Постанова

від 07.07.2015 по справі 5010/79/2011-б-23/3

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року Справа № 5010/79/2011-Б-23/3 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Коваленка В.М., Короткевича О.Є. розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь" на постанову та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2014 року у справі господарського суду № 5010/79/2011-Б-23/3 Івано-Франківської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області до Дочірнього підприємства "Еліта" про визнання банкрутом ліквідаторЮрків В.В. за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2011 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Еліта" (далі - боржника) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юрківа В.В., якого зобов'язано виконати дії з ліквідації боржника у відповідності з положеннями Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, та надати суду належно оформлений ліквідаційний баланс та звіт про виконану ним роботу (том 1, а.с. 42 - 43) .

Строк ліквідаційної процедури у справі та повноважень ліквідатора банкрута Юрківа В.В. неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду (том 1, а.с. 85, 95, 99, 112, 115, 118, 130 - 131, 136, 141, 147, 159, 168, 179, 187, 197).

29.09.2014 року, на виконання постанови про визнання боржника банкрутом, ліквідатор банкрута Юрків В.В. надав суду звіт ліквідатора з додатками (вх. №14895/14), в тому числі й ліквідаційний баланс станом на 19.09.2014 року, складені за наслідками проведення ліквідаційної процедури банкрута (том 2, а.с. 1 - 70).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2014 року (суддя Рочняк О.В.) затверджено ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано Дочірнє підприємство "Еліта" як юридичну особу та ухвалено виключити її з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затверджено звіт ліквідатора банкрута Юрківа В.В. про результати проведеної роботи в ліквідаційній процедурі, а також його звіт про оплату послуг та відшкодування витрат, зобов'язано державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення юридичної особи-банкрута, провадження у справі припинено, вимоги кредиторів банкрута, не задоволені у зв'язку з відсутністю у Дочірнього підприємства "Еліта" майнових активів, ухвалено вважати погашеними (том 2, а.с. 176-178) . Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційного балансу банкрута з непогашеною кредиторською заборгованістю на суму 184 295, 95 грн., у зв'язку з відсутністю у підприємства-боржника активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, заставний кредитор боржника - ПАТ "Банк "Київська Русь" (далі - скаржник) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.12.2014 року та направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду, обґрунтовуючи передчасністю висновків суду першої інстанції про повноту здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури банкрута та можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення боржника, як юридичної особи, з припиненням провадження у даній справі про банкрутство.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Михалюк О.В., судді: Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2014 року у справі - без змін з тих же підстав (том 3, а.с. 22 - 29) .

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями про завершення ліквідаційної процедури підприємства-банкрута, заставний кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 17.02.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 23.12.2014 року, справу направити для продовження розгляду до місцевого господарського суду, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 3 1 , 25, 32 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року. За твердження скаржника, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута за відсутністю у активів, які можна було б спрямувати на погашення кредиторської заборгованості на суму 184 295, 95 грн., в тому числі й перед банком-заставодержателем на суму 105 710 грн., суди не взяли до уваги обставин невжиття ліквідатором Юрківим В.В. всіх можливих заходів для встановлення місцезнаходження майна банкрута, переданого в заставу банку у травні 2007 року на забезпечення виконання зобов'язань підприємства-боржника з повернення кредитних коштів, що не узгоджується з вимогами статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, щодо обов'язків ліквідатора як виконавця заходів з ліквідації банкрута.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 17.02.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 23.12.2014 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) , провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 статті 5 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 52 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника , вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута ; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством ; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб ; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом ; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 26 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя .

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 32 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс , до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута . Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою від 24.02.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці, який неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юрківа В.В., якого зобов'язано виконати дії з ліквідації боржника у відповідності з положеннями Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, та надати суду належно оформлений ліквідаційний баланс та звіт про виконану ним роботу (том 1, а.с. 42 - 43, 85, 95, 99, 112, 115, 118, 130 - 131, 136, 141, 147, 159, 168, 179, 187, 197).

Судами встановлено, що 29.09.2014 року ліквідатором Юрківим В.В. подано до господарського суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 19.09.2014 року та реєстр вимог кредиторів боржника з грошовими вимогами на загальну суму 197 495, 95 грн., з яких залишилось непогашеними 184 295, 95 грн., складені за наслідками проведення ліквідаційної процедури Дочірнього підприємства "Еліта" (вх. №14895/14) (том 2, а.с. 1 - 70) .

Розглянувши наданий суду звіт ліквідатора про виконану роботу та додатки до нього, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ліквідатором Юрківим В.В.м виконано всі дії з ліквідації банкрута, тому є підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута з припиненням банкрута, як юридичної особи, та припиненням провадження у справі про банкрутство з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором Юрківим В.В. вжито всіх необхідних заходів з пошуку, виявлення та повернення майнових активів банкрута, зокрема, належних дій щодо направлення запитів до відповідних органів та установ, за результатами чого було з'ясовано відсутність зареєстрованих за боржником земельних ділянок, нерухомого майна, а також корпоративних прав; будь яких архівних документів банкрута, які підлягають тривалому зберіганню, ліквідатором не виявлено (том 2, а.с. 20, 59 - 61).

При цьому, судом встановлено, що з отриманих ліквідатором довідок Калуського ВРЕВ при УДАІ УМВС в Івано-Фраківській області за вих. №1366 від 15.04.2011 року та Інспекції Держтехнагляду Івано-Франківської ОДА за вих. №79/2 від 21.03.2011 року вбачається, що за боржником зареєстровано транспортні засоби у кількості 10 одиниць та тракторна техніка у кількості 8 одиниць, а саме: автомобіль ГАЗ 5312, державний номерний знак 7020ІВА, номер двигуна 237217, номер шасі 0888266, 1984 року випуску; автомобіль ГАЗ 5312, державний номерний знак 7014ІВА, номер двигуна 1206185, номер шасі 1370157, 1992 року випуску; автомобіль САЗ 3502, державний номерний знак 5152ІВА, номер двигуна 116486, номер шасі 0901992, 1992 року випуску; автомобіль УАЗ 3303, державний номерний знак 5019ІВА, номер двигуна 10900411, номер шасі 0114297, 1990 року випуску; автомобіль ГАЗ 5312, державний номерний знак 14844ІВ, номер двигуна 0049049, номер шасі 1170633, 1988 року випуску; автомобіль ГАЗ-САЗ 3508, державний номерний знак 14843ІВ, номер двигуна 173142, номер шасі 1377008, 1990 року випуску; автомобіль ГАЗ-САЗ 3507, державний номерний знак 12096ІВ, номер двигуна 96776, номер шасі БН, 1988 року випуску; автомобіль ГАЗ-САЗ 3508, державний номерний знак 11973ІВ, номер двигуна 77152, номер шасі 1421852, 1992 року випуску; автомобіль ГАЗ 5312, державний номерний знак 11175ІВ, номер двигуна 1788952, номер шасі 1071980, 1987 року випуску; автомобіль КАЗ 9368, державний номерний знак 04995ІВ, номер шасі 27974, 1988 року випуску; трактор колісний К-701, державний номерний знак 04461МА, 1976 року випуску; причеп 2ПТС-4, державний номерний знак ИЕ5532, 1990 року випуску; причеп 2ПТС-4, державний номерний знак ИЕ6797, 1993 року випуску; трактор колісний МТЗ-80, державний номерний знак 03755МА, 1984 року випуску; комбайн зернозбиральний FORTSCHRITT E-517, державний номерний знак 02931МА, 1988 року випуску; трактор колісний К-701, державний номерний знак 00077МА, 1992 року випуску; трактор колісний Т-150К, державний номерний знак 0201ИЕ, 1991 року випуску; трактор колісний МТЗ-80, державний номерний знак 6295ИЕ, 1990 року випуску (том 2, а.с. 55 - 58). Місцевим господарським судом встановлено, що за результатами проведення інвентаризації майна підприємства-банкрута та огляду приміщень його засновника - ТОВ "ГПК М'ясо" виявлено лише частину належного Дочірньому підприємству "Еліта" майна, а саме: автомобіль ГАЗ-САЗ 3508, номер шасі 1421852 (відсутній технічний паспорт та державні номерні знаки); бочку на колесах "Форшріт" (без реєстраційних документів) та кормодробилку ДКУ-2,0, яке було передано в заставу ПАТ "Банк "Київська Русь" на підставі договору застави від 08.05.2007 року як забезпечення виконання зобов'язань боржника з повернення кредитних коштів; при цьому, виявити місцезнаходження решти предметів застави (товарів в обороті (готової продукції), транспортних засобів, сільськогосподарської техніки), обтяжених заставою банку відповідно до умов договорів застави №11629-20/7-1 від 07.05.2007 року та від 08.05.2007 року, ліквідатору Юрківу В.В. виявити не вдалося (том 2, а.с. 35 - 38) .

Суд першої інстанції встановив, що з метою розшуку зареєстрованої за боржником сільськогосподарської техніки та транспортних засобів ліквідатор банкрута в період з травня 2011 року по серпень 2012 року неодноразово звертався до правоохоронних органів зі заявами про вжиття комплексних заходів щодо розшуку та затримання спірних автотранспортних засобів та тракторної техніки, однак, жодної інформації щодо їх місцезнаходження не отримав (том 2, а.с. 47 - 54).

Також, судом першої інстанції встановлено, що ухвалою від 05.02.2013 року місцевий господарський суд зобов'язав УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області оголосити розшук автотранспортних засобів та тракторної техніки, що належать банкруту на праві власності і місцезнаходження яких невідоме із зазначенням їх переліку в резолютивній частині ухвали (том 1, а.с. 130-131) ; на виконання зазначеної ухвали, 03.06.2013 року УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області листом за вих. №16/1615 від 29.05.2013 року повідомило суд про те, що особовий склад управління органу внутрішніх справ орієнтовано на виявлення та затримання транспортних засобів, що належать на праві власності Дочірньому підприємству "Еліта", а у разі їх затримання - про це буде повідомлено ліквідатора (том 1, а.с. 148).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ліквідатором Юрківим В.В. повторно направлено на ім'я начальника УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області заяву за вих. №353 від 10.09.2014 року з вимогою повідомити про прийняті комплексні заходи з метою розшуку та затримання автотранспортних засобів та тракторної техніки, яка обліковується за підприємством-банкрутом та місцезнаходження якої невідоме (том 2, а.с. 46) , однак відповіді на неї не надійшло. Зазначене стало підставою для прийняття ліквідатором Юрківим В.В. рішення про включення до складу ліквідаційної маси Дочірнього підприємства "Еліта" лише виявленого в ході його ліквідаційної процедури майна

Місцевим господарським судом встановлено, що за результатами реалізації в процедурі ліквідації належного банкруту заставного майна, а саме: причепа-бочки (цистерни) HТS-80.45 FORTSCHRITT без реєстраційних документів, автомобіля ГАЗ-САЗ 3508, 1992 року та кормодробилки універсальної ДКУ-2,0 "Українка", 1985 року випуску, ліквідатором Юрківим В.В. виручено грошові кошти на загальну суму 22 500 грн., з яких 13 200 грн. направлено на часткове задоволення вимог заставного кредитора - ПАТ "Банк "Київська Русь", а кошти в розмірі 9 300 грн. спрямовано на погашення поточних витрат у ліквідаційній процедурі (оплату послуг з експертної оцінки активів банкрута, включених до складу ліквідаційної маси, на суму 1 050 грн., оплату послуг ВДАІ за зняття транспортного засобу з обліку на суму 187,33 грн., оплату послуг БТІ на суму 56, 65 грн. та оплату послуг ліквідатора на суму 8 006, 02 грн.) (том 2, а.с. 14, 62-70).

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута станом на 19.09.2014 року та припиняючи провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Еліта", суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, в тому числі й ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю на загальну суму 184 295, 95 грн. у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури, погодився з оцінкою доказів у справі, здійсненою місцевим господарським судом, а доводи апеляційної скарги банку-заставодержателя про неповноту вжитих ліквідатором Юрківим В.В. заходів щодо розшуку заставного майна банкрута та повернення його до ліквідаційної маси банкрута відхилив, як такі, що не підтверджені належними та достатніми доказами у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій за змістом оскаржуваних судових рішень з огляду на встановлені судами обставини повноти проведених ліквідатором дій в ліквідаційній процедурі, належність та відповідність закону звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, а доводи заставного кредитора, викладені у касаційній скарзі, вважає такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про повноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі та наявність правових підстав для завершення ліквідаційної процедури з припиненням банкрута, як юридичної особи, та припиненням провадження у справі у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора, а спрямовані на переоцінку доказів судом касаційної інстанції, що виходить за межі його повноважень відповідно до статті 111 7 ГПК України.

Також, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що невстановлення ліквідатором відсутнього боржника місцезнаходження заставного майна банкрута з об'єктивних причин не може бути підставою для скасування оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень, оскільки завершення ліквідаційної процедури підприємства-банкрута повинно здійснюватись у визначені законом строки та воно не виключає можливості вжиття заставним кредитором власних заходів щодо розшуку майна боржника, обтяженого заставою, поза межами процедури його банкрутства, а факт виявлення такого майна може бути підставою для скасування ухвали суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута за наслідком її перегляду за нововиявленими обставинами та поновлення провадження у справі про банкрутство.

З огляду на зазначене та враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції згідно положень статей 111 5 , 111 7 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року та ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2014 року у справі №5010/79/2011-Б-23/3 прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2014 року у справі №5010/79/2011-Б-23/3 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич