Рішення

від 30.06.2015 по справі 922/3172/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р.Справа № 922/3172/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Солоницівка до Приватного підприємства "Лайнстар", м. Харків про стягнення 91 176,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, довіреність №1064 від 27.05.2015 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду із позовною заявою до Приватного підприємства "Лайнстар" (відповідача) про стягнення заборгованості в розмірі 91 176 грн., а також судового збору в розмірі 1 827,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 11, 525, 526, 527, 599, 610, 612, 655, ч. 1 ст. 692, ст. 712 ЦК України, ст. ст. 173, 175, 193 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити. Подав до суду клопотання (вх.№ 26270 від 30.06.2015 р.) про долучення до матеріалів справи витребуваних документів, які долучено до матеріалів справи.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів до суду не подав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості між позивачем та відповідачем позивач поставив відповідачеві 1500 штук гідроштовхачів Д49.78.8спч-1 на загальну суму 194 400,00 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін і скріпленими їх печатками накладними: №46 від 19.04.2012 р. на суму 48 600,00 грн., №47 від 21.04.2012 р. на суму 48 600,00 грн., №48 від 22.04.2012 р. на суму 48 600,00 грн. та №49 від 23.04.2012 р. на суму 48 600,00 грн.

Відповідач товар на загальну суму 194 400,00 грн. отримав, але оплатив його вартість частково в розмірі 103 224,00 грн.

Аналіз вищевикладених обставин справи надає суду підстави для висновку про те, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб. Даний висновок суду ґрунтується на такому.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у письмовій формі. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також прийняттям до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Разом з тим, слід зазначити, що у п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Зі змісту вищезазначених накладних вбачається, що вони відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними обліковими документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Таким чином судом встановлено, що відповідач товар на загальну суму 194 400,00 грн. отримав, але оплатив його вартість частково в розмірі 103 224,00 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 91 176,00 грн., яка до цього часу залишається непогашеною.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини і норми закону, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 91 176,00 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до вимог якої судовий збір в розмірі 1 827,50 грн. має бути покладено на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 205, 509, 525, 526, 655, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Лайнстар" (61153, м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 56, код ЄДРПОУ 36626857) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (62370, АДРЕСА_1, ідентифікаційний №2570400871, п/р 26001060775564 в ХГРУ АКБ "Приватбанк", МФО 351533) заборгованість в розмірі 91 176,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.07.2015 р.

Суддя ОСОБА_3