Рішення

від 31.12.2008 по справі 2-2406/2008

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                             Справа

№ 2-2406/2008 р.

Р І

Ш Е Н Н Я

іменем  України                              

31 грудня 2008

року                                                                                               смт.

Козелець

Козелецький районний

суд Чернігівської області в складі:

                                               головуючого

                        Іванюка Т.І.,

                                               при

секретарі                        Тополь

А.О.,

за участю позивача ОСОБА_1., представника

позивача адвоката ОСОБА_2., представника відповідача Заславського Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до Остерської міської ради про зобов'язання здійснити приватизацію земельної

ділянки,                                                                              

в с т а н о в и в:

у суд із позовною заявою про зобов'язання здійснити приватизацію

земельної ділянки звернулася ОСОБА_1до Остерської міської ради, у якому просить

зобов'язати відповідача здійснити приватизацію на її користь земельної ділянки

площею 0,16 га. розташованої в АДРЕСА_1. Мотивує свої вимоги тим, що  рішенням загальних зборів колгоспників

колгоспі «Заповіт Леніна» від 31.01.1986 року для будівництва та обслуговування

житлового будинку площею 0,25 га. та площею 0,16 га. для ведення особистого

селянського господарства біля домоволодіння біля домоволодіння АДРЕСА_1була

закріплена  за її матір'ю ОСОБА_3. Після

смерті останньої домоволодіння по спадщини перейшло до неї. Дане домоволодіння

є її приватною власністю. Земельна ділянка площею 0,25 га. під будівництво і

обслуговування житлового будинку нею була приватизована. У приватизації

земельної ділянки площею 0,16 га. для ведення особистого селянського

господарства їй Остерської міською радою було відмовлено. Вважає дане рішення

незаконним.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги повністю підтримала та

пояснила, що має право на спірну земельну ділянку як на спадщину, яка

залишилася після смерті її матері ОСОБА_1.

Представник позивача

позовні вимоги повністю підтримав.

Представник

відповідача позов не визнав у повному обсязі мотивуючи тим, що земельна ділянка

площею 0,16 га., яку просить приватизувати позивач для ведення особистого

селянського господарства, розташована на території с. Підлісне, а рішенням від

18 квітня 2008 року Остерської міської ради заборонено надання таких дозволів

на оформлення прав на земельні ділянки, які перебувають в межах м. Остер, а

лише виділяти їх на умовах короткотермінової оренди. При цьому зазначив, що с.

Поліське входить у межі м. Остер.

У судовому засіданні

встановлені такі факти і відповідні ним правові відносини:

відповідно до

довідки № 6970 від 13.11.2007 року Остерської міської ради біля домоволодіння

АДРЕСА_1 в обліку знаходиться земельна ділянка для будівництва та

обслуговування житлового будинку площею 0,25 га. та пл.. 0,16 га. для ведення

особистого селянського господарства (дане домоволодіння є приватною власністю

ОСОБА_1.  Згідно земельно-облікових

документів Остерської міської ради, та облікової книги к-пу «Заповіт Леніна»

вищеназвана земельна ділянка була закріплена за гр. ОСОБА_3 рішенням загальних

зборів колгоспників к-пу «Заповіт Леніна» від 31.01.1986 року. Після смерті

ОСОБА_3 домоволодіння по спадщині перейшло до гр.. ОСОБА_1.;

25 березня 2004 року

Остерської державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на

спадщину за заповітом, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_3

померлоїІНФОРМАЦІЯ_1є її дочка ОСОБА_1. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво,

складається з: житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в

АДРЕСА_1;

відповідно до витягу

про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3195803 від 29.03.2004

рокуОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок, що розташований в

АДРЕСА_1;

рішенням 5 сесії 5

скликання від 15 грудня 2006 року Остерської міської ради було надано дозвіл на

підготовку технічної документації по передачі безоплатно у власність земельних

ділянокОСОБА_1 - 0,25 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку та

пл. 0,15 га. для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1; 

на підставі рішення

7 сесії 5 скликання Остерської міської ради від 20 квітня 2007 рокуОСОБА_1

передано у власність земельну ділянку площею 0,2500 га., яка розташована в

АДРЕСА_1. Цільове призначення вказаної земельної ділянки - для будівництва і

обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. 10 травня

2008 року Остерської міською радою було видано державний акт на вищезазначену

земельну ділянку серії ЯГ № 894806;

25.07.2008 року до

Остерської міської ради із заявою звернулася ОСОБА_1. у якій просила надати їй

дозвіл на приватизацію присадибної земельної ділянки площею 0,16 га. для

ведення особистого селянського господарства;

17 жовтня 2008 року

рішенням 13 сесії 5 скликання Остерської міської ради, було відмовленоОСОБА_1 у

наданні дозволу на розробку проектів відведення земельної ділянки безоплатно у

власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 в зв'язку

з відсутністю документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою

та в зв'язку з цільовим призначенням земельних ділянок в межах населеного

пункту - для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських

будівель.

Заслухавши позивача,

представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної

справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. До даного висновку суд

прийшов із наступних підстав:

як виходить із

позову, ОСОБА_1бажає отримати у власність земельну ділянку площею 0,16 га., яка

розташована біля господарства АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського

господарства, саме як спадкове майно, яке залишилося після смерті її матері

ОСОБА_3, оскільки дана земельна ділянка перебувала у користуванні останньої.

Дана вимога позивача є помилковою і не може ґрунтуватися на діючому

законодавстві. Згідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий

будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку,

на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах,

встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку,

будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача

переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята

житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка

є необхідною для їх обслуговування. Частиною 2 даної статті встановлено, якщо

житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у

користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування

тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною земельної

ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Згідно до ч. 2 ст. 1225 ЦК

України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить

право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони

розміщені. Відповідно до ч. 3 ст. 1225 цього Кодексу до спадкоємців житлового

будинку, інших будівель та споруд переходить права власності або право

користуватися земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо

інший її розмір не визначений заповітом. Статтею 121 ЗК України встановлено, що

громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із

земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва і

обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна

ділянка) у селах не більше 0,25 гектарів. На дану площу земельної ділянки

позивач отримала дозвіл на приватизацію і отримала державний акт на право

власності на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1.

           Також відповідно до ст. 126 ЗК

України право власності на земельну ділянку і право постійного користування

земельною ділянкою посвідчується державними актами. Позивачем не надано суду документу,

який посвідчує, відповідно до законодавства, право користування її матір'ю

ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 0,16 га. біля господарства в АДРЕСА_1. Згідно

до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може

ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України,

до повноважень сільських селищних, міських рад у галузі земельних відносин на

території сіл, селищ, міст  належить розпорядження

землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної

власності у власність громадян. Функції розпорядження землями територіальних

громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян

відносяться виключно до компетенції вищевказаних рад та не можуть бути

здійснені судом. Під час розгляду цивільної справи було встановлено, що 18

квітня 2008 року Остерська міська рада 

на 11 сесії 5 скликання вирішила, що надання дозволів на оформлення прав

на земельні ділянки, які не входять в межі присадибних земельних ділянок, для

особистого селянського господарства (городництва) та садівництва, надання нових

земельних ділянок для вищеназваних потреб в межах м. Остер проводити виключно

на умовах короткотермінової оренди (терміном до 5 років), в зв'язку з

можливістю виникнення суспільних потреб в майбутньому та враховуючи перспективи

розбудови міста. Дане рішення є чинним. Тому, відмовляючи ОСОБА_1. у наданні

дозволу на розробку проектів відведення земельної ділянки безоплатно у

власність для ведення особистого селянського господарства, у своєму рішенні від

17 жовтня 2008 року Остерська міська рада обґрунтовано послалася на відсутність

документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою та в зв'язку з

цільовим призначенням земельних ділянок в межах населеного пункту - для

будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд. Крім

цього передача земельних ділянок у власність є правом, а не обов'язком

територіальної громади.

          Враховуючи викладене суд вважає

позовні вимоги ОСОБА_1. безпідставними та необґрунтованими, оскільки у судовому

засіданні достовірно встановлено, що рішення Остерської міської ради 13 сесії 5

скликання 17 жовтня 2008 року про відмовуОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку

проекту відведення земельної ділянки безоплатно у власність прийняте в межах

повноважень Остерської міської  рада у

галузі земельних відносин, з дотриманням визначеного законодавством порядку

безоплатної передачі земельних ділянок фізичним особам та при цьому не

порушуючи права ОСОБА_1. на отримання у подальшому у власність земельної

ділянки для ведення особистого селянського господарства.  

З цих же підстав суд вважає за необхідне відмовити позивачу у частині

позову про стягнення на її користь із відповідача судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 377, 1225 ЦК України, ст. 12,

121, 126  ЗК України, ст.ст. 60, 88, 209,

212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Остерської міської ради про зобов'язання

здійснити приватизацію земельної ділянки відмовити.

Стягнути із позивача ОСОБА_1 1 (одну) гривню державного мита та 6

(шість) гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

     Рішення може бути оскаржене в

апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд

першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення

заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів

апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку

ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя