Рішення

від 06.07.2015 по справі 914/1739/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015 р. Справа№ 914/1739/15

За позовом : Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі

позивача: Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Гаражного кооперативу «Іскра», м. Львів

про стягнення заборгованості за договором від 24.07.2012р. № 345 в сумі 49 020,00 грн.

Суддя Коссак С.М.

При секретарі Куць М.Я.

Представники:

Від прокуратури: Куцик В.Б. - посвідчення № 011165 від 24.10.2012р.

Від позивача: Гнатковська М.І. - представник за довіреністю від 17.12.2014р. № 23-133;

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області прокурором Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради подано позов до Гаражного кооперативу «Іскра» про стягнення заборгованості за договором від 24.07.2012р. № 345 в сумі 49 020,00 грн.

Ухвалою від 02.06.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 22.06.2015р.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 22.06.2015р. розгляд справи відкладено на 06.07.2015р.

В судовому засіданні 06.07.2015р. представник прокуратури позовні вимоги підтримує повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю, вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору про пайову участь від 24.07.2012р. № 345 не сплатив пайовий внесок в сумі 49 020,00 грн. по 31.12.2014р., внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідач в черговий раз у судове засідання 06.07.2015р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі, яка скеровувалася господарським судом за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо відповідача від 06.07.2015 року за №20829491 станом на 06.07.2015 року місцезнаходженням відповідача у справі є адреса: 79066, Львівська область, м. Львів, вул. Межова (Спеціальній витяг з ЄДРЮО та ФО-П у справі), поверталася без вручення адресату (отримувачу) з написом: «Уточними адресу» (докази в матеріалах справи). Ухвали суду від 22.06.2015р. про відкладення розгляду справи надіслані відповідачу за належною адресою.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Департаментом економічної політики Львівської міської ради (позивач у справі) та Гаражним кооперативом «Іскра» (замовник, відповідач) укладено договір про пайову участь від 24.07.2012р. № 345 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому даним договором (п.1.1. Договору).

Згідно п.2.2. Договору відповідач зобов'язаний сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 56 129,14,90 грн., зокрема:

6 129,14 грн. - по 06.08.2012р.;

50 000,00 грн. - по 31.12.2013р.

27.02.2014р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №59 про внесення змін до Договору про пайову участь від 24.07.2012р. № 345. Пунктом 1 вказано додаткової угоди передбачено обов'язок відповідача сплатити внесок у сумі 56 129,14 грн. у наступні строки:

6 129,14 грн. - по 06.08.2012р.;

980,00 грн. - по 19.02.2014р.;

49 020,00 грн. - по 31.12.2014р. (але не пізніше ніж дата введення об'єкта в експлуатацію).

Відповідач частково виконав зобов'язання за Договором, а саме оплати пайові внески в сумі 6 129,14 грн. та в сумі 980,00 грн., що підтримується позивачем та не заперечується відповідачем.

Однак, як зазначається позивачем, що відповідач не виконав зобов'язання за Договором щодо сплати пайового внеску в сумі 49 020,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не в повному обсязі виконав зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим у нього на момент звернення позивачем до суду виникла заборгованість в сумі 49 020,00 грн.

Доказів повної або часткової оплати заборгованості сторонами не подано.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач проти вимог позивача не заперечив, будь-яких пояснень по суті предмету спору суду не надав, доказів сплати пайового внеску в сумі 49 020,00 грн. не представив. Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 49 020,00 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (надалі - Закон).

Відповідно до підпункту 1 та підпункту 2 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат та позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Оскільки прокуратурою заявлено майнову вимогу, спір виник з вини відповідача, суд приходить до висновку, що стягненню підлягають судові витрати в сумі 1 827,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22, 29, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Гаражного кооперативу «Іскра» (79066, Львівська область, м.Львів, вул. Межова; ідентифікаційний код 06651603) на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл. Ринок, 1; ідентифікаційний код 34814859) 49 020,00 грн. заборгованості (розрахунковий рахунок №31511921700002, код платежу 24170000 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 38008294, отримувач: міський бюджет м. Львова).

3. Стягнути з Гаражного кооперативу «Іскра» (79066, Львівська область, м. Львів, вул. Межова; ідентифікаційний код 06651603) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1 827,00 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.07.2015р.

Суддя Коссак С.М.