Постанова

від 01.07.2015 по справі 809/2410/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р. Справа № 809/2410/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпром-Оріана" про стягнення заборгованості в сумі 6752,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2015 року Калуська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпром-Оріана" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 6752,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем добровільно не погашено податковий борг, що виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань з податку на додану вартість, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1 від 10.07.2014 року на суму 1700,00 грн., № НОМЕР_2 від 11.09.2014 року на суму 2040,00 грн., № НОМЕР_3 від 04.11.2014 року на суму 1020,00 грн., № НОМЕР_4 від 29.10.2014 року на суму 1020,00 грн., та з податку на прибуток, визначених податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_5 від 14.08.2014 року на суму 972,00 грн. Загальна сума податкового боргу становить 6752,00 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача: 77300, Івано-Франківська область, місто Калуш, вулиця Окружна, будинок 8, рекомендована кореспонденція з ухвалою про відкриття провадження у справі та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою установи зв'язку про неможливість вручення вказаної кореспонденції адресату за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи подане вказаним представником клопотання, відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, дійшов висновку продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадженні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24.02.2012 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпром-Оріана", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 16.06.2015 року. Відповідач взятий на облік Калуською об"єднаною державною податковою інспекцією як платник податків і зборів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 133.1 статті 133 та підпункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 10.07.2014 року, 27.08.2014 року, 15.10.2014 року та 29.10.2014 року позивачем за наслідками проведених камеральних перевірок даних, задекларованих відповідачем у податковій звітності з податку на додану вартість, складено акти № 84/22-04/38025754, №19119/15-01/38025754, №3360/15-01/38025754 та №3608/15-01/38025754. На підставі вказаних актів камеральних перевірок позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми № НОМЕР_1 від 10.07.2014 року, № НОМЕР_2 від 11.09.2014 року, № НОМЕР_3 від 04.11.2014 року, № НОМЕР_4 від 29.10.2014 року, якими до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1700,00 грн., 2040,00 грн., 1020,00 грн. та 1020,00 грн. відповідно.

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені рекомендованими листами відповідачу на адресу його державної реєстрації, що підтверджується копіями конвертів з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а отже, з огляду на положення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, вважаються надісланими (врученими) вказаному платнику податків.

Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, немає судових рішень за фактом оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки відповідачем відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1 від 10.07.2014 року, №0009221501 від 11.09.2014 року, №0020201501 від 04.11.2014 року, №0019701501 від 29.10.2014 року, згадані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися до адміністративного суду, то суд в цій адміністративній справі дійшов висновку про те, що визначені позивачем відповідачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5780 грн. є узгодженими та є податковим боргом останнього перед державним бюджетом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Судом встановлено, що 12.08.2014 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності податку на прибуток, складено акт № 1559/1502/38025754 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_5 від 14.08.2014 року, якими до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу рекомендованим листом на адресу його державної реєстрації, що підтверджується копією конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а отже, з огляду на положення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, вважається надісланим (врученим) вказаному платнику податків.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається узгодженим з наступного дня після набрання судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду такого позову, законної сили.

За наведеного, суд в даній адміністративній справі дійшов висновку про те, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1 від 10.07.2014 року, №0009221501 від 11.09.2014 року, №0020201501 від 04.11.2014 року, №0019701501 від 29.10.2014 року та № НОМЕР_5 від 14.08.2014 року грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток є узгодженими, а, отже, в зв'язку з їх несплатою у строки, встановлені пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, є податковим боргом відповідача.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України було надіслано відповідачу на адресу його державної реєстрації податкову вимогу форми В«ЮВ» № 2646-25 від 28.07.2014 року на суму 1700,00 грн., а отже, в силу положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, вважається надісланою (врученою) вказаному платнику податків (а.с.12) . З поданих суду облікових карток платника податку видно, що вказана податкова вимога не була виконана відповідачем, податковий борг після її виставлення збільшився, а тому суд погодужується з позицією позивача про те, що на суму збільшення боргу згідно положень пункту 60.4 статі 60 Податкового кодексу України не підлягала виставленню платнику податків нова податкова вимога.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача, який виник на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень, складає 6752,00 грн., що підтверджується витягами з облікових карток відповідача з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подано. Судом таких обставин не встановлено.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в сумі 6752 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, адміністративний позов Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпром-Оріана" про стягнення заборгованості в сумі 6752,00 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпром-Оріана" (код 38025754, що знаходиться за адресою: 77300, Івано-Франківська область, місто Калуш, вулиця Окружна, будинок 8) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь державного бюджету України та місцевих бюджетів Івано-Франківської області податковий борг в сумі 6752 (шість тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривні 00 копійок в порядку та розмірі, передбаченому Бюджетним кодексом України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова в повному обсязі складена 01.07.2015 року.