Рішення

від 22.06.2015 по справі 908/2904/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.06.2015 Справа № 908/2904/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Промтехнологія», м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Металургійний Комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 259200грн., індексу інфляції у розмірі 16792,98грн., 3% річних у сумі 1254,34грн. та пені у розмірі 12359,52грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача : Ужва К.В. - представник за довіреністю №0104-15 від 01.04.2015р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Промтехнологія», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Металургійний Комбінат «Азовсталь» про стягнення заборгованості у розмірі 259200грн., індексу інфляції у розмірі 16792,98грн., 3% річних у сумі 1254,34грн. та пені у розмірі 12359,52грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за типовим договором №089ЛМ-305/145 на придбання сировинних, топливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів від 07.04.2014р.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: типового договору №089ЛМ-305/145 на придбання сировинних, топливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів від 07.04.2014р., разом зі специфікаціями до нього, видаткових накладних: №ПТ-0001248 від 28.10.2014р., №ПТ-0001436 від 05.12.2014р., №ПТ-0001512 від 23.12.2014р., №PH-0000034 від 15.01.2015р., довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей: №008228 від 28.10.2014р., №008440 від 27.11.2014р., №008563 від 22.12.2014р., №5018 від 15.01.2015р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 530, 623, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 4, 12, 15, 49, 54, 65 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсягу та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач 02.06.2015р. через канцелярію суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній строк, у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання, призначене на 03.06.2015р. так як приймає участь у розгляді справи №910/3332/15-г у м.Києві. Клопотання було розглянуто та задоволено судом.

Відповідач у судове засідання 22.06.2015р. без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України , оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3 , 22 , 33 та 77 цьогоКодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази у їх сукупності в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України , заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено типовий договір №089ЛМ-305/145 на придбання сировинних, топливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів від 07.04.2014р. (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити матеріали (далі-«Ресурси») на умовах, які передбачені цим Договором.

За умовами п.2.1. договору кількість, номенклатура Ресурсів вказується в специфікаціях до даного Договору, які є його невід'ємною частиною (далі-Специфікації).

За умовами п.3.1. договору Постачальник зобов'язується поставити Ресурси на умовах поставки, які вказані в Специфікаціях у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що оплата за поставлені Ресурси буде здійснюватися протягом строку, який вказаний в специфікації, який рахується з моменту поставки Ресурсів та надання документів, які вказані в п.6.4. цього Договору.

Відповідно до п.7.2. договору у випадку порушення більш чим на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді.

Договір діє до 31 грудня 2014 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором. (п.10.5. договору).

Договір підписаний Сторонами та скріплений печатками підприємств з протоколом розбіжностей.

Специфікаціями до Договору Сторони визначили найменування/виробника, якісні характеристики, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість ресурсів.

Специфікацією №1 від 07.04.2014р. до Договору Вартість Ресурсів, які поставляються відповідно з даною Специфікацією складає 561312,00грн. Відповідно до п.4 специфікації строк поставки: 29.06.2014р. включно з можливістю дострокової поставки. Строк оплати Ресурсів, які поставляються: оплата по факту поставки протягом 60-ти календарних днів з моменту поставки Ресурсів та надання Покупцю документів вказаних в п.6.4. цього договору (п.5 специфікації).

У Специфікації №3 від 25.07.2014р. до Договору вартість Ресурсів, які поставляються у відповідності з даною Специфікацією складає 54000,00грн.

Строк поставки: 29.08.2014р. включно з можливістю дострокової поставки.(п.4 специфікації).

Строк оплати ресурсів, які поставляються: оплата по факту поставки протягом 60-ти календарних днів з моменту поставки Ресурсів та надання Покупцю документів вказаних в п.6.4. цього договору.

Специфікацією №5 від 13.10.2014р. вартість Ресурсів, які поставляються у відповідності з даною Специфікацією складає 266400,00грн.

Строк поставки: 29.10.2014р. включно з можливістю дострокової поставки.(п.4 специфікації).

Строк оплати Ресурсів, які поставляються: оплата по факту поставки протягом 60-ти календарних днів з моменту поставки Ресурсів та надання Покупцю документів вказаних в п.6.4. цього договору.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача Товар, що підтверджується видатковими накладними: №ПТ -0001248 від 28.10.2014р. на суму 93600,00грн., №ПТ-0001436 від 05.12.2014р. на суму 51840,00грн., №ПТ-0001512 від 23.12.2014р. на суму 12960,00грн., №PH-0000034 від 15.01.2015р. на суму 100800,00грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника відповідача у вказаних накладних скріпленим печаткою підприємства та довіреністю.

Факт виконання договору також підтверджується актами прийому-передачі ресурсів та документів до договору від 07.04.2014р. №089ЛМ-305/145: акт від 28.10.2014р., акт від 05.12.2015р., акт від 28.10.2014р., акт від 23.12.2014р., акт від 15.01.2015р. Відповідно до зазначених актів Позивач передав, а Відповідач отримав: оригінали видаткових накладних, рахунків-фактур, податкових накладних, копію сертифікату походження та додаток до нього, копії ГМД та сертифікатів якості.

За приписами п.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже у Відповідача виникли зобов'язання перед Позивачем щодо оплати отриманого ним товару.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень, на момент фактичної його передачі, суду відповідачем не представлено. Письмові повідомлення стосовно відмови від прийняття або оплати продукції Відповідачем Позивачу не надавались.

Як вбачається з матеріалів справи строки здійснення оплати за поставлену продукцію вже настали, однак вартість поставленої продукції у сумі 259200грн. Відповідачем сплачена не була.

17.03.2015р. Позивачем була направлена вимога про оплату продукції №17/03. Відповідно до вказаної вимоги Позивач вимагав від Відповідача виконання умов договору на підставі статей 525, 526 ЦК України та в порядку ст.5-8 ГПК України. Підтвердженням відправлення вказаної вище вимоги є фіскальний чек від 17.03.2015р., факт отримання відповідачем вказаної вище вимоги про сплату боргу підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.03.2015р.

Отже несплаченою залишилася сума боргу у розмірі 259200грн.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за отриманий продукцію не виконав у зв'язку з чим за відповідачем виникла сума боргу у розмірі 259200грн.

На підставі зазначеного, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором перед позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, на підставі чого суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 259200грн. за спірним Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати позивач вимагає стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1254,34грн. за період з 28.12.2014р. по 06.04.2015р. нарахованих на суму боргу у розмірі 259200грн.

Зазначені вимоги суд вважає обґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем.

Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок інфляційних нарахувань судом встановлено, що розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, тому вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 16792,98грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені в сумі 12359,52грн. на підставі умов п. 7.2. договору суд зазначає наступне:

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Керуючись зазначеним вище пунктом Договору, позивачем була нарахована пеня на суму боргу за період з 28.12.2014р. по 06.04.2015р. у сумі 12359,52грн.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У частині 2 ст. 343 ГК України прямо вказується на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, таким чином зазначені вимоги підлягають частковому задоволенні у сумі 6185,09грн.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на строни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Промтехнологія», м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Металургійний Комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 259200грн., індексу інфляції у розмірі 16792,98грн., 3% річних у сумі 1254,34грн. та пені у розмірі 12359,52грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний Комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область (87500, Донецька область, м.Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул.лепорського, буд.1, ЄДРПОУ 00191158, р/р 26009962486445 в ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Промтехнологія», м.Дніпропетровськ ( 49024, м.Дніпропетровськ, вул..Гринченко, буд.54, ЄДРПОУ 34682574, п/р 26006248842 в ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805) заборгованість у розмірі 259200грн., індексу інфляції у розмірі 16792,98грн., 3% річних у сумі 1254,34грн., пені у розмірі 6185,09грн. та судовий збір у розмірі 38501,44грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 22.06.2015р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2015р.

Суддя Л.Д. Подколзіна