною адресою відповідача, яка підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Електриків, будинок 32, офіс 3.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. передбачено, що за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

З матеріалів справи слідує, що конверти з ухвалами суду були повернуті на адресу господарського суду м. Києва з відміткою органу поштового зв'язку "за закінчення терміну зберігання".

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, за висновками суду, Приватне підприємство-науково-виробниче підприємство "Профбудсервіс" було належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи, проте наданим йому правом на участь у розгляді справи не скористалось.

В судовому засіданні 26.05.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, 28.02.2013 р. між Приватним підприємство-науково-виробничим підприємством "Профбудсервіс" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла2 (Постачальник) укладено Договір, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався протягом дійсного договору поставляти товар, у відповідності до заявок Покупця, а Покупець зобов'язався приймати його і оплачувати за товар у відповідності до торгових умов, визначених цим договором.

У пункті 4.1 Договору передбачено, що ціна договору складається з суми вартості партій товару, поставлених Постачальником та оплачених Покупцем протягом строку його дії.

Вартість партії товару визначається на підставі ціни на товар, які обговорюються у протоколі погодження торгівельних умов та зазначаються в рахунках і видаткових накладних. Розрахунки по договору здійснюються в українській гривні (п. 4.2 Договору).

За умовами вказаного вище правочину Покупець зобов'язався здійснювати оплату кожної окремої партії товару не пізніше дати, яка визначається у відповідності з обумовленої відстрочкою платежу, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 4.5 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печаткою уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків до їх повного здійснення.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У додатку №2 до Договору сторони виклали протокол погодження торгівельних умов.

Так, відповідно до п. 3 вказаного вище додатку Постачальник зобов'язався відвантажити товар за ціною, вказаною у п. 2 протоколу із базовою знижкою, а саме за продуктом торгової марки: Tikkurila – 25%, Колорит – 27% та Текс – 27%.

Сторони домовились, що відстрочка платежу становить 45 календарних днів (п. 4 додатку №2 від 28.02.2013 р.).

Сторони також домовились, що кредитний ліміт складає 120% місячного узгодженого об'єму закупок товару у період січень-березень, вересень-грудень та 110% місячного узгодженого об'єму закупок товару у період квітень-серпень (додаток №6 до Договору).

Додаткова знижка (від діючої ціни сформованої після надання базової знижки) у загальному розмірі становить 8% при додержанні Покупцем певних умов, таких як, але не виключно, а саме:

- 4% за сумарне виконання кожні два календарні місяці об'ємів закупок в гривнях згідно додатку №6 до Договору;

- 4% за відповідність стандартам роботи Покупця відповідно різновиду Покупця.

Сторони домовились, що сума додаткової знижки розраховується від суми грошових коштів, що вчасно надійшли на рахунок Постачальника, кожні два календарні місяці станом на останній робочий день кожного другого місяця (п.п. 6, 7 додатку №2).

У додатку 6 до Договору сторони узгодили об'єм закупок товару Покупцем у Постачальника у 2013 році відповідно до Прайс-листа та кредитного ліміту.

На виконання умов вказаного вище правочину, Постачальником поставлено, а Покупцем отримано продукцію на загальну суму 593 630,56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками (штампами) суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06\928\2012 від 17.07.2012 р. підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Тобто, з наведеного вбачається, що видаткові накладні, які підписані представниками обох сторін є належним підтвердженням вчинення господарської операції.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як вже зазначалось, за умовами вказаного вище правочину Покупець зобов'язався здійснювати оплату кожної окремої партії товару не пізніше дати, яка визначається у відповідності з обумовленої відстрочкою платежу, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 4.5 Договору).

Водночас, у п. 4 Додатку №2 сторони домовились, що відстрочка платежу становить 45 календарних днів.

Отже, враховуючи визначені контрагентами в Договорі та додатку №2 порядок та строки оплати поставленого товару, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази передання Покупцю товару за спірним правочином, господарський суд встановив, що строк оплати товару за Договором на загальну суму 593 630,56 грн. настав.

Проте, судом встановлено, що відповідач поставлену позивачем продукцію за спірним правочином у повному обсязі не оплатив, що і стало підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Приватне підприємство-науково-виробниче підприємство "Профбудсервіс" своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару у встановлений договором строк та до моменту звернення до суду з розглядуваним позовом в повному обсязі виконано не було.

Так, на підтвердження здійснення Покупцем часткової оплати позивачем було надано платіжні доручення.

Наразі, господарський суд зазначає, що ухвалами суду від 16.03.2015 р., 15.04.2015 р. та 13.05.2015 р. відповідача було зобов'язано надати суду, зокрема, докази виконання підприємством своїх грошових зобов'язань (платіжні доручення/виписки з банківського рахунку тощо) за Договором.

Проте, відповідачем до матеріалів справи вказаних документів представлено не було.

Отже, позивачем розраховано суму основного боргу в наступному порядку: 593 630,56 грн. (загальна вартість поставленого товару) – 17 428,87 грн. (знижка) – 235 662,46 грн. (розмір оплати за поставлений товар) = 340 539,23 грн.

Таким чином, враховуючи все вище зазначене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" до Приватного підприємства-науково-виробничого підприємства "Профбудсервіс" про стягнення 340 539,23 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати партії товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Як було встановлено вище, спір у справі виник у зв'язку з порушенням Приватним підприємством-науково-виробничого підприємства "Профбудсервіс" строків оплати вартості поставленого товару.

Наразі, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в суму 32 648,40 грн.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 р.).

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання та на підставі викладеного вище, а також з рахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України здійснено перерахунок пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 29 574,31 грн. - пені. В іншій частині в розмірі 3 074,09 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з Приватного підприємства-науково-виробничого підприємства "Профбудсервіс" 3% річних в сумі 9 634,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 69 219,33 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати відповідачем вартості отриманого товару за Договором, господарський суд встановив, що в останньому допущено також арифметичні помилки, а тому, суд здійснивши власний розрахунок з 3% річних та інфляційних втрат дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню 9 014,78 грн. 3% річних та 66 350,02 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" до Приватного підприємства-науково-виробничого підприємства "Профбудсервіс" є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, на зазначені вище суми.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства-науково-виробничого підприємства "Профбудсервіс" (04071, м. Київ, Подільський район, вул. Електриків, будинок 32, офіс 3; ідентифікаційний код 32409216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" (04073, м. Київ, Московський проспект, 9, корп. 6; ідентифікаційний код 24726322) основний борг в сумі 340 539 (триста сорок тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 23 коп., пеню в сумі 29 574 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 31 коп., 3% річних в сумі 9 014 (дев'ять тисяч чотирнадцять) грн. 78 коп. та інфляційні втрати в сумі 66 350 (шістдесят шість тисяч триста п'ятдесят) грн. 02 коп., а також судовий збір в сумі 8 909 (вісім тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. 57 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 02.06.2015 р.

Суддя                                                                                                     Ю.О. Підченко