Рішення

від 07.07.2015 по справі 904/3464/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.15р. Справа № 904/3464/15

За позовом Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", м. Дніпропетровськ

до Житлово-будівельного кооперативу № 393, м. Дніпропетровськ

про стягнення 177 551,34 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Іщенко Ю.С., дов. № б/н від 04.11.14р., представник

від відповідача: Влох Н.Г., довідка з ЄДРПОУ Головного управління статистики у Дніпропетровській області АА № 697675 від 26.12.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом Житлово-будівельного кооперативу № 393 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 177 551,34 грн., яка складається з сум: заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 141 406,52 грн., пеня у розмірі 4 091,96 грн., 3% річних у розмірі 3 366,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 28 686,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом № 393 (Споживач) договору № 010473 на постачання теплової енергії від 12.04.2011 р., Енергопостачальною організацією в період з 01.03.2013р. по 01.02.2015р. було поставлено теплову енергію на об'єкт споживача, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 45 під'їзди 4-5, за яку відповідач повинен здійснити оплату. В строки, встановлені договором, відповідач вартість наданих йому послуг за поставлену теплову енергію сплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 141 406,52 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2015 р. Порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 21.05.2015 р.

21.05.2015 р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.06.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2015 р. продовжено строк вирішення спору по справі до 06.07.2015 р. та відкладено розгляд справи на 06.07.2015 р.

Позивач 06.07.2015 р. надав заяву про зменшення розміру позовних вимогу зв'язку із сплатою відповідачем суми боргу в розмірі 51 000,00 грн., а тому просить стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 90 406,52 грн., пеню - 4 091,96 грн., 3% річних у розмірі 3 366,12 грн., інфляційних втрат - 28 686,74 грн., а разом 126 551,34 грн.

Представник відповідача проти наявності боргу не заперечив, 06.07.2015 р. надав пояснення, в яких зазначив про тяжке фінансове становище підприємства, про сплату суми боргу в розмірі 31 000,00 грн., заявив клопотання про розстрочення сплати суми боргу на 36 місяців та просив не нараховувати пеню та інфляційні втрати.

Представник позивача проти не нарахування пені та інфляційних та проти розстрочення сплати суми боргу заперечив.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом № 393 (Споживач) укладений договір № 010473 на постачання теплової енергії від 12.04.2011 р.

За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалюваного сезону (175 діб);

- гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Відповідно до п. 7.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск отримання теплової енергії по формі додатку 4.

Позивачем договірні зобов'язання виконані в повному обсязі, протягом опалювального періоду енергопостачальною компанією в період з 01.03.2013р. по 01.02.2015р. було поставлено споживачу теплову енергію на загальну суму 174 119,89 грн.

Обсяг відпущеної теплової енергії підтверджено долученими до матеріалів справи актами прийому - передачі виконаних робіт до договору № 010473 на постачання теплової енергії від 12.04.2011 р. (а.с.35-46).

За надані послуги позивач пред'явив відповідачу рахунки (а.с.22-34).

Докази отримання рахунків та актів прийому - передачі виконаних робіт підтверджується долученими до матеріалів справи Реєстрами вручення рахунків та актів виконаних робіт (а.с.49-61).

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7.3. договору Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати Енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням із зазначенням періоду за який він сплачує.

Відповідно до п. 7.4. договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальній організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Відповідачем систематично порушувались умови договору в частині сплати заборгованості за отриману теплову енергію в період з 01.03.2013р. по 01.02.2015р. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у розмірі 141 406,52 грн .

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду сума основної заборгованості відповідача за теплову енергію не змінилася, складає 141 406,52 грн .

В процесі розгляду справи позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача, у зв'язку із частковим погашенням боргу, 90 406,52 грн. В якості доказів виконання відповідачем договірних зобов'язань, 06.07.2015р. позивачем акт звірки взаємних розрахунків, підписаний та скріплений печатками сторін, згідно якого станом на 03.07.2015 р., заборгованість складає 90 406,52 грн.

Враховуючи, що часткове погашення заборгованості здійснено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, спір в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 51 000,00 грн. на момент його вирішення врегульований, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відтак, залишок суми основного боргу, що підлягає стягненню, складає 90 406,52 грн. ( 141 406,52 грн . - 51 000,00 грн. = 90 406,52 грн. ).

Приймаючи до уваги, що відповідачем не надано доказів оплати спожитої теплової енергії в період з моменту її отримання до дати слухання справи, враховуючи підписання акту звірки відповідачем, що розцінюється судом як визнання позивачем суми основного боргу за договором № 010473 на постачання теплової енергії від 12.04.2011 р., вимога позивача про стягнення основного боргу у розмірі 90 406,52 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2.3 договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.

Позивачем за несвоєчасну оплату відповідачем заборгованості за спожиту у період з 11.11.2013р. по 11.08.2014р. теплову енергію нараховано пеню у розмірі 4 091,96 грн. (розрахунок (а.с.16).

Перевіривши правильність періоду нарахованої пені та її розмір, враховуючи наявне несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в частині сплати заборгованості, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня, та за викладених обставин підлягає стягненню у розмірі, визначеної позивачем.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.03.2013 р. по 01.02.2015р. у сумі 3 366,12 грн . та інфляційні за період березень 2013р. по грудень 2014р. у розмірі 28 686,74 грн., згідно розрахунку який знаходиться в матеріалах справи (а.с.17-21).

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів оплати заборгованості за поставлену теплову енергію в період з моменту їх отримання до дати слухання справи, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 126 551,34грн., який складається з сум: заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 90 406,52 грн ., пеня у розмірі 4 091,96 грн., 3% річних у розмірі 3 366,12 грн . та інфляційні у розмірі 28 686,74 грн.

Щодо клопотання відповідача про надання йому розстрочення виконання рішення строком на 36 місяців суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови унормовано статтею 121 Господарського процесуального кодексу України.

Так, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Наведена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначається господарським судом.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у строк.

При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Господарський суд, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним відповідачем обставинам, викладеним вище дійшов висновку про можливість часткового задоволення клопотання відповідача та про надання розстрочки виконання рішення суду на 6 місяців, а саме з оплатою відповідачем боргу в сумі 126 551,34 грн. рівними частками:

- до 30 липня 2015р. - 21 091,89 грн.,

- до 30 серпня 2015р. - 21 091,89 грн.,

- до 30 вересня 2015р. - 21 091,89 грн.,

- до 30 жовтня 2015 р. - 21 091,89 грн.,

- до 30 листопада 2015 р. - 21 091,89 грн.,

- до 30 грудня 2015 р. - 21 091,89 грн.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 393 (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 45, код ЄДРПОУ 23068710) на користь Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) 90 406,52 грн. - основного боргу, 4 091,96 грн. - пені, 3 366,12 грн. - 3% річних, 28 686,74 грн. - інфляційних втрат.

Розстрочити виконання рішення у справі на 6 (шість) місяців з оплатою відповідачем боргу в сумі 126 551,34 грн. рівними частками:

- до 30 липня 2015р. - 21 091,89 грн.,

- до 30 серпня 2015р. - 21 091,89 грн.,

- до 30 вересня 2015р. - 21 091,89 грн.,

- до 30 жовтня 2015 р. - 21 091,89 грн.,

- до 30 листопада 2015 р. - 21 091,89 грн.,

- до 30 грудня 2015 р. - 21 091,89 грн., про що видати наказ.

Припинити провадження у справі в сумі 51 000,00 грн.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 393 (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 45, код ЄДРПОУ 23068710) на користь Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) 2 531,01 грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

09.07.2015 р.

Суддя В.Г. Бєлік