Рішення

від 03.07.2015 по справі 911/2270/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2015 р. Справа № 911/2270/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта»

до Обухівської центральної районної лікарні

про визнання договору продовженим

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 1 від 12.05.2015);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 617 від 10.06.2015).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта» (далі - позивач) звернулося з позовом до Обухівської центральної районної лікарні (далі - відповідач) про визнання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міст Обухівського району Київської області № 175 від 06.03.2012, укладеного між Обухівською центральною районною лікарнею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта» продовженим на той самий строк, а саме на 35 місяців, до 06.01.2018 на тих самих умовах. Також позивачем подано заяву про забезпечення позову № 04/05 від 18.05.2015, згідно якої останній просив суд на підставі ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України вжити заходів до забезпечення позову, а саме: 1) заборонити Обухівській районній раді, Обухівській центральній районній лікарні, постійній комісії Обухівської районної ради з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та комунального майна та конкурсній комісії проводити конкурс на право укладання договору оренди на: - частину приміщення площею 37,51 кв.м. поліклініки Обухівської районної лікарні, розміщеного за адресою: вул. Каштанова, 52 м. Обухів; 2) заборонити Обухівській районній раді, Обухівській центральній районній лікарні, постійній комісії Обухівської районної ради з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та комунального майна вчиняти дії, направлені на передачу зазначеного майна в користування іншим особам та виселяти позивача з приміщення до вирішення спору по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.03.2012 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міст Обухівського району Київської області № 175 від 06.03.2012, строк дії якого з урахуванням додаткової угоди № 1 від 06.03.2014 встановлено до 06.02.2015. До 06.03.2015 заяви відповідача про припинення або зміну договору не поступало, а тому позивач, вважаючи дію та умови договору пролонгованими продовжив платне орендне використання майна. Однак, 26.03.2015 відповідачем на адресу позивача надіслано лист № 314 з зазначенням, що термін договору закінчився 06.02.2015 на підставі ч.2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». У зв'язку з тим, що жодна зі сторін не направляла заяв про припинення або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, тобто у період з 06.02.2015 до 06.03.2015, а відтак згідно статті 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 9.6. договору він є продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2015 порушено провадження у справі № 911/2270/15, розгляд справи призначено на 12.06.2015.

11.06.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача разом з супровідним листом № 618 від 10.06.2015 (вх. № 13780/15 від 11.06.2015) надійшло заперечення на позов, згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, які прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2015 розгляд справи відкладено на 03.07.2015.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» № 16 від 26.12.2011 передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У судовому засіданні 03.07.2015 суд, розглянувши заяву позивача про заборону Обухівській районній раді, Обухівській центральній районній лікарні, постійній комісії Обухівської районної ради з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та комунального майна та конкурсній комісії проводити конкурс на право укладання договору оренди на: - частину приміщення площею 37,51 кв.м. поліклініки Обухівської районної лікарні, розміщеного за адресою: вул. Каштанова, 52 м. Обухів; заборону Обухівській районній раді, Обухівській центральній районній лікарні, постійній комісії Обухівської районної ради з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та комунального майна вчиняти дії, направлені на передачу зазначеного майна в користування іншим особам та виселяти позивача з приміщення до вирішення спору по суті, вирішив відмовити у її задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 03.07.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позову повністю.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.03.2012 між Обухівською центральною районною лікарнею (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта» (Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міст Обухівського району Київської області № 175, згідно якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування нежиле приміщення (надалі - майно) площею (для нерухомого майна) 37,51 кв.м., розміщене за адресою: м. Обухів, частини нежитлових приміщень поліклініки Обухівської ЦРЛ, вул. Каштанова, 52, вартість якого визначено згідно з актом оцінки і вартість якого становить за експертною оцінкою 47 140 грн без ПДВ.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договору, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Обухівського району Київської області, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Орендна плата визначена на підставі ОСОБА_3 розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 100 грн за 1 кв.м. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар сплачує орендну плату щомісячно до 5-го числа наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (п.п. 3.1, 3.2., 3.3. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору орендодавець зобов'язується не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах договору.

Пунктами 9.1., 9.6. договору сторонами погоджено, що договір укладено строком на 2 роки, що діє з 06.03.2012 до 06.03.2104 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору.

06.03.2014 між Обухівською центральною районною лікарнею (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта» (Орендар) укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міст Обухівського району Київської області № 175, згідно якої сторони продовжили термін дії договору строком на 11 місяців, а саме з 07 березня 2014 року до 06 лютого 2015 року включно.

Листом № 314 від 26.03.2015 (а.с. 16) відповідач повідомив позивача, що термін договору № 175 від 06.03.2012, відповідно до додаткових угод, закінчився 06.02.2015, дія даного договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який їх було укладено.

Листом № 399 від 14.04.2015 (а.с. 17) відповідач повідомив позивача, що 27.04.2015 о 10-00 год. в актовому залі адмінкорпусу Обухівської центральної районної лікарні буде проведений конкурс на право укладання договору оренди на нежитлове приміщення площею 37,51 кв.м, що знаходиться в будівлі поліклініки Обухівської центральної районної лікарні за адресою: м. Обухів, вул. Каштанова, 52.

Предметом позову є вимога про визнання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міст Обухівського району Київської області № 175 від 06.03.2012, укладеного між Обухівською центральною районною лікарнею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта» продовженим на той самий строк, а саме на 35 місяців, до 06.01.2018 на тих самих умовах.

Суд встановив, що між сторонами виникли орендні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частинами першою та другою ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що жодна із сторін договору не направляла заяв про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, тобто у період з 06.02.2015 до 06.03.2015), а відтак згідно статті 764 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та пункту 9.6. договору договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міст Обухівського району Київської області № 175 від 06.03.2012 є продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Посилання відповідача на те, що 26.03.2015 відповідачем на адресу позивача надіслано лист № 314 з зазначенням, що термін договору закінчився 06.02.2015 на підставі ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому договір не є продовженим, судом відхиляються, оскільки вказаний лист відповідача датований 26.03.2015, тобто після спливу встановленого законодавством та договором місячного строку на подачу заяви про припинення договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач направив заяву про припинення договору після спливу строку, передбаченого ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 9.6. договору, а відтак договір є продовженим на тих самих умовах на той самий строк, які були передбачені договором з урахуванням додаткової угоди № 1 від 06.03.2014, на 35 місяців, до 06.01.2018.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що спосіб захисту, обраний позивачем, законодавством не передбачений, оскільки у разі наявності спору між сторонами стосовного продовження договору порушене право позивача підлягає захисту саме у такий спосіб.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 23.12.2014 у справі № 910/11171/14.

Доводи відповідача на те, що п. 10 рішення Обухівської районної ради «Про регулювання відносин у сфері оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Обухівського району Київської області» № 574.39.VI від 25.12.2014, яке було оприлюднене шляхом опублікування у газеті «Обухівський край» (№ 5 від 20.01.2015, № 7 від 27.01.2015, № 8 від 30.01.2015, № 10 від 06.02.2015) встановлено, що договори оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Обухівського району, що були укладені до моменту набуття чинності цим рішенням, є чинними до закінчення терміну дії цих договорів, продовження таких договорів після закінчення терміну їх дії або укладення на новий термін здійснюється відповідно до вимог цього рішення, у зв'язку з чим це рішення є підставою для припинення договору оренди у зв'язку із закінченням терміну, на який він укладався, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 9.3. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міст Обухівського району Київської області № 175 від 06.03.2012 зміни і доповнення або розірвання договору допускається за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні, а відтак суд дійшов висновку, що районна рада, яка не є стороною договору, не наділена повноваженнями на внесення змін чи припинення строку дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження представника відповідача, що після закінчення терміну дії вищевказаного договору адміністрацією Обухівської ЦРЛ було особисто повідомлено директора ТОВ «Аптека Віта» ОСОБА_3 про неможливість подальшого продовження договірних відносин не приймаються судом, оскільки відповідачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду існування зазначених обставин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міст Обухівського району Київської області № 175 від 06.03.2012 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 06.03.2014, укладеного між Обухівською центральною районною лікарнею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта» продовженим на той самий строк, а саме на 35 місяців, до 06.01.2018 на тих самих умовах є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міст Обухівського району Київської області № 175 від 06.03.2012 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 06.03.2014, укладений між Обухівською центральною районною лікарнею (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 52; ідентифікаційний код 01994155) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта» (08720, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 23570728) продовженим на той самий строк, а саме на 35 місяців, до 06.01.2018 на тих самих умовах.

2. Стягнути з Обухівської центральної районної лікарні (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 52; ідентифікаційний код 01994155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта» (08720, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 23570728) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 08.07.2015

Суддя П.В.Горбасенко