Ухвала від 08.07.2015 по справі 820/4588/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 р.Справа № 820/4588/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року по справі № 820/4588/15 за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Охоронне агентство "КРАТОС" про стягнення адміністративно-господарський санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Охоронне агентство "КРАТОС" (далі-відповідач), в якому просив суд стягнути з Приватного підприємства "Охоронне агентство "КРАТОС" (юридична адреса: 61145, м. Харків, вул. Новгородська, 2, код ЄДРПОУ 36374931, МФО 351005, р/р 26006237433700 АТ В«УкрСиббанкВ» ) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 7726, 09 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року відмовлено в задоволенні позову (а.с.41-44).

Не погодившись рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови, як прийнята з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі (а.с.50). Апелянт наголошує, що відсутність працевлаштованих на підприємстві відповідної кількості інвалідів, обумовлює сплату господарсько-фінансових санкцій. Справу просив розглядати без участі їх представника.

Відповідачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року без змін.

Розгляд справи здійснювався в порядок письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач ОСОБА_1 підприємство "Охоронне агентство "КРАТОС" зареєстроване в якості юридичної особи та використовує найману працю.

Відповідно до показників звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік за Формою №10-ПІ, на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 23 осіб; з них, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - не визначено; кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» становить 1 особи (а. с.8).

Згідно представленого розрахунку адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів складає 7726 грн. 09 коп. (а.с.7).

Як встановлено судами за матеріалами справи, на адресу міського центру зайнятості відповідачем протягом 2014 року направлялись звіти про наявність вакансій, звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за формою 3-ПН про наявність вакансій. Так, вказаними звітами підприємство інформувало орган державної служби зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З наданого до суду листа Харківського міського центру зайнятості №ХМЦЗ-03-5627-26/15 від 24.04.2015 р. вбачається, що ОСОБА_1 підприємством "Охоронне агентство "КРАТОС" вказувалось про потребу в працівниках-інвалідах, що свідчить про належне інформування центру зайнятості про наявність на його підприємстві вільних робочих місць та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Відмов у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за направленням Харківським МЦЗ з боку підприємством не було.

Приймаючи постанову про відмову у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив із відсутності порушень положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем були створені робочі місця для інвалідів та вживалися усі можливі заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посади.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (Закон №875) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Обов'язок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007р. № 70.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875 (надалі - Закон №875) встановлено, що підприємства, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємство, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону №875 передбачена відповідальність за те, що підприємство, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Виходячи з системного аналізу та правового змісту вищенаведених статей, підприємство, самостійно забезпечує працевлаштування інвалідів, тобто на підприємстві повинно працювати необхідна визначена кількість осіб, з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, шляхом забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, за умови їх безпосереднього звернення до підприємства чи до державної служби зайнятості.

Реалізація обов'язків підприємства полягає у самостійному створені вільних (вакантних) місць для інвалідів в залежності від працюючих осіб на підприємстві, направленні звітів до Фонду, інформації до центру зайнятості, працевлаштуванні таких інвалідів при їх зверненні до підприємства або направлених з відповідного центру зайнятості населення.

Тобто нормами цього Закону визначено, що підприємство забезпечує працевлаштування інвалідів, у випадку, якщо такі звернулися до нього, або направленні з центру зайнятості, але ж нормами цього закону не передбачений обов'язок підприємства у встановленому порядку проводити такі дії направленні на самостійне відшукування таких інвалідів, запрошування їх до себе на наявні створені місця для них. Законодавством чітко визначено, що підприємство лише забезпечує створення робочих місць, працевлаштування таких осіб, тобто оформлює інвалідів на роботу відповідно до вимог трудового законодавства, які прийшли працевлаштовуватися або були направлені з відповідного центру зайнятості.

Відповідальність не може наставати за умови, коли наявні такі місця для інвалідів, про що звітується до центру зайнятості, але ж останні не направлялись до підприємства, або не приходили працевлаштовуватися, тобто не можливо працевлаштувати тих осіб, які не існують.

Аналіз наведених норм законодавства та матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що обов'язок Відповідача щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком відшукувати інвалідів на створені робочі місця, тому на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування й відсутністю інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкцію щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" від 10.02.2007 N42 щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі N 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року N 420.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проводились усі заходи щодо залучення нових працівників, у тому числі й тих, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на вимоги статті 71 КАС України, відповідно до якого обов'язок по доведені своїх вимог або заперечень проти вимог повністю полягає на сторонах. Колегія суддів приходить до висновку про недоведеність з боку позивача правомірності своїх заявлених вимог, які є безпідставними та не обґрунтованими.

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Кабінету Міністрів від 31 січня 2007 року N 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджені Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю;

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування;

Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;

Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Так, Порядком про проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, визначений механізм проведення відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб (далі - роботодавці), щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Предметом проведення перевірки є: реєстрація роботодавців у відділеннях Фонду;

подання роботодавцями до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; сплата роботодавцями суми адміністративно-господарських санкцій та пені.

Відділення Фонду за наказом його керівника проводить планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки.

Результатом таких перевірок, є складання акту з зазначенням порушень, складанням протоколу про адміністративне правопорушення у разі виявлення фактів невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Здійснення таких перевірок, є реалізацією Фондом своїх владних управлінських функцій, за результатами якого приймається відповідне рішення, у тому числі при виявленні факту порушень, нарахування пені.

Крім того, як передбачено п.3.3. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року N 223, затверджений «Порядок нарахування пені та її сплати», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за N 552/13819 Документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Висновки Фонду про порушення вимог статей 19, 20 Закону № 875, які засновані лише на поданому підприємством звіті, на якому побудована та сформована вимога про стягнення відповідних санкцій не може бути прийняте до уваги. Доводи позивача про порушення законодавства засновані на неперевірених обставинах, без проведення необхідної перевірки та наданні належної оцінки. Відсутність підтвердження факту порушення, унеможливлює та не дає підстав вважати наявність такого порушення.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не суперечать діючому законодавству, є обґрунтованим, прийнятими на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, з урахуванням положень статті 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції постанови.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року по справі № 820/4588/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4