Постанова

від 30.06.2015 по справі 810/4392/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 року 810/4392/14

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. ОСОБА_1, 26,

час прийняття постанови : 17 год. 10 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г. ,

при секретарі судового засідання Васковець М.С., за участю представника позивача та представника 3-ї особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватної фірми "Арго" до Реєстраційної служби Обухівського міжрайонного управління юстиції Київської області , 3-ті особи: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними дій та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Приватна фірма "Арго" з позовом до Реєстраційної служби Обухівського міжрайонного управління юстиції Київської області про визнання протиправними дій та скасування рішень.

У позовних вимогах позивач просить суд: Визнати протиправними дії Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень договорів оренди №75 від 20.01.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_7, № 88 від 20.01.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4,№ 89 від 20.01.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4, № 73 від 20.01.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5, № 92 від 02.04.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6; Визнати протиправними та скасувати наступні рішення Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень: №12082153 від 01.04.2014 року, №12416112 від 14.04.2014 року, №12417222 від 14.04.2014 року, №12142891 від 03.04.2014 року, №12412264 від 14.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він раніше орендував вказані в позові земельні ділянки, тому має переважне право на їх оренду, що не було враховано відповідачем. Відповідач був повідомлений про укладені договори оренди земельних ділянок (паїв) вказаними фізичними особами та про факт існування договірних відносин між ПФ «Арго» та вищезазначеними власниками, однак. В порушення приписів ст.. 9 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» неправомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди та їх обтяжень за новим орендарем ФОП ОСОБА_2 Відповідач при реєстрації нових договорів оренди не врахував вимоги законодавства щодо порядку, форми та змісту укладення і виконання договорів оренди землі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року судом було залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (с. Дерев'яна, Обухівського району Київської області), ОСОБА_4 (м. Обухів, вул. Лермонтова, 13), ОСОБА_5 (с. Дерев'яна, вул. Молодіжна, 11, Обухівського району), ОСОБА_6 (с. Дерев'яна, вул. Усівська, 3, Обухівського району, Київської області).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2014 року, провадження в адміністративній справі №810/4392/14 було зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями у справах: №372/3257/14-ц за позовом ОСОБА_4 до Приватної фірми "Арго" про розірвання договору; №372/3576/14-ц 2-1220/14 за позовом ОСОБА_6 до Приватної фірми "Арго" про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення коштів; №372/3586/14-ц 2-1228/14 за позовом ОСОБА_3 до Приватної фірми "Арго" про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення коштів; №372/3589/14-ц 2-1231/14 за позовом ОСОБА_5 до Приватної фірми "Арго" про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення коштів, які знаходяться в провадженні Обухівського районного суду Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 червня 2015 року судом було поновлено провадження у справі.

Представник позивача ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, у його задоволенні просив відмовити. В письмових запереченнях зазначив, що у Державному земельному кадастрі не міститься інформації про оренду позивачем земельних ділянок у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, як і відсутня дана інформація у Деревянській сільській раді. Зазначив, що договори, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4Ф, ОСОБА_5, ОСОБА_6 містили всі необхідні додатки. Стверджує, що здійсненою ним перевіркою не підтверджено право позивача на подальшу оренду земельних ділянок, оскільки строк їх оренди закінчився, а нові договори про оренду цих же земельних ділянок позивачем не було укладено, право позивача на ці ділянки не було зареєстровано, воно відсутнє у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При розгляді заяви ОСОБА_2 щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок було проведено перевірку з метою з'ясування відповідності заявлених та зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. За наслідками перевірки підстав для відмови у державній реєстрації наданих ОСОБА_2 договорів оренди не встановлено, у зв'язку з чим прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, 22.06.2015 року до суду надійшло клопотання Начальника Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області про розгляд справи без участі представника відповідача.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги не підтримав з підстав, наведених відповідачем, у задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності представника відповідача та 3-х осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача та третьої особи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У 2014 р. до відповідача для проведення державної реєстрації фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було подано договори оренди земельних ділянок (№75 від 20.01.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_7, № 88 від 20.01.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4,№ 89 від 20.01.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4, № 73 від 20.01.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5, № 92 від 02.04.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6В.), кадастрові номери земельних ділянок 3223182500:04:001:0030, 3223182500:07:003:0011, 3223182500:07:003:0012, 3223182500:04:001:0026, 3223182500:07:003:0022.

Державним реєстратором з метою уникнення подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами направлено до ОСОБА_10 сільської ради Обухівського району Київської області запити (вих. №521, 515, 418, 428, 513) щодо наявної інформації про зареєстровані права оренди на земельні ділянки та вказано їх кадастрові номери, та до управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області (вих. №512, 427, 417, 514, 520).

На запити відповідача ОСОБА_10 сільською радою надано наступні відповіді: на запит 521 надано відповідь №132 д 14.04.2014р. про те, що на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:07:003:0022, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 інформація щодо договору оренди відсутня; На запит 513 надано відповідь №13 ї від 14.04.2014р. про те, що на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:07:003:0011, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 інформація щодо договору оренди відсутня; На запит 515 надано відповідь №130 від 14.04.2014р. про те, що на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:07:003:0012, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 інформація щодо договору оренди відсутня; На запит 428 надано відповідь №108 від 01.04.2014 про те, що на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:02:001:0002, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 був заключний договір з ПФ «АРГО» та зареєстрований в сільській раді за №177 від 09.09.2003, терміном дії на 5 років.; На запит 418 було надано відповідь №103 від 31.03.2014р. про те, що на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:04:001:0030, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 був заключний договір з ПФ «АРГО» та зареєстрований в сільській раді за №90 від 03.09.2003, терміном дії на 5 років.

У відповідях управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області №1.1-27/838, 1.1-27/831, 1.1-27/595, 1.1-27/680, 1.1-27/830 повідомлялося про те, що інформація щодо зареєстрованих прав оренди на запитувані земельні ділянки відсутня.

Листами управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області №1.1-27/838, №1.1-27/831 , №1.1-27/595 №1.1-27/680, №1.1-27/830 повідомлено про те, інформація щодо зареєстрованих прав оренди на запитувані земельні ділянки відсутня.

Рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від №12082153 від 01.04.2014 року, №12416112 від 14.04.2014 року, №12417222 від 14.04.2014 року, №12142891 від 03.04.2014 року, №12412264 від 14.04.2014 року проведено державну реєстрацію іншого речового права - оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, сільська рада ОСОБА_10, кадастрові номери земельних ділянок 3223182500:04:001:0030, 3223182500:07:003:0011, 3223182500:07:003:0012, 3223182500:04:001:0026, 3223182500:07:003:0022.

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи позивачем укладено договори оренди земельної частки (паю) із ОСОБА_7 - 24.07.2003, з ОСОБА_11 (правонаступник ОСОБА_4 - 25.07.2003 року , з ОСОБА_12О ( правонаступник ОСОБА_4Ф) - 25.07.2003р. , з ОСОБА_5 - 25.07.2003 року , з ОСОБА_13Й (правонаступник ОСОБА_6В.) - 30.07.2003, які зареєстровані ОСОБА_10 сільською радою. Відповідно до розділу В«строк дії договоруВ» договір укладено на 5 років. На підтвердження передачі земельних ділянок сторонами складено акти приймання-передачі. Позивач у позові стверджує, що відповідно до додаткових угод до договорів оренди земельної частки (паю), строк дії договорів оренди було продовжено до 2018 року. Відомостей, які б підтверджували державну реєстрацію цих угод, позивачем до суду не надано.

08.06.2015 року ОСОБА_9 було надано суду належним чином завірених копій судових рішень у справах: №372/3257/14-ц за позовом ОСОБА_4 до Приватної фірми "Арго" про розірвання договору; №372/3576/14-ц 2-1220/14 за позовом ОСОБА_6 до Приватної фірми "Арго" про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення коштів; №372/3586/14-ц 2-1228/14 за позовом ОСОБА_3 до Приватної фірми "Арго" про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення коштів; №372/3589/14-ц 2-1231/14 за позовом ОСОБА_5 до Приватної фірми "Арго" про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення коштів.

Судом встановлено, що судові рішення у справах №372/3257/14-ц №372/3586/14-ц 2-1228/14 №372/3589/14-ц 2-1231/14 на сьогоднішній день набрали законної сили.

Так, вказаними рішеннями, зокрема, зобов'язано, Приватну фірму «Арго» звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням земельні ділянки, належні ОСОБА_3, ОСОБА_4Ф, ОСОБА_5 .П., ОСОБА_6

Також, вказаними рішеннями встановлено, що будь-яких додаткових угод, в тому числі щодо поновлення дії договору оренди землі, між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4Ф, ОСОБА_5, ОСОБА_6В не укладалось, пропозицій про укладення такої угоди жодна із сторін не висловлювала, відмов чи зволікань в укладенні додаткової угоди не мало місце.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» (далі - Закон України №1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 Закону України №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України №1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в такій реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. №703 затверджено В«Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» (далі-Порядок), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до абз. 1 п. 10 Порядку заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Згідно з п. 12 Порядку під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації (п. 16 Порядку).

Згідно з абзацами 1, 3 п. 22 Порядку державний реєстратор долучає до реєстраційної справи заяву про державну реєстрацію, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав.

Пунктом 23 Порядку встановлено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У пункті 27 Порядку визначено документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, у підпункті 1 якого зазначено, зокрема, що такими є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; - заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; - заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; - під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; - після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; - заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; - заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи при поданні заяв фізична особа-підприємець ОСОБА_2 надав державному реєстратору вісі необхідні документи, які передбачено законодавством, у тому числі й ті, про відсутність яких зазначав позивач, а тому його заяву про реєстрацію речового права прийнято та зареєстровано згідно з вимогами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Тому суд не бере до уваги твердження позивача про те, що договори, укладені між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4Ф, ОСОБА_5, ОСОБА_6В не мали всіх необхідних додатків, оскільки воно спростовується дослідженими судом копіями цих документів, що надавалися відповідачу на реєстрацію.

Суд не бере до уваги посилання позивача на витяги з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі, в яких зазначено саме позивача як користувача цими земельними ділянками станом на лютий 2014 року, оскільки ці витяги не є документом, що підтверджує право оренди земельної ділянки саме за тим чи за іншим користувачем, не є витягом з Державного земельного кадастру, відтак вони не є належним доказом у цій справі.

Суд також враховує, що надані відповідачу ОСОБА_10 сільською радою списки громадян, які у 2003-2009 р. укладали договори оренди земельних ділянок з позивачем, не містили конкретних відомостей про такі земельні ділянки та їх кадастрові номери, відтак ці списки не утворювали підстав для відмови в реєстрації земельних ділянок за договорами, які досліджуються у цій справі.

Суд зазначає, що відповідачем дотримано передбачену цим законом процедуру проведення перевірки, за наслідками якої ним було встановлено, що строк дії договорів, укладених між позивачем та третіми особами, складав 5 років і на час подання нових договорів оренди цей строк закінчився, а відповідно до наданих на запити повідомлень ОСОБА_10 сільської ради та Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області інформація щодо зареєстрованих прав оренди на запитувані земельні ділянки відсутня.

Отже, підстав для відмови в державній реєстрації прав за заявами фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та наданими ним договорами оренди з доданими до них документами судом не встановлено, а позивачем не наведено. При цьому суд бере до уваги, що інших порушень в діях відповідача позивачем не зазначено.

Суд зазначає, що рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які оскаржуються позивачем у цій справі, не є актом індивідуальної дії по відношенню до позивача і не створюють для позивача прав та/чи обов'язків.

Таке рішення стосується безпосередньо прав лише третіх осіб по справі.

У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України та не можуть бути підставами для задоволення цього позову.

Із позовної заяви вбачається, що позивач шляхом пред'явлення адміністративного позову з таким предметом оскарження фактично оспорює право іншої особи на користування земельними ділянками або законність набуття іншими особами права користування цими земельними ділянками і намагається вирішити цей спір в обхід передбаченого законом порядку розв'язання цивільно-правових спорів між суб'єктами цивільного права, всупереч передбачених законом способів захисту цивільних прав, уникнувши спору про право, а шляхом пред'явлення адміністративного позову до суб'єкта владних повноважень, який не має жодного юридичного інтересу до предмету спору і лише здійснює державну реєстрацію.

Суд зазначає також, що принцип верховенства права, встановлений у ч.1 ст. 8 Конституції України, слід розуміти у взаємозв'язку з положеннями ст. 3 Конституції України. Саме так цей принцип викладено у ч.1 ст.8 КАС України, згідно з якою суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд вважає, що у даному випадку захист порушеного права повинен здійснюватися у спосіб, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами, наприклад, вимогою про визнання права, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, шляхом пред'явлення позову в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Отже, захист порушеного права позивача може бути здійснено шляхом пред'явлення позову у порядку цивільного судочинства з іншим предметом оскарження.

Суд бере до уваги, що третіми особами в порядку цивільного судочинства було заявлено позови до позивача у цій справі про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та стягнення коштів і вказані позови були задоволені судом.

Крім того, суд зазначає, що позивачем оскаржено дії та рішення реєстраційної служби, тоді як Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що дії щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень вчиняє саме державний реєстратор, який приймає й відповідні рішення.

Відтак, суд дійшов до висновку, що оскаржувані дії відповідача щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень - договорів оренди є правомірними та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є також правомірними, підстави для скасування цих рішень відсутні.

Аналогічна правова позиція, також, викладена в Ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі №810/4393/14.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин дії державного реєстратора та відповідача - Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень договорів оренди №75 від 20.01.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_7, № 88 від 20.01.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4,№ 89 від 20.01.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4, № 73 від 20.01.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5, № 92 від 02.04.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6В та рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень: №12082153 від 01.04.2014 року, №12416112 від 14.04.2014 року, №12417222 від 14.04.2014 року, №12142891 від 03.04.2014 року, №12412264 від 14.04.2014 року є обґрунтованими, підстав для їх скасування не встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Приватної фірми "Арго" до Реєстраційної служби Обухівського міжрайонного управління юстиції Київської області, 3-ті особи: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними дій та скасування рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 липня 2015 р.