Рішення

від 06.07.2015 по справі 910/14310/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015Справа №910/14310/15

За позовом Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі:

1.Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації,

2.Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.»

Про стягнення заборгованості в розмірі 91 837,53 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: Стовбан Н.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: Дігтяр О.В. - представник за довіреністю;

прокурор: Дергунов Д.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Деснянського району міста Києва, в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.І.К." про стягнення 91 837,53 грн.

Ухвалою суду від 08.06.2015 року було порушено провадження у справі № 910/14310/15 та призначено її до розгляду на 24.06.2015 року.

Прокурор в судове засідання 24.06.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача-1 в дане судове засідання не з'явився, проте 22.06.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача-1.

У судовому засіданні 24.06.2015 року представник позивача-2 подав письмове підтвердження відсутності аналогічного спору, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.06.2015 року надав усні пояснення відповідно до яких, з урахуванням поданого відзиву, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що:

- відсутні підстави для нарахування та стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю після припинення дії договору, оскільки договір оренди було не припинено, а розірвано за рішенням суду;

- після прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 29.10.2014 року у справі №910/8467/14 відповідач припинив користуватись об'єктом оренди.

Ухвалою суду від 24.06.2015 року розгляд справи відкладено на 06.07.2015 року.

Представник позивача-2 через канцелярію суду 06.06.2015 року подав письмові пояснення щодо відзиву, а в судовому засіданні 06.07.2015 року надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні 06.07.2015 року надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.07.2015 року надав усні пояснення відповідно до яких проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача-1 в дане судове засідання не з'явився, проте 22.06.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача-1.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.07.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача-2, відповідача, прокурор Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2012 року між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець, позивач-1), Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд» (балансоутримувач, позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» (орендар, відповідач) був укладений договір № 5-1372 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі рішення сесії Київради від 24.05.2012 року № 591/7928 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вул. Бальзака, 66 для розміщення складу.

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони погодили, зо за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату розрахунок якої здійснюється на підставі п. 21 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 року №34/6250, та на дату підписання договору за перший місяць оренди становить без ПДВ 35,71 грн. за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому складає 4 349,48 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому в поточному місяці.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п.3.4).

Згідно п. 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 7.6 договору у разі закінчення строку його дії або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди балансоутримувачу.

Відповідно до п. 9.1 договору, цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 20.06.2012 року по 18.06.2015 року.

Пунктом 9.4 договору сторони погодили, що договір припиняється, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

На підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 20.06.2012 року орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором нерухоме майно (нежитлове приміщення) в підвалі Бальзака Оноре Д, 66, що перебуває на балансі підприємства КП «Ватутінськінвестбуд», загальною площею 121,80 кв.м., розташованої за адресою: вул. Бальзака, 66.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 року у справі №910/8467/14, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року та набрало законної сили з 03.03.2015 року: договір № 5-1372 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.06.2012 року розірвано достроково; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» повернути Комунальному підприємству «Ватутінськінвестбуд» об'єкт оренди по акту приймання-передачі.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 року у справі №910/8467/14 видано наказ від 11.03.2015 року.

Постановою відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 18.05.2015 року відкрите виконавче провадження №47554753 з виконання наказу від 11.03.2015 року №910/8467/14.

Проте, як зазначав прокурор, відповідач з вересня 2014 року не сплачує орендну плату, а після дострокового розірвання договору оренди об'єкт оренди за актом приймання-передачі позивачам не повернув та продовжує ним користуватись.

22.05.2015 року позивач-2 надіслав відповідачеві претензію №102/46-511 з вимогою сплатити заборгованість за договором № 5-1372 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.06.2012 року, яка отримана відповідачем 25.05.2015 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомленням про вручення рекомендованого листа.

Проте зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

В зв'язку з чим прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з вересня 2014 року по березень 2015 року в розмірі 37 804,50 грн.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п. 3 ст. 18, п.п.1, 3 ст. 19 Закону України «Про орендну плату державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання, укладеного між позивачами-1,-2 та відповідачем договору № 5-1372 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.06.2012 року, позивачі передали, а відповідач прийняв в оренду нерухоме майно, вул. Бальзака, 66, загальною площею 121,80 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 20.06.2015 року.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, не виконав свої зобов'язання щодо внесення орендних платежів за оренду нежитлового приміщення, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з вересня 2014 року по лютий 2015 року в розмірі 37 804,50 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокурором та позивачами, не спростував, належних доказів на заперечення обставин повідомлених прокурором та позивачами не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості з орендної плати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю, в розмірі 37 804,50 грн. за період з вересня 2014 року по лютий 2015 року.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач, в порушення умов договору та вимог законодавства, після дострокового розірвання договору оренди, об'єкт оренди за актом приймання-передачі позивачам не повернув та продовжує ним користуватись, прокурор просить суд стягнути з відповідача 47 797,84 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за період прострочення з березня 2015 року по травень 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 4.15 договору сторони погодили, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству, організації. Акт підписується орендодавцем, орендарем, баланстоуримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В силу ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що після винесення рішення Господарським судом міста Києва від 29.10.2014 року у справі №910/8467/14, він припинив користування орендованим приміщенням, а тому підстави для нарахування неустойки в розмірі подвійної плати відсутні.

Відповідно до п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, слід враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

Законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акту приймання-передачі. У разі не виконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством передбачена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.

Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої нормою ч. 2 ст. 785 ЦК України, пов'язується з простроченням орендарем виконання зобов'язання з повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі, а не з фактичним користуванням, чи то перебуванням орендаря в цьому приміщенні.

Аналогічна правова позиція викладене в Постанові Вищого господарського суд України від 11.03.2014 року у справі № 916/2353/13.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проте, під час розгляду справи відповідач не надав суду належних, у розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, доказів припинення користування орендованим приміщенням та повернення цього приміщення орендодавцю за актом приймання-передачі.

Враховуючи встановлені обставини щодо розірвання договору оренди, невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна з оренди за актом приймання-передачі та щодо зобов'язання сплати орендної плати за фактичне користування майном в період з березня 2015 по травень 2015 року, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 47 797,84 грн. за період прострочення з березня 2015 року по травень 2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до пункту 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню а розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

На підставі п. 6.2 договору прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної ставки НБУ в сумі 5 724,48 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням п. 6.2 договору, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», прострочення по сплаті грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 5 724,48 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурор, на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 510,71 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, простроченої суми заборгованості та порядку розрахунків узгодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 510,71 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.І.К." (місцезнаходження : 02232, м. Київ, вул. Бальзака, 66, код ЄДРПОУ 23726840) на користь Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" (місцезнаходження : 02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 11, код ЄДРПОУ 30977943) на р/р 26004619991609 в Центральному відділенні ПАТ "Промінвестбанк" по м. Києву та Київській області, МФО 300012 основний борг - 37 804 (тридцять сім вісімсот чотири) грн. 50 коп., неустойку - 47 797 (сорок сім тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 84 коп., 3 % річних - 510 (п'ятсот десять) грн. 71 коп., пеню - 5 724 (п'ять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 48 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.І.К." (місцезнаходження : 02232, м. Київ, вул. Бальзака, 66, код ЄДРПОУ 23726840) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 836 (одна тисяча вісімсот тридцять шість) грн. 75 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

09.07.2015 року