Рішення

від 08.07.2015 по справі 908/3483/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 18/99/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2015 справа № 908/3483/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛІГА-СХІД" (02091, місто Київ, вул. Вербицького, буд. 1; адреса для листування: 02094, м. Київ, вул. Краківська, будинок 18, кв. 53)

до відповідача: публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР" (69600, місто Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 3)

про стягнення 218197,34 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача : Єльчанінова І.О., представник, довіреність № б/н від 04.05.2015 р., паспорт серії ВН № 346205 від 07.12.2006 р.;

від відповідача : Бяскова П.Г., представник, довіреність № 1/05-п від 22.10.2014 р., паспорт серії СА № 038264 від 05.09.1995 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 02.06.2015 р. звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛІГА-СХІД" з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР" про стягнення 204666,31 грн., які складаються з: 132084,00 грн. основного боргу, 5227,96 грн. 3% річних та 67304,35грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги ґрунтуються на ст.ст. 7, 20, 173, 174 ГК України, ст.ст. 525, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 12, 61, 54-59, 82 ГПК України та вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 001126 від 17.02.2012 р. щодо вчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою суду від 03.06.2015 р. порушено провадження у справі № 908/3483/15, присвоєно справі номер провадження 18/99/15, судове засідання призначене на 24 червня 2015 р., з метою надання сторонами додаткових доказів в судовому засіданні оголошувалася перерва до 08.07.2015 р. Позивачем, в порядку ст. 22 ГПК України, 08.07.2015 р. подані заяви про зменшення розміру позовних вимог та про збільшення розміру позовних вимог із відповідними розрахунками, згідно з якими остаточно до стягнення заявлено 218197,34 грн., з яких: 132084,00 грн. основного боргу, 5277,96 грн. 3% річних та 80835,38 грн. інфляційних втрат. Судом прийняті обидві заяви до розгляду та розглянуті вимоги про стягнення 218197,34 грн., з яких: 132084,00 грн. основного боргу, 5277,96 грн. 3% річних та 80835,38 грн. інфляційних втрат. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами та закінчений 08.07.2015 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві; частково надав витребувані судом документи (клопотання подане до суду 08.07.2015 р. про залучення документів); просив позовні вимоги задовольнити. Підставою для звернення з позовом зазначав неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № І 001126 від 17.02.2012 р., а саме порушення строків та порядку внесення оплати за отриману продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 132084,00 грн. Враховуючи норми чинного законодавства позивачем нараховані до стягнення 3% річних та інфляційні втрати.

Представник відповідача повідомив про визнання суми основного боргу, про відсутність заперечень щодо розрахунку компенсаційних санкцій, підтримав клопотання про розстрочення виконання рішення суду на п'ять місяців рівними частинами кожного місяця, яке подано до суду 07.07.2015 р., надав документи, витребувані судом.

Представник позивача заперечив проти розстрочення виконання рішення з огляду на тривалість прострочення виконання основного зобов'язання.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛІГА-СХІД" (постачальник, позивач у справі) та публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР" (покупець, відповідач у справі) 17.02.2012 р. уклали договір поставки № І 001126 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити в обумовлені терміни покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму.

Згідно п. п. 2.1. - 2.3. договору поставці за цим договором підлягає наступний товар: запасні частини для тепловозів, залізничний інструмент і обладнання. Загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору. Постачальник одночасно з передачею товару передає покупцеві документи, що стосуються товару: оригінал рахунку; оригінал накладної; оригінал податкової накладної; паспорт.

Відповідно до п. 3.1. договору товар поставляється в такі строки: протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту зарахування на поточний рахунок постачальника 20% вартості товару, якщо інше не передбачено в специфікаціях до цього договору.

Згідно з п. 5.1. договору ціна товару визначається специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до 5.5. договору покупець оплачує товар в наступному порядку:

- 20% вартості товару - авансовий платіж;

- 80% (остаточний розрахунок) протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту поставки товару (дата поставки визначається на момент підписання накладної уповноваженими представниками сторін ), якщо інше не передбачено в специфікаціях до цього договору.

Згідно п. 7.1. в редакції додаткової угоди № 1 від 18.12.2012 р. цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених цим договором - до закінчення терміну дії гарантії.

Сторонами підписані до договору специфікації: № 1 від 17.02.2012 р. на суму 2400,05 грн., № 2 від 09.08.2012 р. на суму 5424,00 грн., № 5 від 05.03.2013 р. на суму 10000,00 грн., № 6 від 09.07.2013 р. на суму 33228,00 грн., № 7 від 14.08.2013 р. на суму 98856,00 грн.

В специфікації № 7 від 14.08.2013 р. сторони узгоджений інший порядок поставки товару - протягом 20 календарних днів з моменту підписання цієї угоди та інший, ніж у договорі, строк оплати - протягом 10 робочих днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору та специфікацій № 6, № 7 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 132084,00 грн., про що свідчать видаткові накладні: № 385 від 25.10.2013 р. на суму 98856,00 грн., № 397 від 31.10.2013 р. на суму 4668,00 грн., № 449 від 29.11.2013 р. на суму 28560,00 грн., довіреності № 24964 від 29.10.2013 р., № 24916 від 24.10.2013 р.

Претензій щодо якості та кількості отриманого товару від відповідача не надходило.

Відповідач свої зобов'язання щодо вчасної оплати отриманого товару за специфікаціями № 6, № 7 до договору не виконав, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 132084,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується даними бухгалтерського обліку обох сторін згідно наданих актів звірки взаємних розрахунків (окремо кожною стороною).

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 132084,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 132084,00 грн., у встановлений договором та специфікаціями №№ 6, 7 строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 132084,00 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 5277,96 грн. 3% річних за період з 01.12.2013 р. по 30.03.2015 р. та 67304,35 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2013 р. по червень 2015 р. включно.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд визнав виконаним не вірно з огляду на допущені помилки при визначенні дня прострочення виконання зобов'язання зі сплати 28560,00 грн., при визначені кількості днів прострочення за вказаний період стягнення 3% річних (485, а не 486), при здійсненні округлення арифметичних сум, в тому числі округлення загального індексу інфляції за 2014 рік, при обранні методу розрахунку інфляційних втрат (в одному випадку за окремими місяцями, в іншому - за 2014 рік в цілому).

Перерахувавши заявлені до стягнення суми компенсаційних санкцій за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає 5253,53 грн. 3% річних та 80795,20 грн. інфляційних втрат, отже в цій частині позов задовольняється судом. В частині стягнення 24,43 грн. 3% річних та 40,18 грн. інфляційних втрат в позові відмовляється внаслідок його необґрунтованості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, 3% річних та інфляційних витрат відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Прийнявши до уваги позицію представників сторін, визнання відповідачем позову, тривалість невиконання відповідачем своїх зобов'язань, наявність інфляційних процесів в економіці держави, матеріальні та інші інтереси сторін спору, надані документальні докази про фінансовий стан відповідача, спроможність виконати рішення суду добровільно при умові його розстрочки, суд дійшов висновку, що клопотання про розстрочення виконання рішення суду на п'ять місяців рівними частинами підлягає частковому задоволенню із наданням розстрочення його виконання на 2 місяці.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР" (69600, місто Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 00213428) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛІГА-СХІД" (місцезнаходження: 02091, місто Київ, вул. Вербицького, буд. 1; адреса для листування: 02094, м. Київ, вул. Краківська, буд. 18, кв. 53, код ЄДРПОУ 33489732) 132084,00 грн. (сто тридцять дві тисячі вісімдесят чотири грн. 00 коп.) основного боргу, 5253,53 грн. (п'ять тисяч двісті п'ятдесят три грн. 53 коп.) 3% річних, 80795,20 грн. (вісімдесят тисяч сімсот дев'яносто п'ять грн. 20 коп.) інфляційних втрат, 4362,65 грн. (чотири тисячі триста шістдесят дві грн. 65 коп.) судового збору, розстрочивши виконання рішення на два місяці рівними частинами: по 31.07.2015 р. включно - 111247,69 грн. (сто одинадцять тисяч двісті сорок сім грн. 69 коп.), по 31.08.2015 р. включно - 111247,69 грн. (сто одинадцять тисяч двісті сорок сім грн. 69 коп.). Видати наказ.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 09 липня 2015 р.