Рішення

від 06.07.2015 по справі 904/3912/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.15р. Справа № 904/3912/15

За позовом Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "СЛАВІА", м. Дніпропетровськ

про внесення змін до п. 4.1. Договору оренди землі від 20.06.2005 р.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Дніпропетровська міська рада (далі - позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "СЛАВІА" (далі - відповідач) про внесення зміни до п. 4.1. Договору оренди земельної ділянки від 20.06.2005р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Приватним підприємством "СЛАВІА" посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. та зареєстрований в реєстрі за № 5368. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Договір зареєстрований за № 040510401069 від 24.10.2005 р. виклавши його у наступній редакції:

"п. 4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 294,97 грн., не є сталою та може здійснюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом"

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2015 р. по справі № 904/3912/15 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.05.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2015 р. призначено розгляд справи на 24.06.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 р. розгляд справи відкладено на 06.07.2015 р.

Представник позивача у судові засідання не забезпечив явку, про день час та місце судових засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2015 р., від 04.06.2015 р. та від 24.06.2015 р. надіслані на адресу відповідача, що зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, буд. 12 б , кв. 1; код ЄДРПОУ 31793339) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштові відправлення на адресу відповідача повернуті до суду з позначкою: "за закінченням терміну зберігання".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь представників у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.07.2015 р. прийнято судове рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2005 р. Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "СЛАВІА" укладено Договір оренди землі (далі - Договір), посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., та зареєстрований в реєстрі за № 5368. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Договір зареєстрований за № 040510401069 від 24.10.2005 р.

Відповідно до умов Договору відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0002 га., яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул.Фучика,12 б.

Відповідно до п.3.1. Договір укладено на 15 років.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1% відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку".

Проте, відповідно до діючого Податкового кодексу України: - 288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, - 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, з 04.06.2008р. (набрання чинності змін до Закону України "Про оренду землі") та починаючи з 01.01.2011р. (набрання чинності Податковим кодексом України) розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду відповідачу, суперечить чинному законодавству.

Відповідно до розділу 6 Договору зміна умов договору можлива лише за взаємною згодою сторін і оформлюється відповідною додатковою угодою, що стає невід'ємною частиною цього договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору спори вирішуються у відповідності з чинним законодавством, в тому числі, у судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 41 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 41.4 вказаної статті інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, а також ч. 3 ст.10 Статуту територіальної громади м. Дніпропетровська, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста, прийняті згідно з чинним законодавством, обов'язкові для виконання всіма розташованими на території м. Дніпропетровська підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх форм власності, а також посадовими особами, громадянами й об'єднаннями громадян.

Невиконання або неналежне виконання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста, виданих відповідно до чинного законодавства, тягне відповідальність передбачену законодавством (ч. 6 ст. 10 Статуту територіальної громади м. Дніпропетровська).

З метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов

для економічного зростання в Україні" №1166-УН від 27.03.2014 були внесені зміни до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

У зв'язку з чим Дніпропетровська міська рада в газеті "Наше місто" від 29.05.2014р. №26(3756) опублікувала відкритого листа до орендарів земельних ділянок, розташованих у місті Дніпропетровську, про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог Податкового кодексу України.

Проте, у двотижневий термін після публікації цього звернення, як в ньому вказано, відповідач не звернувся до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, вимоги не виконав, додатковий договір сторонами не підписано.

Відповідно до п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, зміна розміру ставки орендної плати та прийняття нової нормативної грошової оцінки землі є підставою для внесення змін до спірного Договору оренди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ДАГС від 21.08.14р. у справі № 904/2933/14.

Частина 1 та частина 2 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачає застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законодавчо також передбачено зміни договору за рішенням суду однієї із сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору (ст. 352 Цивільного кодексу України). Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Враховуючи те, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, виникла необхідність приведення Договору, укладеного між Дніпропетровською міською радою та відповідачем, до вимог чинного законодавства України в частині визначення річної орендної плати за землю.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту. Тобто, правочин спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється в такій самій формі, що і сам договір. Здійснюється він у вигляді додаткової угоди до договору або угоди про розірвання договору.

Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Внести зміни до п. 4.1. Договору оренди земельної ділянки від 20.06.2005р ., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Приватним підприємством "СЛАВІА" посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. та зареєстрований в реєстрі за № 5368. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Договір зареєстрований за № 040510401069 від 24.10.2005 р. виклавши його у наступній редакції:

"п. 4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 294,97 грн., не є сталою та може здійснюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом"

Стягнути з Приватного підприємства "СЛАВІА" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, буд. 12 б , кв. 1; код ЄДРПОУ 31793339) на користь Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 75; код ЄДРПОУ 24246786) 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

.