Постанова

від 02.07.2015 по справі 910/934/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2015 р. Справа№ 910/934/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Мартюк А.І.

Суліма В.В.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: Кириченко А.Б. - довіреність № 225-КР-1469 від 28.04.2015;

від відповідача: Яковенко В.О. - довіреність б/н від 12.01.2015;

від прокуратури: Скляр Д.Ю. - посвідчення № 029382 від 01.10.2014;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Форвард"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2015

у справі № 910/934/15-г (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Приватного підприємства "Форвард"

про повернення земельної ділянки,

У судовому засіданні 02.07.2015 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач, КМР) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Форвард" (далі - відповідач) про зобов'язання повернути позивачу земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:182:0004 по вул. Освіти, 1-3 у Солом'янському районі міста Києва, загальною площею 0,2425 га та вартістю 2101660 грн, привівши її у належний стан.

Позовні вимоги мотивовані тим, що строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем, закінчився, однак відповідач земельну ділянку позивачу не повернув та використовує її без документів на право користування землею.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 позов задоволено повністю. Зобов'язано ПП "Форвард" повернути Київській міській раді земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:182:0004 по вул. Освіти, 1-3 у Солом'янському районі міста Києва, загальною площею 0,2425 га та вартістю 2101660 грн., привівши її у належний стан; стягнуто з ПП "Форвард" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП "Форвард", 25.05.2015 звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, в неповному обсязі з'ясував обставини справи, зокрема, не встановив, що відповідач завчасно звертався до позивача з листом повідомленням про продовження договору оренди, тоді як позивач не висловлював заперечення щодо продовження строку договору. Вищезазначене, на думку апелянта, є підставою для відмови в позові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015, апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.07.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 у зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Мартюк А.І., Сулім В.В.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.07.2015 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Разом з цим, подав клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що відповідачем було подано позов до КМР про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, у зв'язку з чим було порушено провадження у справі № 826/9833/15 Окружного адміністративного суду міста Києва.

На запитання суду щодо причин неподання такого клопотання на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, а також стосовно обставин звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом лише в червні 2015 року, тоді як право користування спірною земельною ділянкою у відповідача припинилося ще у листопаді 2010 року (після закінчення дії договору оренди) відповідач зазначив, що розраховував на позасудове врегулювання даного питання.

Пункт 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 зазначає, що статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК України).

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі, оскільки у суду немає підстав вважати, що в межах справи № 826/9833/15 Окружного адміністративного суду міста Києва розглядаються на даний момент (або будуть розглядатися) обставини, які можуть вплинути на подання і оцінку доказів у справі № 910/934/15-г Господарського суду міста Києва в розумінні ч. 1 ст. 79 ГПК України. При цьому, у випадку виявлення обставин, які не були відомі на час розгляду даної справи, сторони не позбавлені права звернутися до відповідного господарського суду в порядку ст. 112 ГПК України. Крім того колегією суддів враховано, що відповідач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва більш ніж через чотири роки після закінчення дії договору оренди, а також вже після подання прокурором позову у даній справі, тоді як увесь час після припинення договору оренди фактично користувався спірною земельною ділянкою без документів на право користування (що не заперечувалося відповідачем у судовому засіданні).

Представники позивача та прокуратури у судовому засіданні 02.07.2015 також просили суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Проти доводів апеляційної скарги заперечували, зазначивши, що вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Окремо зауважили про те, що рішенням КМР № 645/10133 від 13.11.2013 (яке є чинним та не скасовано у встановленому законом порядку) було відмовлено відповідачу у поновленні договору оренди спірної земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, пов'язаних з предметом спору, заслухавши пояснення представників учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення КМР від 24.05.2007 № 686/1347 "Про передачу ПП "Форвард" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування автостоянки на вул. Освіти, 1-3, у Солом'янському районі м. Києва", 01.11.2007 між ПП "Форвард" (орендар) та КМР (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір).

Вказаний договір був зареєстрований 12.11.2007 у книзі записів державної реєстрації договорів за № 72-6-00455.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Об'єктом оренди є земельна ділянка, яка розташована за адресою: вул. Освіти, 1-3 у Солом'янському районі міста Києва, розмір - 0,2425 га, цільове призначення: «для експлуатації та обслуговування автостоянки», кадастровий номер № 8000000000:72:182:0004 (далі - земельна ділянка) (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору вказаний договір укладено на 3 роки.

Так, матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що після спливу 3 річного терміну (12.11.2010) договір оренди не було пролонговано або поновлено у встановленому законом порядку. Разом з цим, на даний час відповідач продовжує користуватися об'єктом оренди без наявності документів на право користування землею, що не заперечується самим апелянтом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з припиненням договору оренди земельної ділянки відповідач втратив статус орендаря, а відтак і право користування спірною земельною ділянкою.

В цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що рішенням Київської міської ради № 645/10133 від 13.11.2013 відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки, якою користувався позивач, та визнано таким, що втратило чинність, рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 686/1347 "Про передачу ПП "Форвард" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування автостоянки на вул. Освіти, 1-3, у Солом'янському районі м. Києва".

Відтак, посилання відповідача на власні письмові звернення до КМР з пропозиціями поновлення договору оренди (які мали місце у вересні 2011 року), жодним чином не спростовують обґрунтованих доводів позивача та прокуратури стосовно того, що рішення КМР № 645/10133 від 13.11.2013 про відмову в поновленні договору оренди, є чинним, не скасовано повністю або частково, а відтак підлягає обов'язковому виконанню відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому неправомірними є доводи апелянта про те, що відсутність письмових заперечень щодо продовження договору оренди з боку КМР свідчить про досягнення згоди сторін на пролонгацію договору оренди, оскільки п. 11.7 договору передбачено, що саме орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. В свою чергу, матеріали справи не містять доказів письмового звернення орендаря до орендодавця щодо пролонгації договору в порядку, визначеному п. 11.7. договору.

Крім того, правомірним є висновок місцевого господарського суду про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 у справі № 910/17445/14, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015, відмовлено у задоволенні позову ПП "Форвард" до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.11.2007 про поновлення договору оренди землі.

Пунктом 2.6. Постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 роз'яснено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Таким чином в силу ст. 35, 43 ГПК України рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 у справі № 910/17445/14 має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

Так, вказаними судовими рішеннями встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 01.11.2007 припинив свою дію 12.11.2010, а подальше користування ПП "Форвард" земельною ділянкою не підтверджує поновлення вказаного договору, а свідчить про безпідставне використання ПП "Форвард" земельної ділянки.

В свою чергу, відповідно до п. 7.1 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, законами, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно частин першої та другої ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яке оформлюється відповідно до Закону.

Тобто, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку є державний акт. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.

У відповідності з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як було встановлено у даній постанові, спірний договір оренди припинився 12.11.2010 та доказів продовження (пролонгації) або поновлення договору оренди матеріали справи не містять. При цьому чинним рішенням КМР № 645/10133 від 13.11.2013 відмовлено відповідачу у поновленні договору оренди земельної ділянки та вирішено віднести спірну земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови. Наведене свідчить про обґрунтованість доводів позивача та прокуратури щодо безпідставного та неправомірного користування спірною земельною ділянкою ПП "Форвард".

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно задовольнив позовні вимоги, а відтак підстав для скасування зазначеного рішення не вбачається.

Отже доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33-36, 43 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції по даній справі в розумінні ст. 104 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32-36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Форвард" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 у справі № 910/934/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 у справі № 910/934/15-г залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/934/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.І. Мартюк

В.В. Сулім