Рішення

від 09.07.2015 по справі 924/880/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2015 р.Справа № 924/880/15

Господарський суд Хмельницької області у складі: судді Радченя Д.І. розглянувши матеріали справи

за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства „Магнат" м.Суми

до приватного підприємства „Хмельницька логістична компанія" м.Хмельницький

про стягнення 22300 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року порушено провадження у справі №924/880/15 за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства „Магнат" м.Суми до приватного підприємства „Хмельницька логістична компанія" м.Хмельницький про стягнення 22300 грн. заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Повноважний представник позивача в судове засідання за викликом не з'явився, проте від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника, повідомив що ним поштою надано суду оригінали доказів на підтвердження позовних вимог.

Повноважний представник відповідача в черговий раз судове засідання не з'явився, в порушення вимог господарського суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів чи заперечень на розгляд суду не надав, позовні вимоги по суті не оспорив. Про дату, час розгляду справи в судовому засіданні відповідач належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленнями про вручення рекомендованих листів повноважній особі. Ухвали про відкладення від 17.06.2015 року та від 30.06.2015р. надіслані обом сторонам.

Відповідно ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п.п.4,23 Інформаційних листів Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 та від 18.03.2008р. №01-8/164 - до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", „за закінченням терміну зберігання" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача, який повідомлений про розгляд справи в суді, не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України, за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

24 березня 2015р., з допомогою електронної пошти, на адресу перевізника ПВКП "Магнат" від експедитора ПП "Хмельницька логістична компанія", що виступив замовником перевезення, надійшла Заявка №1 на здійснення міжнародного перевезення, умови якої прийняті перевізником, - підписана та засвідчена печаткою ПВКП "Магнат", та направлена замовнику перевезення.

У відповідності до даної заявки №1 від 24.03.2015р., перевізником (позивач по справі) автомобілем ДАФ (ВМ 7264 ВА) здійснено перевезення вантажу по маршруту м.Каховка (Україна) - м.Алмата (Казахстан), з терміномо виконання 26-27.03.2015р. з місця загрузки м.Нова Каховка Херсонської області. Даний вантаж було доставлено до місця призначення - замовнику, в терміни передбачені заявкою - до 10.04.2015р., підтвердженням чого є товарно-транспортна накладна (ТТН) А№338300. Згідно умов даної заявки, вартість послуг перевезення становить 1800 доларів США, з яких 50% передплата за курсом НБУ на завантаженні, 50% за курсом НБУ на момент розвантаження.

На оплату наданих послуг по перевезенню вантажу позивачем та відповідачем складено та підписано акт надання послуг №30 від 17.04.2015р., згідно якого вартість наданих послуг становить 42300,00грн.

Належне виконання перевезення підтверджується відсутністю будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача в графі 24 СМК. та наявністю підпису та відтиску печатки уповноваженої особи останнього в цій графі. З цієї суми, 50%, а саме 21500,00грн. мали бути сплачені 27 березня 2015р. (дата завантаження), решта 50%, а саме 21500,00грн. мали бути сплачені 10 квітня 2015р. (дата розвантаження).

Свої зобов'язання щодо оплати боргу відповідач виконав частково, перерахувавши позивачеві 02 квітня 2015р. кошти в сумі 18000,00грн. та 05 травня 2015р. у сумі 2000,00грн., підтвердженням чого є платіжні доручення №628 від 15.05.2015р., №597 від 02.04.2015р., і станом на час звернення позивача з позовом до суду його заборгованість перед позивачем становила 22300,00грн.

Дослідивши зібрані у справі докази давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть також відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно ч.2 ст.639 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч.1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка відправила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

З матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини між сторонами виникли на підставі заявки №1 від 24.03.2015р., згідно якої перевізником (позивач по справі) автомобілем ДАФ (ВМ 7264 ВА) здійснено перевезення вантажу по маршруту м.Каховка (Україна) - м.Алмата (Казахстан), та які регулюються главою 65 ЦК України і по своїй правовій природі є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтями 931, 932 Кодексу встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до даної заявки №1 від 24.03.2015р., перевізником (позивач по справі) автомобілем ДАФ (ВМ 7264 ВА) здійснено перевезення вантажу по маршруту м.Каховка (Україна) - м.Алмата (Казахстан), з терміномо виконання 26-27.03.2015р. з місця загрузки м.Нова Каховка Херсонської області. Даний вантаж було доставлено до місця призначення - замовнику, в терміни передбачені заявкою - до 10.04.2015р., підтвердженням чого є товарно-транспортна накладна (ТТН) А№338300. Згідно умов даної заявки, вартість послуг перевезення становить 1800 доларів США, з яких 50% передплата за курсом НБУ на завантаженні, 50% за курсом НБУ на момент розвантаження.

На оплату наданих послуг по перевезенню вантажу позивачем та відповідачем складено та підписано акт надання послуг №30 від 17.04.2015р., згідно якого вартість наданих послуг становить 42300,00грн.

Свої зобов'язання щодо оплати боргу відповідач належним чином не виконав і станом на момент звернення позивача з позовною заявою до суду заборгованість перед позивачем становила 22300,00грн.

В силу ст.193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків передбачених законодавством.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач, крім суми судового збору, просить суд відшкодувати за рахунок відповідача 2230 грн. витрат понесених позивачем на правову допомогу адвоката.

На підтвердження сплати адвокатських послуг в сумі 2230,00 грн. позивачем подано наступні докази: договір доручення №1-05 від 01.05.2015р., укладений між позивачем та адвокатом Лоза Віктор Миколайович, який є адвокатом згідно свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008р., акт приймання-передачі наданих послуг від 15.05.2015р. №1/05 на суму 2230,00 грн., квитанція №1-05 від 15.05.2015р. про отримання від ПВКП "Магнат" грошових коштів с умі 2230,00 грн.

Судом приймається до уваги, що згідно ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру".

Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

У п.12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: „Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи наявні в матеріалах справи документи, об'єм виконаної адвокатом роботи, розмір заборгованості відповідача перед позивачем та те, що адвокатом підготовлено позовні матеріали лише по сумі основного боргу без нарахувань штрафних санкцій, а також неявку адвоката в засідання суду, оскільки явка представника позивача визнавалася судом обов'язковою, суд прийшов до висновку що вартість наданих адвокатом послуг є неспіврозмірним та явно завищеним.

Тому суд вважає за розумне відшкодувати за рахунок відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 1000,00 грн..

Відповідності до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43, 44-49, п.1.1 ст.80, ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ВИРІШИВ:

Позов приватного виробничо-комерційного підприємства „Магнат" м.Суми до приватного підприємства „Хмельницька логістична компанія" м.Хмельницький про стягнення 22 300,00 грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства „Хмельницька логістична компанія" (м.Хмельницький, вул.Київська, 4, кім.305, код ЄДРПОУ 37864127) на користь приватного виробничо-комерційного підприємства „Магнат" (м.Суми, вул.Робітнича, 67/63 код ЄДРПОУ 31208506) - 22300,00 грн. - основного боргу та 1827грн. - витрат по оплаті судового збору та 1000,00 грн. - витрат на послуги адвоката .

Видати наказ.

Суддя Д.І. Радченя

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, м. Суми, вул.Робітнича,67/63.,

3. відповідачу, м.Хмельницький, вул.. Київська, 4.