Рішення

від 02.07.2015 по справі 910/8714/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015Справа №910/8714/15-г За позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад"

до Приватного підприємства "Інвестцентр"

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Закатюра І.О. (довіреність № 236/вп 168 від 12.08.2014)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Київприлад" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Інвестцентр", в якому просить суд зобов'язати відповідача вивезти всі товарно-матеріальні цінності з приміщень Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад" за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 3, які були завезені приватним підприємством "Інвестцентр" за договорами відповідального зберігання та звільнити вищезазначене приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2015 порушено провадження у справі № 910/8714/15-г призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.05.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача вимоги суду виконав частково.

Представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимог суду не виконав.

Розгляд справи відкладено на 27.05.2015.

Розпорядження керівника апарату господарського суду м. Києва № 04-23/575 від 28.05.2015 у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою Л.Б., справу № 910/8714/15-г з метою дотримання вимог ГПК України та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/8714/15-г та передано судді Головатюку Л.Д., який призначив її до розгляду на 18.06.2015.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 18.06.2015 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розгляд справи відкладено на 02.07.2015.

В судове засідання 02.07.2015 прибув представник позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання 02.07.2015 не з'явилися, витребувані судом докази не подали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011 між Державним підприємством "Виробниче об'єднання "Київприлад"(зберігач) та Приватним підприємством "Інвестцентр" (поклажодавець) було укладено договір відповідального зберігання № 83 (далі - договір № 83), зі строком дії до 01.02.2012.

Відповідно до розділу 1. договору № 83 поклажодавець передає, а зберігач приймає на тимчасове відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 3.

Згідно з п. 3.1. договору № 83 поклажодавець передає зберігачу товарно-матеріальні цінності по акту прийняття-передачі. Акт складається та підписується в двох примірниках по одному для кожної сторони.

За умовами п.3.2.договору визначено, зо першою вимогою поклажодавця зберігач повертає товарно-матеріальні цінності по акту.

На підставі акту прийому-передачі від 01.11.2011 поклажодавець передав, а зберігач прийняв на зберігання ігрові автомати у кількості 70 штук та комп'ютери (системний блок + монітор) у кількості 30 штук.

Як свідчать матеріали справи, по закінченню строку дії договору № 83 сторонами 01.02.2012 було укладено новий договір відповідального зберігання № 88-ОР (далі - договір № 88-ОР) та новий акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей не підписувався.

Додатковою угодою від 01.10.2012 сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору № 88-ОР від 01.12.2012.

Також 17.05.2012 на аналогічних умовах міжДержавним підприємством"Виробниче об'єднання "Київприлад"(зберігач) та Приватним підприємством "Інвестцентр" (поклажодавець) було укладено договір відповідального зберігання № 90-ОР нас трок до 17.10.2012.

Додатковою угодою від 17.10.2012 сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору на один місяць, до 17.11.2012.

Позивач вказує, що в порушення взятих на себе зобов'язань, після закінчення строку зберігання, терміну дії договорів № 88-ОР від 01.12.2012, № 90-Ор від 17.05.2012 відповідач отримані товарно-матеріальні цінності не вивіз, приміщення для зберігання не звільнив.

Судом встановлено, що внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України , виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202 , 203 , 205 , 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525 , 526 ЦК України , відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України ).

На підставі ст. 3 ЦК України , яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до статті948 Цивільного кодексу України, поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Виходячи з умов договірних відносин, строк повернення товару по договору № 88-ОР від 01.02.2012 настав у зв'язку із закінченням терміну договору - 01.12.2012, по договору № 90-Ор від 17.05.2012 - 17.11.2012.

Докази того, що відповідач забрав передані на зберігання позивачу товарно-матеріальні цінності по вказаних правочинах, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст. ст. 33 , 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано доводів позивача, як і не надано доказів повернення товару за договором зберігання на вимогу позивача після закінчення встановленого строку зберігання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача вивезти всі товарно-матеріальні цінності з приміщень Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад" за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 3, які були завезені приватним підприємством "Інвестцентр" за договорами відповідального зберігання та звільнити вищезазначене приміщення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог/

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору/

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України , ст.ст. 33 , 34 , 49 , 64 , 75 , 82 , 83 , 84 , 85 ГПК України , суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад" задовольнити повністю.

2. Зобов'язати приватне підприємство "Інвестцентр" (03150, м.Київ, вул.Лабораторна, буд.8, літ.А, код ЄДРПОУ 33830906) вивести всі товарно-матеріальні цінності з приміщень Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад" (03680, м.Київ, вул.Гарматна, буд.2, код ЄДРПОУ 14309669) за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 3, які були завезені приватним підприємством "Інвестцентр" за договорами відповідального зберігання № 83 від 01.11.2011 (№ 88-ОР від 01.02.2012), № 90-ОР від 17.05.2012 та звільнити вищезазначене приміщення.

3. Стягнути з приватного підприємства "Інвестцентр" (03150, м.Київ, вул.Лабораторна, буд.8, літ.А, код ЄДРПОУ 33830906) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад" (03680, м.Київ, вул.Гарматна, буд.2, код ЄДРПОУ 14309669) судовий збір в розмірі 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення 09.07.2015