Постанова

від 07.07.2015 по справі 816/2210/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2210/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівський цегельний завод" про стягнення податкового боргу В С Т А Н О В И В:

16 червня 2015 року Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - Карлівська ОДПІ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівський цегельний завод" (надалі - ТОВ "Карлівський цегельний завод") про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в загальному розмірі 45 958,64 грн. В обґрунтування своїх вимог Карлівська ОДПІ посилається на те, що борг з орендної плати виник у результаті несплати відповідачем у встановлений законодавством термін узгодженої суми. За доводами позивача, дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

За таких обставин та з урахуванням приписів частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Карлівський цегельний завод" (код ЄДРПОУ 35754309) зареєстроване як юридична особа 28.02.2008 Карлівською районною державною адміністрацією Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, та згідно з довідкою про взяття на облік платника податків перебуває на обліку в Карлівській ОДПІ з 29.02.2008 (а.с.5, 7).

ТОВ "Карлівський цегельний завод" подано до Карлівської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 21.01.2014 (а.с. 8-9), згідно з якою самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 5 747,56 грн (за місяць) за орендну плату за землі державної або комунальної власності на 2014 рік.

За податковою декларацією плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 29.01.2015 № НОМЕР_1 (а.с. 19-21) відповідач визначив грошове зобов'язання з даного платежу за місяць у розмірі 7 178,99 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача з орендної плати за землю становить 45 958,64 грн: за листопад - грудень 2014 року та січень 2015 року - всього станом на 31 січня 2015 року 17 242,68 грн; за лютий - травень 2015 року станом на момент подання адміністративного позову 28 715,96 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Абзацом третім пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, серед іншого встановлено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом XIII Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Пунктами 287.1, 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно із пунктами 288.1, 288.2, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З матеріалів справи вбачається, що 21.01.2009 між Карлівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Карлівський цегельний завод" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення позачергової тридцять п'ятої сесії Карлівської міської ради п'ятого скликання від 26.12.2008 у строкове платне користування земельну ділянку для промислового використання площею 3,64 га, яка знаходиться в м. Карлівка Полтавської області, вул. Комарова, № 23, кадастровий номер 53 216 101 00:50:006:0948 (а.с. 10-11).

Згідно з умовами даного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на день укладення договору становить 1 058 148,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді - у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, що перераховується до місцевого бюджету Карлівської міської ради Полтавської області. Обчислення розміру орендної плати за землю державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункти 9, 10 зазначеного договору оренди землі).

Отже, сума несплаченого відповідачем податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у загальному розмірі 45 958,64 грн є сумою податкового боргу.

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується також відомостями облікових карток платника податків, копії яких надані представником позивача та залучені до матеріалів справи.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У якості доказу дотримання Карлівською ОДПІ вищевказаної норми позивачем надано суду копії першої та другої податкових вимог, винесених у порядку, визначеному підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 - ІІІ, який втратив чинність з 01.01.2011 з моменту набрання законної чинності Податковим кодексом України.

Згідно з цим пунктом податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищевказаної норми Карлівською ОДПІ 24.06.2009 винесено податкову вимогу № 1/59 на суму податкового боргу платника податків ТОВ "Карлівський цегельний завод" за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі 5 367,77 грн, яка отримана 24.06.2009 уповноваженою особою відповідача, про що свідчить її підпис (а.с.12).

27.07.2009 Карлівською ОДПІ винесено другу податкову вимогу № 2/66 на суму податкового боргу цього ж платника податків у розмірі 8 013,14 грн (а.с.12), яка 27.07.2009 отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить її підпис.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Внаслідок того, що ТОВ "Карлівський цегельний завод" станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з орендної плати за земельні діялнки державної або комунальної власності у загальному розмірі 45 958,64 грн не сплатило, вимоги позивача про стягнення коштів у розмірі 45 958,64 грн за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 17, 18, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства обмеженою відповідальністю "Карлівський цегельний завод" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства обмеженою відповідальністю "Карлівський цегельний завод" (код ЄДРПОУ 35754309) за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 45 958,64 грн (сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень шістдесят чотири копійки) на р/р 33210812700147, ГУ ДКСУ у Полтавській області, код 37997400, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна