Постанова

від 06.07.2015 по справі 922/2031/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.07.2015 справа №922/2031/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддівБойченко К.І., Ломовцева Н.В. При секретарі: Корнух В.О. від позивача:Сало Ю.І. - представник за довіреністю №1 від 23.10.2014 р. від відповідача:не з'явились Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СI-БІ», м. Старобільськ Луганської області на рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2015 року у справі№922/2031/15 (суддя Прохоров С.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СI-БІ», м. Старобільськ Луганської області до відповідачаЛуганської обласної дитячої клінічної лікарні, м. Лисичанськ Луганської області про стягнення коштів 393519,33 грн. ВСТАНОВИВ:

У 2015 році Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ-СI-БІ», м. Старобільськ Луганської області звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, м. Лисичанськ Луганської області про стягнення коштів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.04.15р. в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ-СI-БІ», м. Старобільськ Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2015 р. у справі №922/2031/15 повністю; прийняти нове рішення, яким стягнути з Луганської обласної дитячої клінічної лікарні (93118, Луганська область, м. Лисичанськ, Квартал 40 Років Перемоги, буд.12 А, Код ЄДРПОУ 04542985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СІ-БІ» (92700, Луганська область, Старобільській район, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ35024580) заборгованість у розмірі 393 519 (три дев'яносто три тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 33 коп., яка включає в себе суму основного боргу в розмірі 290 223 (двісті дев'яносто тисяч двісті двадцять три) грн. 60 коп.; пеню в розмірі 40 456 (сорок тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 36 коп.; 3% річних у розмірі 4 794 (чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн. 65 коп., інфляції в розмірі 58 044 (п'ятдесят вісім тисяч сорок чотири) грн. 72 коп., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 7 870 (сім тисяч вісімсот сімдесят) грн.. 40 коп., 3 935 (три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 20 коп. та суму оплат на послуги адвоката у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ-СI-БІ», м. Старобільськ Луганської області, через канцелярію суду надав письмові пояснення в яких зазначає, що при розгляді спору, який виник з однакових правовідносин між однаковими сторонами, на підставі однакових за формою документів були прийняті абсолютно протилежні рішення, що в свою чергу, доводить, що оскаржуване рішення є незаконним і має бути скасовано.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ-СІ-БІ» (підрядником) та Луганською обласною дитячою клінічною лікарнею (замовником) було укладено договір підряду №129, згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати відповідно до умов роботи на «Поточний ремонт корпусу №3 ЛОДКЛ за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, 68».

Між сторонами було погоджено договірну ціну поточного ремонту корпусу №3 ЛОДКЛ за адресою: м. Луганськ,вул. Совєтская, 68.

Згідно з п.п. 3.1. договору, позивач зобов'язується якісно та в строки, встановлені графіком виконати роботи по поточному ремонту, а відповідач зобов'язується прийняти ці роботи та сплатити їх вартість.

Згідно п. 4.1. договору, здача-приймання результату робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт за формою КБ-2 та КБ-3 протягом 3-х днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету договору до приймання.

Як зазначає позивач на виконання умов договору ним частково виконано роботи на суму 290223,60 грн., а відповідач прийняв їх та сторони підписали:

- 31.07.2014 р. довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 р. на суму 290223,60 грн. за формою № КБ-3;

- 31.07.2014 р. акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 р. на суму 290223,60 грн. за формою № КБ-2.

До актів форм № КБ-2 та КБ-3 за липень 2014 р. сторонами було складено відомість ресурсів та розрахунок загальновиробничих витрат.

Відповідно до п. 2.1. договору, остаточний розрахунок здійснюється протягом 30 календарних днів після підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2 та КБ-3. Позивач вказує на те, що борг у розмірі 290223,60 грн. відповідач повинен був сплатити за липень 2014 р. не пізніше 31.08.2014 р., але не сплатив.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України , за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів , замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України , господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України .

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В матеріалах справи (ар. с. 84) містяться письмові пояснення, в яких директор ТОВ «АЙ-СІ-БІ» зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ-СІ-БІ» та Луганською обласною дитячою клінічною лікарнею, 2014 році було виконано роботи по Поточному ремонт корпусу №3 ЛОДКЛ за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, 68.

Одразу після завершення робіт ТОВ «АЙ-СІ-БІ» повідомило Луганську обласну дитячу клінічну лікарню про готовність предмета договору до приймання, та 31 липня 2014 року між сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та втрати за липень 2014 року на суму 290 223 грн. 60 коп. за формою №КБ-3 та Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року на суму 290 223 грн. 60 коп. за формою №КБ-2.

Підписання сторонами довідки за формою КБ-2 та акту КБ -3 за липень 2014 року відбулося у відповідності до п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України о5.06.1995 р. за №168/704, - безпосередньо після завершення ремонтних робіт та готовності предмету ремонту для прийняття.

Будь-яких претензій сторонами одна до одної не заявлялось. Оплати за виконані роботи по сьогоднішній день не надходило.

Відповідно до п. 2.1. договору остаточний розрахунок за договором здійснюється протягом 30 календарних днів після підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2 та КБ-3.

Єдиним доказом підписання актів за формою КБ-2, КБ-3 саме у липні 2014 року позивач зазначає лише письмові пояснення директора підприємства позивача. Акт підписаний сторонами без розбіжностей. Тому замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 290 223 грн. 60 коп.

Окрім того, заявлені до стягнення пеня в розмірі 40456,36 грн., 3% річних в розмірі 4794,65 грн. та сума інфляційних витрат в розмірі 58044,72 грн. є похідними від суми основного боргу, а тому враховуючи висновки суду щодо відсутності правових підстав для стягнення основного боргу решта заявлених майнових вимог також не підлягають задоволенню.

Однак надані позивачем до справи довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2014 р. за формою № КБ-3 та акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 р. за формою № КБ-2 не містять дати їх підписання, а тому, враховуючи, окрім того, відсутність письмових вимог про сплату заборгованості в порядку ч.2 ст.530 ЦК України , встановити дату порушення грошового зобов"язання з боку відповідача за наявними у справі доказами не є можливим.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині, у зв'язку з тим, що неможливо встановити дату підписання акту виконаних робіт, тому не визначений період нарахувань пені, 3% річних і інфляції.

Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СI-БІ», м. Старобільськ Луганської області підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СI-БІ», м. Старобільськ Луганської області області на рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2015 року у справі №922/2031/15 задовольнити частково.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з Луганської обласної дитячої клінічної лікарні 93118, м. Лисичанськ Луганської області, Квартал 40 Років Перемоги, буд 12 А, код ЄДРПОУ 04542985, Р/Р 354 12002045218, 35427202045218, 35424302045218, 35420102045218 гудксу В Луганській області, МФО 804013 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СІ-БІ» 92700, Луганська область, Старобільській район, вул. Шевченка, м. Старобільськ, будинок 2, код ЄДРПОУ 35024580, Р/Р 26000000994069 в ПАТ «Універсал Банк» МФО 322001 суму основного боргу у розмірі 290 223, 60 коп., судовий збір у розмірі 14 511, 18 коп.

В інший частині рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2015 року у справі №922/2031/15 - залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді К.І. Бойченко

Н.В. Ломовцева

Надр.5 прим:

1 - у справу;

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - ДАГС;

1- ГСХО