Постанова

від 26.11.2013 по справі 809/3379/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа № 809/3379/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Шумея М.В.,

секретаря Третяк В.Р.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську справу за позовом Тисменицького районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 5913,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Тисменицький районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 5913,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.10.2013 року за вихідним № 1641-06/30-13 ОСОБА_2 було направлено претензію про сплату суми витрат пов'язаних з виплатою допомоги по безробіттю в сумі 5913,59 грн. в добровільному порядку, однак до цього часу витрати служби зайнятості не повернуто. Підставою для винесення претензії стала та обставина, що ОСОБА_2 подала недостовірні дані, що мало місце під-час одержання допомоги по безробіттю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у адміністративному позові та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Причини неявки суду невідомі.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані на обґрунтування позовних вимог докази, суд встановив наступне.

06.02.2013 року до Тисменицького раойннного центру зайнятості звернулася ОСОБА_2 з метою пошуку роботи.

06.02.2013 року відповідачу надано статус безробітної особи та призначено допомогу по безробіттю на підставі її заяви, в якій відповідач подала неправдиві відомості про те, що вона не є найманим працівником, не має тимчасового або постійного заробітку в тому числі за договорами цивільно-правового характеру, не має права на пенсію, не є фермером, не зареєстрована як фізична особа-підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно та ін. та просила призначити їй допомогу по безробіттю.

Під час інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженим Наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 року № 121/256/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 року № 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 року № 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України в 2005 році № 1523/11803, відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики від 13.02.2009 року № 60/62 «Про затвердження Порядку розслідування стразових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» Тисменицьким районним центром зайнятості - робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття 01.10.2013 року виявлено факт подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю, а саме: здійснено аналіз баз даних та встановлено факт подання ОСОБА_2 недостовірних даних під час перебування на обліку в центрі зайнятості, про те, що відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

04.10.2013 року за вихідним № 1641-06/30-13 ОСОБА_2 було направлено претензію про сплату суми витрат пов'язаних з виплатою допомоги по безробіттю в сумі 5913,59 грн. в добровільному порядку, однак до цього часу витрати служби зайнятості не повернуто.

У відповідності до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать: непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

До зайнятого населення не належать іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні і зайнятість яких пов'язана із забезпеченням діяльності іноземних посольств і місій або виконанням своїх професійних чи трудових обов'язків перед роботодавцем - нерезидентом.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 під час отримання допомоги по безробіттю була само зайнятою особою - фізичною особою-підприємцем, а відтак позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Тисменицького районного центру зайнятості витрати пов'язані з виплатою допомоги по безробіттю в розмірі 5913 (п'ять тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 59 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Шумей М.В.

Постанова складена в повному обсязі 02.12.2013 року.