Постанова

від 01.07.2015 по справі 13629/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 липня 2015 р.                                                                                 № 2а- 13629/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анграм-Спецбуд" про стягнення податкових зобов`язань, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анграм-Спецбуд", в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анграм-Спецбуд" податкові зобов'язання з податку на додану вартість, визначених із застосуванням звичайних цін у розмірі 156979, 5 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року по справі № 2-а-13629/10/2070, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 року, за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анграм-Спецбуд" про стягнення податкових зобов`язань, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2015 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анграм-Спецбуд" задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 року по справі № 2-а-13629/10/2070 скасовано та справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 року адміністративну справу № 2-а-13629/10/2070 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анграм-Спецбуд" про стягнення податкових зобов`язань прийнято до провадження судді Горшкової О.О.

В обґрунтування позовних вимог податкова інспекція вказала, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято рішення від 08.10.2010р. за № 0003962305/0, яким визначено відповідачу податкове зобов'язання із застосуванням звичайних цін по податку на додану вартість у розмірі 156979,5 грн. (в т.ч. основний платіж - 104653 грн., штрафні санкції - 52326,5 грн.). Станом на теперішній час сума податкового зобов'язання у визначеному розмірі до бюджету не надійшла, у зв'язку з чим позивач просить суд постановити рішення про стягнення з ТОВ "Анграм Спецбуд" податкові зобов'язання з податку на додану вартість, визначених із застосуванням звичайних цін у розмірі 156979,5 грн.

У судове засідання 01.07.2015 року, представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у зазначене судове засідання не прибув, проте звернувся до суду із клопотанням про розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у зазначене судове засідання не прибув.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження.

Згідно приписів ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, Постановою Вищого адміністративного суду від 12.02.2015 року по справі № К/991/43723/11 за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анграм-Спецбуд" про стягнення податкових зобов`язань встановлені преюдиційні обставини, які не потребують доказування у даній справі.

А саме, судом встановлено, що відповідач - ТОВ “Анграм - Спецбуд”, пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, одержав свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 176908 (номер запису № 14801020000006027 від 25.01.2005р.). Підприємство здійснює фінансово - господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого Рішенням виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 25.01.2005р. № 124801020000006027, статут в нової редакції зареєстрований за № 14801050008006027 від 19.05.2008р. виконкомом Харківської міської ради. На обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

На підставі направлення від 27.08.2010 року №1103 та згідно з п.1 ст.11 - 1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні" позивачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ “Анграм-Спедбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р.

Результати перевірки оформлені актом №9745/2305/33291659 від 29.09.2010р., відповідно до якого встановлені порушення відповідачем:

1) п.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, п.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9, п.5.10 , п.8.2, п.8.3, п.8.6, пп.11.2.1 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств " (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток який підлягає сплаті в бюджету (ряд. 17 Декларації з прибутку підприємств) за 2-й кв. на 141 грн.;

2) в порушення абз."б" пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " (з урахуванням змін та доповнень), до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не надано декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2010 року;

3) пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.4.5 ст.4 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість"( зі змінами та доповненнями), з урахуванням пп. 1.20.2, пп. 1.20.5 п.1.20 ст.1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"

(зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено:

- заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками

поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, на суму 104653грн.;

- не визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2010 року в сумі 4347грн.;

- не визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19) за червень 2010 року в сумі 11549грн.;

4) в порушення абз."б" пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " (з урахуванням змін та доповнень), до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не надано декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року.

За результатом встановлених порушень, викладених в п. 3 висновку акту перевірки ДПІ було прийнято рішення від 08.10.2010р. за № 0003962305/0 про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін по податку на додану вартість у розмірі 156979,5 грн. (в т.ч. основний платіж - 104653 грн., штрафні санкції - 52326,5 грн.).

Перевіряючи правомірність дій податкового органу, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 „Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних прововідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги).

Відповідно до п.1.18 ст.1 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 „Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних прововідносин), звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підпунктом 1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних прововідносин)передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

На виконання зазначених вимог закону, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова листом від 08.09.2010 року № 20664/10/23-521 звернулось до ТОВ “Анграм Спецбуд” з пропозицією надати відповідні пояснення стосовно визначення рівня звичайної ціни при покупці монокальція фосфату.

Листом № 32 від 10.09.2010 року ТОВ “Анграм Спецбуд” повідомило контролюючий орган, що враховуючи норми п.1.20 ст.1 Закону України від 28.12.1994р. за №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку і підприємств" (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних прововідносин), підприємство вважає, що звичайна ціна, визначена сторонами у договорах купівлі - продажу товару - монокальція фосфату відповідає рівню справедливих ринкових цін.

При дослідженні ціни на монокальцій фосфат, під час проведення перевірки позивачем було встановлено, що ТОВ "ВИБІР РЕГІОН" (код ЄДРПОУ 36613408) придбавався товар монокальцій фосфат) у АТ “Ліфоса”(Литва) згідно митних декларації, які були досліджені податковою при перевірці та перелік яких міститься в акті перевірки.

Відповідно до вимог підпункту 1.20.5 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних прововідносин), у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Ціна імпортованого товару, з метою обчислення ПДВ, регулюється нормами Закону України “Про ПДВ” і митного законодавства, та встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, та не може бути менше митної вартості.

Статтею 259 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних прововідносин) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних прововідносин), для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

З урахуванням наведеного в.о.начальника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова був виданий Наказ від 24.09.2010 № 11159 “Про застосування звичайних цін при зазначені податкового кредиту ТОВ "АНГРАМ-СПЕЦБУД" за грудень 2009 року”.

За результатами вищевказаної перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова прийнято рішення від 08.10.2010р. за №0003962305, яким відповідачу визначено податкові зобов'язання із застосуванням звичайних цін по податку на додану вартість у розмірі 156979,5 грн. ( в т.ч. основний платіж - 104653 грн., штрафні санкції -52326,5 грн.), так як в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість"( зі змінами та доповненнями) відповідачем - ТОВ “Анграм Спецбуд” до складу податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року було віднесено податок на додану вартість з договірної ціни на товар (монокальція фосфат), яка відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такий товар, в сумі 105136грн.

Суд, розв'язуючи спір по суті та приймаючи до уваги правову позицію Вищого адміністративного суду України, вважає за потрібне зазначити, що, у преамбулі Закону України № 2181-III від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що "цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення".

Згідно п. 1.2. ст. 1 Закону № 2181 -III (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У відповідності до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону №2181-111 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та п. 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп. 5.2.2 цього пункту, яким визначена процедура адміністративного оскарження. При цьому, під апеляційним узгодженням розуміється узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження (п. 1.20 Закону № 2181 -III).

У відповідності до приписів п 5.4.1. Закону №2181-111 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені Законом № 2181-III (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) строки, то ця сума визнається сумою податкового боргу, внаслідок чого до платника податків застосовуються заходи щодо стягнення боргу.

Податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин ).

Таким чином, з правового аналізу вищезазначеної норми права випливає, що виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та з огляду на необхідність з'ясування факту наявності станом на час розгляду справи не сплати підприємством узгодженого податкового зобов'язання, суд звернувся до відповідача із судовим запитом від 24.06.2015 року, відповідно до якого витребував від контролюючого органу облікову картку платника податків за період з 2011 року по 2015 рік та довідку, складену за підписом начальника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про те, що станом на 30.06.2015 року заборгованість у розмірі 156979, 50грн. підприємством до Державного бюджету не сплачена.

Роздруківка інтегрованої картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. № 765, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №217/24994) є належним та допустимим доказом невиконаного/ виконаного податкового обов'язку з боку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, суб'єктом владних повноважень, на підтвердження виконання вимог судового запиту від 24.06.2015 року, надано до суду облікову картку платника податків, з якої, однак, вбачається, що станом на червень 2015 року у підприємства відсутні невиконані боргові зобов'язання.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що вимоги суду в частині зобов'язання надати довідку, складену за підписом начальника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про те, що станом на 30.06.2015 року заборгованість у розмірі 156979, 50грн. підприємством до Державного бюджету не сплачена, суб'єктом владних повноважень залишилися без виконання.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного рішення про визначення податкових зобов'язань.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових та обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на те, що станом на момент розгляду справи за відповідачем не обліковується сума непогашених податкових зобов'язань.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160– 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анграм-Спецбуд" про стягнення податкових зобов`язань - залишити без зазоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя                                                                       Горшкова О.О.