Рішення

від 06.07.2015 по справі 910/13247/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015Справа №910/13247/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок Інвест» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка» Простягнення 112 360,27 грн. Суддя Спичак О.М.

Без виклику представників сторін:

від позивача: Рудюк Є.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барвінок Інвест» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка» про стягнення 112 360,27 грн.,з яких: 42 151,41 грн. - основного боргу, 9 410,27 грн. - пені, 50 369,50 грн. - інфляційного збільшення суми боргу, 3 863,96 грн. - 3% річних та 6 565,14 грн. - штрафу.

Ухвалою суду від 25.05.2015 року було порушено провадження у справі № 910/13022/15 та призначено її до розгляду на 12.06.2015 року.

Представник позивача 12.06.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні надав для огляду суду оригінали документів, доданих до позовної заяви в копіях.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2015 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 12.06.2015 року розгляд справи відкладено на 06.07.2015 року.

Представник позивача 03.07.2017 року через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог, яка судом прийнята, а в судовому засіданні 06.07.2015 року надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 06.07.2015 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.07.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Барвінок Інвест» (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка» (відповідач, покупець) був укладений договір №57 на поставку м'ясної продукції, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити поставлену продукцію.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна продукції є договірною, узгоджується сторонами в окремому порядку і вказується в накладних.

Згідно п. 3.3 договору оплата за поставлену продукцію проводиться у термін до 5 календарних днів з моменту поставки продукції та/або підписання приймально-здавальних документів (видаткової накладної, товарно-транспортної накладної тощо).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від зобов'язань, що виникли протягом його дії. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору, одна сторона в письмовому вигляді не повідомить іншу сторону про розірвання договору, договір вважається продовженим на один рік і на тих самих умовах (п.9.1).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору, він за період з травня 2013 року по вересень 2013 року поставив відповідачу товар загалом на суму 280 159,22 грн., що підтверджується видатковими накладними: №964 від 30.05.2013 року на суму 47 139,00 грн., №1140 від 04.07.2013 року на суму 45 868,81 грн., №1194 від 15.07.2013 року на суму 56 554,75 грн., №1224 від 22.07.2013 року на суму 51 004,92 грн., №1400 від 09.08.2013 року на суму 40 679,65 грн., №1542 від 21.08.2013 року на суму 38 912,09 грн.

Проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконав частково на суму 238 007,81 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача за період з 03.06.2013 року по 24.04.2015 року, у зв'язку з чим станом на момент подання позову заборгованість за договором складає 42 151,41 грн.

У зв'язку з тим, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов'язання з оплати поставленої продукції, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 42 151,41 грн. - основного боргу, 9 410,27 грн. - пені, 50 369,50 грн. - інфляційного збільшення суми боргу, 3 863,96 грн. - 3% річних та 6 565,14 грн. - штрафу.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору №57 на поставку м'ясної продукції від 29.05.2013 року позивач поставив відповідачу товар на суму 280 159,22 грн., що підтверджується видатковими накладними: №964 від 30.05.2013 року, №1140 від 04.07.2013 року, №1194 від 15.07.2013 року, №1224 від 22.07.2013 року, №1400 від 09.08.2013 року, №1542 від 21.08.2013 року.

Проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконав частково на суму 238 007,81 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача за період з 03.06.2013 року по 24.04.2015 року, у зв'язку з чим станом на момент подання позову заборгованість за договором складає 42 151,41 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідачем під час розгляду справи не наведено жодних обставин, які б були підставою для перешкоджання виконувати грошові зобов'язання за договором, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 42 151,41 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 5.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 9 410,27 грн. та, керуючись п. 5.3 договору - штраф у сумі 6 565,14 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання свого обов'язку по своєчасній оплаті отриманого товару за договором №57 на поставку м'ясної продукції від 29.05.2013 року, адже всупереч умов наведеного договору у визначений договором строк не було здійснено у повному обсязі оплату за отриманий товар, що є підставами для застосування до відповідача господарських санкцій, обумовлених договором, та відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Умовами п. 5.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату поставленої продукції, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності визначеної цим договором.

Відповідно до п. 5.3 договору в разі порушення покупцем строків оплати поставленої продукції, передбачених цим договором, останній сплачує продавцю штраф у розмірі десяти відсотків від вартості неоплаченої продукції.

До даного договору сторонами встановлений строк позовної давності три роки, в тому числі щодо вимог про сплату, стягнення неустойки (періоду нарахування) та інших збитків, які витікають з цього договору.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, в сумі 9 410,27 грн. та 6 565,14 грн., відповідно.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар нарахував просить суд стягнути з відповідача 3 863,96 грн. три відсотки річних та 50 369,50 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме, в сумі 3 719,00 грн. та 30 608,40 грн., відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка» (місцезнаходження : 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 3, блок 8/3, код ЄДРПОУ 20073879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок Інвест» (місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 16, код ЄДРПОУ 36683522) 42 151 (сорок дві тисячі сто п'ятдесят одну) грн. 41 коп. - основного боргу, 9 410 (дев'ять тисяч чотириста десять) грн. 27 коп. - пені, 3 719 (три тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 00 коп. - 3% річних, 30 608 (тридцять тисяч шістсот вісім) грн. 40 коп. - інфляційних втрат, 6 565 (шість тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 14 коп. - штрафу, 1 849 (одну тисячу вісімсот сорок дев'ять) грн. 66 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

10.07.2015 року.