Ухвала

від 02.07.2015 по справі 820/4591/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 р.Справа № 820/4591/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 820/4591/15

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного підприємства "Охоронна компанія "Кратос"

про стягнення адміністративно - господарських санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

06.05.2015 року Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Охоронна компанія "Кратос" (далі по тексту - відповідач), в якому просило стягнути з Приватного підприємства "Охоронна компанія "Кратос" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 8072,97 грн.

На обґрунтування позову відділення Фонду зазначило, що на порушення вимог статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року N 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон N 875-XII) Підприємство у 2014 році не забезпечило виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості 1 робочого місця, у зв'язку з чим зобов'язано сплатити адміністративно-господарські санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року у задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Охоронна компанія "Кратос" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі, справу розглянути без участі представника позивача.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 підприємство "Охоронна компанія "Кратос", посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники сторін в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. До суду апеляційної інстанції від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік" форми 10-ПІ від 25.02.2015 року, що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 37 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні 1 особа. ( а.с.6).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу Харківського міського центру зайнятості вчасно направлялись звіти про наявність вакансій, звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за формою 3-ПН про наявність вакансій, якими підприємство інформувало орган державної служби зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів. (а.с. 17-30).

Як убачається із листа Харківського міського центру зайнятості №ХМЦЗ-03-5624-26/15 від 24.04.2015 року, ОСОБА_1 підприємством "Охорона Компанія "Кратос" протягом 2014 року надавало інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою "3-ПН (з позначкою "вакансії для інвалідів)". Відмов у працевлаштуванні особам з обмеженими фізичними можливостями за результатами направлень центру зайнятості не було. ( а.с.36).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів, відмовив інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, позивачем не надано, а тому не має жодних підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Згідно з частинами 1-3 статті 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З аналізу наведених норм убачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування інвалідів, але виходячи з вимог статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У статті ж 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зазначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: 1) безпосереднє звернення інваліда до підприємства; 2) звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Відповідно до ч.3 ст. 18-1 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, з положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не вбачається, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов'язок згідно зі статтею 18 зазначеного Закону покладено на органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів.

Таким чином, на відповідача покладено лише обов'язок створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості щомісячно, у порядку, встановленому вищезазначеним нормативним актом.

Згідно з п.1.1. Порядку подання форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013р. № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 р. за N 988/23520, форма звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" (далі - інформація) заповнюється роботодавцями.

Роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження. ( п. 1.3 Порядку).

Відповідно до п.2.1 цього Порядку, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, єдиним належним доказом, який свідчить про інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів є звіт форми N 3-ПН. В матеріалах справи наявні звіти форми N 3-ПН за січень-грудень 2014 рік.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 20 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

Судовим розглядом встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу Приватного підприємства "Охоронна компанія "Кратос" за даними звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік становила 37 осіб, у зв'язку з чим норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" складав 1 робоче місце.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, підприємство відповідача щомісяця інформувало Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакансій, в тому числі вакансій для інвалідів у кількості 1 вакансії - охоронника, як це передбачено ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення", що підтверджується звітами за формою 3-ПН за період січень - грудень 2014 року, копії яких долучені до матеріалів справи. ( а.с. 17-29).

Згідно листа Харківського міського центру зайнятості №ХМЦЗ-03-5624-26/15 від 24.04.2015 р. ОСОБА_1 підприємством "Охорона Компанія "Кратос" протягом 2014 року надавало інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою "3-ПН (з позначкою "вакансії для інвалідів)". Відмов у працевлаштуванні особам з обмеженими фізичними можливостями за результатами направлень центру зайнятості не було. ( а.с.36).

Таким чином, органи, які можуть сприяти працевлаштуванню, повідомлялися належним чином про наявність вакансій протягом 2014 року.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем виконані вимогу Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів шляхом інформування органів працевлаштування інвалідів про таку кількість створених робочих місць.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені місця для працевлаштування інвалідів у 2014 році.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 820/4591/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 06.07.2015 р.