Рішення

від 08.07.2015 по справі 910/15335/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2015Справа №910/15335/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт Інтернешнл»

про стягнення 1 444 205,47 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Хохлова Н.О.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт Інтернешнл» про стягнення 1 203 504,56 грн. основного боргу та 240 700,91 грн. 20 % штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки № К (МАВ)-41 від 01.10.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Гавриловська І.О.) від 17.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/15335/15, розгляд справи призначено на 08.07.2015 р., зобов'язано сторін надати суду певні документи.

Наказом Голови Господарського суду міста Києва № 240-К від 02.07.2015 у зв'язку зі зміною прізвища, судді Гавриловській І.О. було змінено запис у трудовій книжці про прізвище на Андреїшина.

06.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 910/15335/15, у зв'язку з неотриманням від позивача копії позовної заяви з доданими до неї документами, що позбавило можливості відповідача ознайомитися з вимогами в повному обсязі та матеріалами справи, а також підготувати витребувані судом документи.

Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2015 р. заперечив проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Розглянувши клопотання відповідача в судовому засіданні 08.07.2015 р., господарський суд відхилив його, оскільки в матеріалах справи № 910/15335/15 містяться належні докази направлення копії матеріалів позовної заяви на адресу відповідача, зокрема, чек відділення поштового зв'язку № 1909 від 12.06.2015 р. та супровідний лист з описом вкладення в цінний лист з відміткою віддання поштового зв'язку від 12.06.2015 р.

Крім того, господарський суд зазначає, що в матеріалах справи № 910/15335/15 міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.06.2015 р., згідно з яким Господарський суд м. Києва направив на адресу відповідача копію ухвали про провадження у справі № 910/15335/15, яку представником відповідача було отримано 24.06.2015 р., про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на даному повідомленні.

Таким чином, з 24.06.2015 р. до 08.07.2015 р. у відповідача було достатньо часу для того, щоб скористатися своїм правом та, у відповідності до ст. 22 ГПК України, ознайомитися з матеріалами справи № 910/15335/15 і подати письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог, а також докази, якими вони обґрунтовуються. Однак, відповідач своїм правом не скористався, з матеріалами справи не ознайомився, вимог ухвали суду від 17.06.2015 р. не виконав, у зв'язку з чим господарський суд вважає клопотання про відкладення розгляду справи необґрунтованим.

Представник відповідача в судове засідання 08.07.2015 р. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/15335/15 не виконав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку - 24.06.2015 р. уповноваженим представником відповідача було отримано ухвалу суду, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на даному повідомленні.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 08.07.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Володимир-Волинська птахофабрика» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старлайт Інтернешнл» (покупець) було укладено договір поставки № К (МАВ)-41 від 01.10.2014 р. (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупцю товар (продукцію виробництва ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика»: м'ясо бройлера та субпродукти в асортименті та кількості) згідно накладних у відповідності до узгоджених сторонами замовлень, а покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.3. договору, купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі, накладної згідно погодженого сторонами замовлення. Замовлення подається покупцем у письмовій формі шляхом заповнення бланку замовлення із зазначенням дат, найменування та асортименту товару, кількості кожного виду товару, завірене печаткою покупця та підписом відповідальної особи і передається постачальнику особисто або факсимільним способом, не пізніше, ніж за два робочі дні до бажаної дати поставки партії товару. За згодою сторін замовлення може бути подане і в іншій формі - усно, електронною поштою, телефонограмою тощо. Зміни в замовлення вносяться за згодою сторін.

Пунктом 1.5. договору визначено, що ціна за одиницю товару погоджується сторонами додатково та підтверджується видатковими документами на одержання товару. Ціна товару включає податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до п. 1.6. договору, вартість кожної партії, в т.ч. ПДВ - 20 %, що передається, узгоджується сторонами в кожному випадку додатково і підтверджується у виданому постачальником пакеті видаткових документів на товар.

Згідно з п. 1.7. договору, постачальник підтверджує видатковою накладною загальну вартість товару та ціну за одиницю товару. Постачальник зобов'язується надати покупцю податкову накладну у встановлені законодавством терміни.

Пунктом 1.9. договору визначено, що загальна вартість даного договору становить сума всіх накладних на відпуск товару.

У відповідності до п. 3.2.3. договору, покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість товару згідно з розділом 4 даного договору.

За умовами п. 4.1. договору, розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем протягом одного банківського дня, з моменту завантаження товару в автотранспорт покупця або отримання на складі покупця. Розрахунки за товар здійснюються в національній валюті - гривнях. Вид розрахунків - безготівковий. Форма розрахунків - платіжне доручення. Датою оплати за товар визнається дата фактичного надходження коштів на рахунок постачальника.

Умови поставки визначені в розділі 5 договору.

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару та підписання сторонами накладних. Постачальник несе всі ризики загибелі, пошкодження, псування товару тільки до моменту передачі товару покупцю (п. 5.5. договору).

Позивач пояснив суду, що на виконання взятих на себе зобов'язань за договором ним поставлено товар на загальну суму 13 817 372,90 грн., що підтверджується видатковими накладними згідно з реєстром видаткових накладних (належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи).

Однак, відповідач зобов'язання за договором поставки № К (МАВ)-41 від 01.10.2014 р. щодо оплати отриманого товару виконав частково на суму 12 613 868,34 грн., у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі 1 203 504,56 грн., що підтверджується підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків за період з березня 2015 р. по квітень 2015 р. (належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, оригінал оглянуто у судовому засіданні).

05.06.2015 р. позивач направив на адресу ТОВ «Старлайт Інтернешнл» вимогу про оплату в строк до 10.06.2015 р. боргу, проте відповідач залишив дану вимогу без відповіді та реагування.

Згідно з п. 7.1. договору, за порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність у відповідності до чинного законодавства України. та цього договору.

У випадку прострочення платежу за товар покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штрафну неустойку (пеню) в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного розрахунку за товар (п. 7.4. договору).

Згідно з п. 7.5. договору, поряд із сплатою штрафної неустойки, відповідно до п. 7.4. договору, у випадку порушення терміну оплати товару, вказаного в п. 4.1. договору, більше п'ятнадцяти днів, покупець відшкодовує постачальнику нанесені збитки (в тому числі втрачену вигоду), що становить 20 % від простроченої суми.

За таких обставин Публічне акціонерне товариство «Володимир-Волинська птахофабрика» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт Інтернешнл» про стягнення 1 203 504,56 грн. основного боргу та 240 700,91 грн. 20 % штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки № К (МАВ)-41 від 01.10.2014 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором поставки № К (МАВ)-41 від 01.10.2014 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару за даним договором не виконав неналежним чином.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві суду не надав, розмір позовних вимог не оспорив.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 1 203 504,56 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт Інтернешнл» суми основного боргу за договором постачання № К (МАВ)-41 від 01.10.2014 р. у розмірі 1 203 504,56 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» просило господарський суд також стягнути з відповідача 240 700,91 грн. 20 % штрафу від суми заборгованості за порушення грошового зобов'язання за договором постачання № К (МАВ)-41 від 01.10.2014 р., на підставі п. 7.5. даного договору.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення штрафу, він має бути передбачений законом або договором.

Згідно з п. 7.5. договору, поряд із сплатою штрафної неустойки, відповідно до п. 7.4. договору, у випадку порушення терміну оплати товару, вказаного в п. 4.1. договору, більше п'ятнадцяти днів, покупець відшкодовує постачальнику нанесені збитки (в тому числі втрачену вигоду), що становить 20 % від простроченої суми.

Проаналізувавши умову, передбачену у пункту 7.5. договору, господарський суд дійшов висновку, що сторони домовились про відшкодування покупцем постачальнику нанесених збитків (у тому числі втраченої вигоди) у розмірі 20% від простроченої суми у разі порушення терміну оплати товару більше п'ятнадцяти днів.

При цьому даний пункт укладеного між сторонами договору не містить жодного посилання на те, що за правовою природою ці 20% є штрафом, а не розміром відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань -причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Оскільки позивач невірно тлумачить правову природу двадцяти відсотків відшкодування збитків, передбаченої п. 7.5. договору, а також не довів суду належними доказами розміру збитків та причинно-наслідкового зв'язку між понесеними збитками та діяннями відповідача, то у господарського суду відсутні праві підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 240 700,91 грн. 20 % штрафу від суми заборгованості за порушення грошового зобов'язання за договором постачання № К (МАВ)-41 від 01.10.2014 р., у зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт Інтернешнл» підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт Інтернешнл» (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 9, код ЄДРПОУ 24089192) на користь Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика» (44700, Волинська область, Володимир-Волинський район, село Федорівка, код 00851376) 1 203 504 (один мільйон двісті три тисячі п'ятсот чотири) грн. 56 коп. основного боргу та 24 070 (двадцять чотири тисячі сімдесят) грн. 09 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 09.07.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина