Рішення

від 06.02.2007 по справі 02/5307

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/5307

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           "06" лютого 2007 р.                                                                                   Справа №  02/5307

          Господарський суд Черкаської області в складі   головуючого судді  Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Олененко С.П.,  

за участю представників: позивача:  Багателя А.О., Пічкур С.Д.- за довіреностями,

відповідача:  не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти"        

до Ватутінської госпрозрахункової будівельно-монтажної дільниці     

про  стягнення  76 914 грн. 74 коп.,  

                                                        ВСТАНОВИВ:

В результаті уточнення позовних вимог встановлено, що заявлено позов про стягнення 76 914 грн. 74 коп., в тому числі: -  64 500 грн. коштів, перерахованих позивачем  на виконання договору підряду № 188/20/05 від 20.08.2005 року, яким позивач замовив  виконати роботи по будівництву дороги із залізобетонних плит і  перерахував  аванс в сумі 64 500 грн. відповідно до договору; - 6769,05 грн. збитків,   які поніс позивач як сплачені ним банку проценти за користування кредитом, що був отриманий позивачем і з якого ним були перераховані кошти підряднику; - проценти за користування чужими коштами в сумі  5645,69 грн. за період з 02.11.2005 року по 17.10.2006 року.

Заявою від 17.11.2006 року позивач збільшив позовні вимоги та просить суд   розірвати договір підряду № 188/20/05 від 12.08.2005 року в зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов вказаного договору.  

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали повністю,  просили його задовольнити, прийняти рішення  у даному судовому засіданні  та пояснили,  що відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про Ватутінську госпрозрахункову будівельно-монтажну дільницю відповідач повинен відповідати по всіх зобов'язаннях дільниці як  його структурного підрозділу, майно дільниці є власністю товариства;  підрядник  не надав жодного акта здачі - приймання виконаних робіт за вказаним у позові договором,  не довів неможливість виконання ним роботи через відсутність матеріалів, до позивача не було звернень з цього питання, а фактично матеріалів було достатньо, тим  більше, що для виконання робіт, які замовлені за даним договором, не потребувалося якихось спеціальних чи недоступних матеріалів;  між  сторонами було укладено багато договорів підряду та більшість із них виконані обома сторонами і по них у позивача претензій немає.     

  Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але  відзив на позов суду не подав, повторно не направив свого представника у судове засідання,  не подав суду заперечень проти позову. Суд вважає можливим розглянути справу без представника  відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що стороною у даному спорі є підприємство –юридична особа,  представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником,  чи керівник особисто, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони,  а не обов'язком.

    Оцінивши докази у справі в їх сукупності,  вислухавши пояснення  представників позивача, суд встановив наступне.  

          ВАТ “Дашуківські бентоніти” в особі голови правління Кочурського В.Т. (як замовник) та  Ватутінська госпрозрахункова будівельно-монтажна дільниця в особі начальника Кулеші В.А. (підрядник) уклали договір № 188/20/05 від 20 серпня 2005 року, за умовами якого підрядник зобов'язався на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу –будівництво  дороги із залізобетонних плит, а замовник  зобов'язався прийняти цю роботу та оплатити її.

Як вбачається із довідки Головного управління статистики у Черкаській області,  Положення про Ватутінську госпрозрахункову будівельно-монтажну дільницю,  затвердженого ВАТ “Трест “Уманьпромжитлобуд” 30.10.1998р., остання є  підрозділом  товариства  без прав  юридичної особи.  

 Проаналізувавши умови договору  підряду № 188/20/05 від 20.08.2005 року і встановлені Положенням права та обов'язки Ватутінської госпрозрахункової будівельно-монтажної дільниці,  суд приходить до висновку, що вказаний договір не суперечить положенню, він укладений  у межах повноважень дільниці. Оскільки  Ватутінська госпрозрахункова будівельно-монтажна дільниця є структурним підрозділом товариства, то останнє зобов'язане контролювати діяльність структурного підрозділу, перевіряти та аналізувати його звіти, нести відповідальність за  діяльність структурного підрозділу.  Відповідач не подав суду належним чином оформлене положення про порядок укладання договорів.   

В пункті 5.1. договору вказано, що загальна  вартість доручених  позивачем робіт    складає  129 000 грн.  

Відповідно до пункту 6.1. договору позивач  зобов'язався  провести оплату поетапно:  50% суми договору - протягом  3 днів з моменту початку виконання підрядних робіт,    остаточний розрахунок протягом 20 днів з моменту підписання Акту здачі-приймання робіт.  За умовами пункту 7.1. договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом прийому передачі протягом 3-х днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання.    

Відповідно до пункту 3.2. договору підряду роботи повинні бути виконані повністю до 31.12.2005 року, а в пункті 8.1. договору вказано,  що він діє до моменту його остаточного виконання, він може бути  пролонгований за згодою сторін.

     Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач перерахував  на банківський рахунок Ватутінської госпрозрахункової будівельно-монтажної дільниці (ГРБМД Ватутіне) кошти в сумі 64 500 грн. по платіжному дорученню № 147 від 02.11.2005 року  із посиланням на договір № 188/20/05 від 20.08.2005 року.   Суду  не подано доказів відмови від прийняття вказаної суми коштів чи повернення її позивачу, отже, підрядник погодився прийняти кошти.   

      Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суду не подано доказів виконання  роботи, вказаної у договорі  № 188/20/05 від 20.08.2005 року. Посилання керівника Ватутінської госпрозрахункової будівельно-монтажної дільниці у відповіді на претензію позивача  (лист № 385 від 16.08.2006 року)  на те,  що позивачем не були надані матеріали, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу,  оскільки ні Ватутінською ГРБМД, ні відповідачем суду не подано доказів звернення до позивача із вимогою про передачу матеріалів для виконання роботи, яких саме. Тобто, суд приходить до висновку,  що підрядник не довів, що він вжив всіх можливих заходів для виконання договору та що він не зміг  виконати свої зобов'язання  за договором  з вини позивача.  Разом з тим,  позивач  надав суду докази, якими  довів  наявність у нього матеріалів, необхідних для виконання вказаної у договорі роботи (накладні, транспортні накладні, договір із ТОВ “Світловодський завод адсорбентів”).

    Таким чином, суд приходить до висновку, що підрядник не виконав своїх зобов'язань у  строк, встановлений договором, не виконав замовлені позивачем роботи і не повернув отриману суму передоплати. Факт невиконання роботи підрядник підтвердив також у направленому позивачу  листі № 385 від 16.08.2006 року.   

      Підрядник не подав доказів наявності якихось надзвичайних обставин, що стали перешкодою для виконання  ним своїх договірних зобов'язань, а згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України  не допускається відмова від виконання або відстрочка виконання  з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.  

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою для виникнення  господарських зобов'язань, які  згідно зі статтями  193, 202 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства;  одностороння відмова від зобов'язання  не допускається,  якщо інше не передбачено договором або законом.     Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.    

     Згідно абзацу 2 частини 1 статті 193 ГК України  до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  

     Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України  договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення  договору другою стороною.

     Оскільки договір укладався позивачем із структурним підрозділом без прав юридичної  особи, тому  суд вважає, що лист позивача № 363 від 19.07.2006 року на адресу начальника Ватутінської госпрозрахункової будівельно-монтажної дільниці не можна вважати  відмовою позивача від  договору підряду, вчиненою відповідно до вимог статті 849 ЦК України, отже, відсутні підстави для застосування припису частини 3 статті 651 ЦК України.    

Відповідач не відповів  на вимогу позивача про розірвання договору підряду № 188/20/05 від 20.08.2005 року.  

Статтею 320 Господарського кодексу України встановлюються права замовника у разі порушення підрядником договору підряду. Відповідно до припису частини 2 статті 320 ГК України замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

На підставі частини 2 статті 317 ГК України до договорів підряду можуть застосовуватися положення Цивільного кодексу України, статтею 852  якого також  встановлюються права замовника у разі порушення підрядником договору підряду. Згідно частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України за наявності інших істотних недоліків, до яких слід віднести й випадки, коли підрядник не виконав роботу в установлений договором строк,  замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.     

З огляду на викладене, суд вважає, що заявлена позивачем вимога відповідає його праву, встановленому законом, ним доведено наявність істотних недоліків у підрядника,  вимога позивача про розірвання договору направлялася відповідачу, доводи позивача не спростовані відповідачем, тому вимога  про розірвання договору підряду  № 188/20/05 від 20.08.2005 року підлягає задоволенню.                

Відповідно до пункту 4.2. Положення про Ватутінську госпрозрахункову будівельно-монтажну дільницю майно дільниці є власністю тресту, тобто перераховані позивачем на рахунок дільниці  кошти також є власністю тресту, тому суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів  в сумі 64 500 грн. законною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню,  і  з відповідача підлягають стягненню на користь позивача  кошти в сумі 64 500 грн.,  перераховані позивачем  по платіжному дорученню.  

Заперечення підрядника у листі  № 385 від 16.08.2006 року  на претензію позивача ним не доведені, не підтверджені належними доказами. Ні відповідачем,  ні дільницею суду не подано доказів  неможливості виконання роботи з вини позивача,  не вказано,  яке мають відношення інші договори до виконання договору  № 188/20/05 від 20.08.2005 року, не надано доказів звернення до позивача із вимогами щодо виконання  певних його зобов'язань,     через які підрядник не міг виконувати договір,  він не подав суду доказів виконання хоч якихось робіт на виконання договору.  З огляду на викладене суд вважає, що підрядник не довів можливість та правомірність застосування ним частини 3 статті 320 ГК України  

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення збитків в сумі 6769,05 грн. підлягає задоволенню,  виходячи із викладеного та враховуючи наступне.

      Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання  шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарсько-правова відповідальність  базується на принципах, згідно з якими, зокрема, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі і чи є договір взагалі. Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є  відшкодування збитків.  

Згідно статті 224 Господарського кодексу України  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення  господарської діяльності,  повинен відшкодувати завдані цим збитки.  

          Відповідно до статті 225 ГК України  до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо),  понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.  

В пункті 9.1. договору вказано, що за порушення умов договору винна сторона відшкодовує спричинені  цим збитки.

Як вбачається із матеріалів справи,  позивачем було отримано кредит у АППБ “Аваль”  за кредитним договором  № 010/02-5/193-05 від 11.10.2005 року  і частину коштів в сумі 64 500 грн. було перераховано підряднику 02.11.2005 року.  Із виконаного позивачем розрахунку сплачених  ним процентів  за користування кредитом в період з 02.11.2005 року по 17.10.2006 року на суму перерахованих коштів,  вбачається,  що за цей період нараховано 6769,05 грн. процентів,  що є  реальними збитками для позивача. Відсутність  посилання  у договорі підряду на кредитний договір замовника із банком не впливає на обов'язок підрядника відшкодувати понесені збитки.                

Правомірною і обгрунтованою є вимога позивача про стягнення  відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України процентів за користування чужими коштами  в період з 02.11.2005 року по 17.10.2005 року в сумі 5645,69 грн., виходячи із того, що  встановлена Національним  банком України  облікова  ставка  є  тим розміром процентів за користування чужими грошовими коштами, на який вказується у частині 2 статті 536 ЦК України  як на інший акт цивільного законодавства.    

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу   витрати на сплату державного мита  в сумі 854 грн.33 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд     

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити   повністю.

2. Розірвати договір підряду  № 188/20/05 від 20 серпня 2005 року, укладений ВАТ “Дашуківські бентоніти”  та Ватутінською госпрозрахунковою будівельно-монтажною дільницею.

          3. Стягнути із  відкритого акціонерного товариства “Трест “Уманьпромжитлобуд” (20300,м. Умань Черкаської області, вул. Жовтневої революції, 22/2, ідентифікаційний код 01271020) на користь  відкритого акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" (19330,  Черкаська область, Лисянський район, с. Дашуківка, ідентифікаційний код 00223941)  кошти в сумі 64 500 грн., 6769 грн. 05 коп. збитків, 5645 грн. 69 коп. процентів, 854 грн. 33 коп. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Рішення може бути оскаржене до Київського  міжобласного апеляційного господарського суду.

                  Суддя                                                                                                      А.Д.Пащенко

           Рішення підписане суддею 12.02.2007р.