Постанова

від 02.07.2015 по справі 808/3114/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року (о 09 год. 55 хв.) Справа № 808/3114/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Запоріжспецсільгоспремонт»

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за списком №2

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Запоріжспецсільгоспремонт» (далі - ВАТ «ВО Запоріжспецсільгоспремонт», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень 2015 року в розмірі 420,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та вказує, що відповідачем не відшкодовуються до Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень 2015 року громадянину ОСОБА_1, у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 420,63 грн. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 02.07.2015 надав суду заяву (вх. №27613) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду від відповідача не надходили.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило ухвалу про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду, надсилалось відповідачу за його місцезнаходженням, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було повернуто до суду із відповідною відміткою відділення поштового зв'язку, а відтак на підставі ст.ст. 33, 167 КАС України вважається таким, що було вручено відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ВАТ «ВО Запоріжспецсільгоспремонт» (ідентифікаційний код 03563212) є юридичною особою, яка зареєстрована 25.08.1994, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Відповідно до виданої відповідачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та на підставі п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1788-XII) громадянину ОСОБА_1 призначена пільгова пенсія.

Громадянин ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача та виконував роботу, яка згідно законодавства дає йому право на пенсію на пільгових умовах. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 12 р. 6,00 міс. Відповідно частка плати даного підприємства становить 100%.

Загальна сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 по вказаному громадяну за травень 2015 року становить 420,63 грн.

Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) був направлений позивачем на адресу ВАТ «ВО Запоріжспецсільгоспремонт», проте сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Факт понесення Пенсійним фондом витрат на виплату пільгової пенсії за списком №2 за травень 2015 року громадянину ОСОБА_1 підтверджується довідкою УПФУ в Гуляйпільському районі про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, наданою позивачем до матеріалів справи.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 № 1461-III, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (до 01.01.2004) діяв наступний порядок покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгової пенсії.

До 17.02.2000 обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за якою підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до п. "б" - "з" цієї статті до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 № 1461-III ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було виключено та одночасно цим же законом доповнено п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» абзацом 4 такого змісту: «Для платників збору, визначених п.1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 № 1461-III абз.3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції: встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкту оподаткування, визначеного абз.4 п. 1 ст. 2 цього Закону для платників збору, зазначених у пунктах 1 та 2 ст. 1 цього Закону.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтями 2, 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначені об'єкти оподаткування та ставки збору.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Так, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Отже, згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.

Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Згідно з п. 6.2. Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4. Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. (п. 6.8. Інструкції).

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (п. 6.9. Інструкції).

Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складений з дотриманням всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій визначено позивачем з дотриманням вимог Закону №1058-IV та Інструкції, фактична виплата пенсії підтверджується довідкою, що міститься в матеріалах справи.

Правомірність розрахунків суми, що підлягає відшкодуванню, підтверджено позивачем документами з пенсійної справи особи, якій призначено пільгову пенсію. Такими документами є довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, протокол про призначення пенсій, розрахунок стажу, довідка про отриманий розмір пенсії за травень 2015 року. Вказані документи свідчать про правильність визначення пільгового стажу пенсіонера ОСОБА_1 і відсотку відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень 2015 року у сумі 420,63 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Запоріжспецсільгоспремонт» (ідентифікаційний код 03563212) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя заборгованість з відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень 2015 року в розмірі 420,63 грн. (чотириста двадцять гривень 63 копійки) на р/р 25601301001079 в ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508404.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак