Постанова

від 30.06.2015 по справі 909/292/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р. Справа № 909/292/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

з участю представників боржника ОСОБА_1, ОСОБА_2

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2015 року по справі №909/292/15 про банкрутство дочірнього підприємства «Калійний завод» ВАТ «Оріана»

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Рочняк О.В.) 06 травня 2015 року у справі №909/292/15 ухвалив:

«порушити провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства «Калійний завод» ВАТ «Оріана» (вул. Промислова, 14, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300, код 22176314).

Провадження у справі №909/292/15 про банкрутство дочірнього підприємства "Калійний завод" ВАТ "Оріана", (вул. Промислова, 14, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300, код 22176314) припинити».

Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу, просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2015 року по справі №909/292/15 в частині припинення провадження у справі №909/292/15 про банкрутство дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана".

Вважає, що в оскарженій частині ухвала є безпідставною та необґрунтованою. Зазначає, що заявник довів безспірність його грошових вимог до боржника, що є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство. Дочірнє підприємство «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" є гірничим підприємством. Однак висновок суду про те, що у статутному капіталі боржника частка держави становить понад 25 відсотків не відповідає дійсності, оскільки розмір внеску відкритого акціонерного товариства "Оріана" до статутного фонду дочірнього підприємства «Калійний завод» становить 0,00 грн. Крім того, згідно із листом Фонду державного майна України від 08 травня 2009 року за №31-2-563 дочірнє підприємство «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" не обліковується у реєстрі корпоративних прав держави. Відтак місцевий господарський суд не мав законних підстав застосовувати п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і припиняти провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана".

У судовому засіданні представники боржника апеляційну скаргу заперечили, надали пояснення, а також копії: Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб станом на 20 лютого 2015 року; Довідки №49/228 станом на 16 лютого 2006 року; Статуту дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана"; ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2011 року; балансів боржника за 2010, 2011 роки.

За змістом статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі статтею 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області, матеріали справи і вважає, що ухвалу Івано-Франківської області від 06 травня 2015 року по справі №909/292/15 слід скасувати з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що у березні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 37824000) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із заявою про порушення справи про банкрутство дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" на загальних підставах, визначених ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У заяві кредитор вказав, що загальна сума його безспірних вимог до боржника становить 4794002,71 грн. Безспірність грошових вимог підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили і виконавчими документами та постановами про прийняття до виконання виконавчих проваджень. Загальна сума безспірних грошових вимог кредитора до боржника є більшою трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати і такі не були задоволені боржником більше, ніж упродовж трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 23 березня 2015 року прийняв заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про порушення справи про банкрутство дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана", призначив підготовче засідання на 30 березня 2015 року, яке надалі відклав на 28 квітня 2015 року та на 06 травня 2015 року.

В ухвалах про прийняття заяви та про відкладення підготовчого засідання суд зобов'язував боржника надати, зокрема, документально обґрунтований відзив по суті заяви кредитора; довідку органів приватизації стосовно наявності чи відсутності на балансі боржника державного майна, що в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу; відомості про усі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків.

Вимоги до відзиву боржника установлено статтею 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Однак боржник не надав відзиву з дотриманням вимог названої норми закону. Натомість у відзиві вказав, що дочірнє підприємство створене у 1999 році ВАТ «Оріана», є гірничим підприємством. На сайті Верховної Ради України зареєстровано проект змін до Закону про банкрутство щодо заборони порушувати справи про банкрутство гірничих підприємств. Планом санації ВАТ «Оріана», який погоджений Фондом Державного майна України 01 жовтня 2014 року, але не погоджений комітетом кредиторів і не затверджений судом у провадженні справи про банкрутство ВАТ «Оріана», передбачено ліквідацію дочірнього підприємства «Калійний завод» ВАТ "Оріана". Також не вирішено питання зберігання маркшейдерсько-геологічної документації.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 06 травня 2015 року порушив провадження у справі №909/292/15 про банкрутство дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" та припинив провадження у справі №909/292/15 про банкрутство, оскільки згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах. Суд керувався ст. 2 , п. 9 ч. 1 ст. 83, п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи оскаржене судове рішення місцевий господарський суд виходив з того, що безспірні грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі до дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" становлять 4426050,46 грн., такі підтверджені судовими рішеннями, виданими на їх примусове виконання виконавчими документами та постановами про прийняття до виконання виконавчого провадження, що в силу приписів ст.ст. 1, 10, 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є підставою для порушення справи про банкрутство (наявність заборгованості, яка перевищує 300 мінімальних заробітних плат, безспірність вимог ініціюючого кредитора, а також неможливість виконання кредиторських вимог протягом більше ніж трьох місяців).

Суд також констатував, що за даними витягу з ЄДРПОУ №20230825 станом на 10 березня 2015 року одним з видів діяльності дочірнє підприємство «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" за КВЕД є добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва мінеральних добрив 08.91. Відповідно до ч.5 класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, прийнятого Державним комітетом України з питань регулювання та споживчої політики, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 N457 (далі Класифікатор) Квед 08.91 - це добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва мінеральних добрив. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2005 р. № 747 затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного значення, до якого віднесено калійну сіль, фосфати, барит.

Згідно зі статутом дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" предметом діяльності підприємства є гірничодобувна діяльність по видобутку руди відкритим і підземним способами з подальшою її переробкою в мінеральні добрива і товарний каїніт; виробництво калійно-мігнієвих добрив, виробництво поліакриламіду та продуктів на його основі та ін.

Згідно з положеннями Гірничого Закону України підприємства, які видобувають корисні копалини із застосуванням гірничої технології як копальня є гірничими підприємствами.

Дія мораторію відповідно ч. 3 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство, у справах про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних капіталах яких частка держави становить не менше ніж 25 відсотків закінчилась 01 січня 2015 року. Проте, відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, які були порушені після 1 січня 2000 року, підлягають припиненню.

Також суд зазначив, що господарським судом Івано-Франківської області вже розглядалася справа № Б-21/26 про банкрутство дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" за заявою прокурора м. Калуша в інтересах держави в особі УПФУ в м. Калуші. Провадження у даній справі ухвалою від 02 грудня 2009 року припинено з аналогічних підстав. Вищевказана ухвала залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 02 червня 2010 року.

Львівський апеляційний господарський суд вважає передчасними висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана". Висновки ж господарського суду Івано-Франківської області про наявність у статутному капіталі дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" частки держави не менше 25 відсотків та про припинення провадження у справі не грунтуються на законі і не відповідають фактичним обставинам справи, є помилковими. Суд апеляційної інстанції виходить із наступних підстав і обставин.

Конституцією України (ч. 2 ст. 19) встановлено обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

За визначенням частини 3 статті 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частиною 2 статті 11 Закону передбачено загальний перелік доказів, що додаються до заяви про порушення справи про банкрутство, у тому числі названо й рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

За змістом статті 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, в якому господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 16).

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство (ч.6 ст.16).

В ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про: порушення провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір;введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном;призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; трок подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; ату складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду, яка не може бути пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше двох місяців та десяти днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду (ч.9 ст.16).

З матеріалів справи слідує, що безспірні грошові вимоги до дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства «Оріана» заявник - Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі підтверджує судовими рішеннями, які набрали законної сили і виконавчими документами та постановами про прийняття до виконання виконавчих проваджень, а саме:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2002 року у справі №П-7/49, яким стягнено з боржника 101271,00 грн. заборгованості по відшкодуванню Пенсійному фонду сум виплачених пенсій по трудовому каліцтву та профзахворюванню. На примусове виконання рішення 12 травня 2004 року видано виконавчий лист за №2849. Постановою від 14 лютого 2013 року названий виконавчий лист №2849 прийнято до виконання виконавчого провадження ВП № 28413231;

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2005 року у справі №П-17/49, яким стягнено з боржника на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші 1552525,20 грн.( 1184572,95 грн. - недоїмка по сплаті збору, 367952,25 грн. - пеня та штрафні санкції). Виконавчий лист №6958 видано 27 квітня 2005 року. Постановою від 14 лютого 2013 року названий виконавчий лист №2849 прийнято до виконання виконавчого провадження ВП № 860762;

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27 січня 2005 року у справі №П-8/302, яким стягнено з боржника на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші 1153646,51 грн. заборгованості по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій. Виконавчий лист №2591 видано 18 лютого 2005 року. Постановою від 14 лютого 2013 року названий виконавчий лист №2591 прийнято до виконання виконавчого провадження ВП № 851006;

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі №2а-1112/11/0970, якою стягнено з боржника на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші 237311,78 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на доставку та виплату пільгових пенсій. Виконавчий лист №2а-1112 видано 16 червня 2011 року. Постановою від 14 лютого 2013 року названий виконавчий лист №2а-1112 прийнято до виконання виконавчого провадження ВП № 27726606;

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2002 року у справі №П-13/139, яким стягнено з боржника на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші 618370 грн. заборгованості по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій. Виконавчий лист №7093 видано 18 лютого 2005 року. Постановою від 14 лютого 2013 року названий виконавчий лист №7093 прийнято до виконання виконавчого провадження ВП № 4568625;

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2009 року у справі №2-а-5383/08/0970, якою стягнено з боржника на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші 839953,20 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на доставку та виплату пільгових пенсій. Виконавчий лист №2-а-5383 видано 13 березня 2009 року. Постановою від 14 лютого 2013 року названий виконавчий лист №2-а-5383 прийнято до виконання виконавчого провадження ВП № 13181455;

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року у справі №2-а-1767/08/0970, якою стягнено з боржника на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші 290925,02 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на доставку та виплату пільгових пенсій. Виконавчий лист №2-а-1767 видано 21 січня 2009 року. Постановою від 14 лютого 2013 року названий виконавчий лист №2-а-1767 прийнято до виконання виконавчого провадження ВП № 12156078.

До заяви про порушення справи про банкрутство додано судові рішення, накази і виконавчі листи та постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про прийняття до виконання виконавчих проваджень.

Названі судові рішення постановлено на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші (ідентифікаційний код 20551096), накази і виконавчі листи теж видано управлінню Пенсійного фонду України в м. Калуші (ідентифікаційний код 205510096).

У матеріалах справи відсутні постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання вищеназваних судових рішень на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші (ідентифікаційний код 20551096).

Кабінет Міністрів України Постановою від 27 липня 2011 року за №803 утворив як юридичні особи публічного права територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів зазначеного Фонду. Зокрема шляхом злиття Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі утворено Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області. 15 березня 2012 року відбулась державна реєстрація припинення Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші (ідентифікаційний код 20551096).

Постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про прийняття до виконання виконавчих проваджень прийнято 14 лютого 2013 року, однак у постановах стягувачем зазначено Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші (ідентифікаційний код 20551096).

На виконання приписів закону у підготовчому засіданні за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника суд повинен з'ясувати наявність підстав як для порушення провадження у справі про банкрутство, так і для відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, вимоги кредитора повністю забезпечені майном боржника.

За наявності підстав в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство місцевий господарський суд повинен був, окрім порушення провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства «Оріана», зазначити й про визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду, яка не може бути пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше двох місяців та десяти днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду. Саме такі вимоги установлено статтею 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвала господарського суду Івано-Франківської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 06 травня 2015 року у справі №909/292/15 таким вимогам закону не відповідає.

Щодо припинення провадження у справі.

Підстави припинення провадження у справі про банкрутство визначені статтею 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон про банкрутство). Зокрема суд припиняє провадження у справі про банкрутство у разі, якщо згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України.

Як зазначено в ухвалі, дочірнє підприємство «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" є гірничим підприємством, предметом діяльності якого є гірничодобувна діяльність по видобутку руди відкритим і підземним способами з подальшою її переробкою в мінеральні добрива і товарний каїніт; виробництво калійно-мігнієвих добрив, виробництво поліакриламіду та продуктів на його основі та ін. Дія мораторію відповідно ч. 3 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство, у справах про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних капіталах яких частка держави становить не менше ніж 25 відсотків закінчилась 01 січня 2015 року. Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, які були порушені після 1 січня 2000 року, підлягають припиненню.

Згідно з приписами статті 325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи., які можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до вимог статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Дочірнє підприємство «Калійний завод» утворене у 1999 році відкритим акціонерним товариством "Оріана", яке є його власником. Серед іншого предметом діяльності підприємства є гірничодобувна діяльність по видобутку руди відкритим і підземним способами з подальшою її переробкою в мінеральні добрива і товарний каїніт; виробництво калійно-мігнієвих добрив, виробництво поліакриламіду та продуктів на його основі (п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 3.2. Статуту дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана").

Отже у силу закону і статуту Дочірнє підприємство «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" не є державним підприємством, не містить частки держави у статутному капіталі. Власником підприємства є відкрите акціонерне товариство "Оріана". Форма власності підприємства за КФВ - приватна.

Наявність у статутному капіталі відкритого акціонерного товариства "Оріана" частки держави жодним чином не визначає форму власності утвореного ним дочірнього підприємства «Калійний завод», як державну.

Відтак висновки суду про наявність частки держави у статутному капіталі дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" й про необхідність припинення провадження у справі №909/292/15 про банкрутство дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства "Оріана" не ґрунтуються на законі.

Апеляційний суд вважає, що доводи боржника про проект змін до Закону про банкрутство щодо заборони порушувати справи про банкрутство гірничих підприємств і про не затверджений судом план санації ВАТ «Оріана», яким передбачено ліквідацію дочірнього підприємства «Калійний завод» ВАТ "Оріана" не є належними і допустимими доказами.

Згідно з ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи.

У силу приписів ч.ч. 1, 6 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд у підготовчому засіданні перевіряє обґрунтованість вимог заявника, з'ясовує наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

За змістом ст. 103 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право серед іншого скасувати рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити частково. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2015 року по справі №909/292/15 скасувати.

Справу №909/292/15 надіслати господарському суду Івано-Франківської області для розгляду на стадії підготовчого засідання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Хабіб М.І.