Рішення

від 25.06.2015 по справі 911/1587/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2015 р. Справа № 911/1587/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Просимлово-виробниче об'єднання Укрспецтехніка», смт.Рокитне

про стягнення 23420,82 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Просимлово-виробниче об'єднання Укрспецтехніка» (далі - відповідач) про стягнення 23420,82 грн.

Провадження у справі №911/1587/15 порушено відповідно до ухвали суду від 10.04.2015 року та призначено справу до розгляду на 23.04.2015 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.04.2015 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався на 07.05.2015 року.

06.05.2015 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи відкладався на 11.06.2015 року.

У судовому засіданні 11.06.2015 року сторони заявили спільне усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості мирного врегулювання спору. Розгляд справи відкладався до 25.06.2015 року.

Крім того, ухвалою від 11.06.2015 року за спільним клопотанням сторін продовжено строк розгляду спору.

В судовому засіданні 25.06.2015 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач в судовому засіданні 25.06.2015 року проти позову заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

03.07.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Просимлово-виробниче об'єднання Укрспецтехніка» (відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно Заяви відповідач приєднався до «ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг» (надалі - ОСОБА_3), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 03.07.2013 року (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до умов Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26005053120303 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms- повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Відповідно до 3.2.1.1.16. ОСОБА_3 передбачено, що при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «ОСОБА_3 і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_3 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

При укладеннi Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, згiдно якої договором приєднання є договiр, умови якого встановленi однiєю iз сторiн у формулярах або iнших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цiлому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, суд не приймає посилання відповідача на відсутність між сторонами договору банківського обслуговування в письмовій формі, оскільки відповідач, підписавши заяву приєднався до «ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг» та фактично вступив в кредитні правовідносини з Банком.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. ОСОБА_3 кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту ОСОБА_3 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3. ОСОБА_3 кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8. ОСОБА_3 проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «ОСОБА_3 і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. ОСОБА_3 передбачено, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Як зазначає позивач, він свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в сумі 10000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно до розділу ОСОБА_3 3.2.1.4., яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі-«період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними.

При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. ОСОБА_3 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування та вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання по поверненню кредиту не виконав, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість в сумі 23420,82 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 10000,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 7295,59 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 4325,23 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1800,00 грн.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Заява відповідача, якою ініційовано укладення Договору, містить умову, що банк в разі недостатності або відсутності коштів на рахунку може встановити кредитний ліміт, про що повідомляє клієнта в тому числі через засоби електронного зв'язку. При цьому, у відповідній Заяві зазначено, що порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послу і тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

З відповідними умовами банківського обслуговування відповідач був обізнаний і погодився в момент підписання відповідної Заяви, згоду на отримання кредиту також надав в момент прийняття до використання коштів кредитного ліміту. У разі відмови від кредитних коштів, відповідач не мав би їх використовувати.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать, що відповідач підписавши Заяву та використавши наданий банком кредитний ліміт, погодив кредитні відносини з банком, врегульовані Умовами та Правилами надання банківських послу, що спростовує заперечення відповідача проти позову.

Відповідно до 3.2.1.5.1. ОСОБА_3 при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до 3.2.1.5.4. ОСОБА_3 - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої н. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідна зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1. ОСОБА_3 зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Керуючись вказаними положеннями Цивільного кодексу України, позивач правомірно нарахував Позичальнику пеню на суму прострочених грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Просимлово-виробниче об'єднання Укрспецтехніка» (09602, Київська обл., Рокитнянський р-н, смт.Рокитне, вул. Кар'єрна, 1, к. Г, код 38486370) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 10000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 7295,59 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 4325,23 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1800,00 грн. та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Кошик