Рішення

від 09.07.2015 по справі 920/784/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.2015 Справа № 920/784/15

За позовом: Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми», м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна індустрія та хімічні технології», м. Суми

про стягнення 20 580 грн. 63 коп.

Суддя В.Л.Котельницька

Представники сторін:

від позивача - В.Є.Відменко (довіреність від 25.05.2015)

від відповідача - не прибув

прокурор - Б.М.Циганенко

За участю секретаря судового засідання - Ю.О.Зері

Суть спору: прокурор в інтересах держави в особі позивача подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 20580 грн. 63 коп., у тому числі 18120 грн. 76 коп. заборгованості з орендної плати відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області № 1 від 08.10.2012, укладеного між позивачем та відповідачем, 754 грн. 56 коп. пені, 948 грн. 60 коп. за спожиту електроенергію, 756 грн. 71 коп. витрат по податку на землю.

Прокурор та позивач підтримують позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції не подав, у судове засідання повноважного представника не направив, ухвала суду про призначення справи до розгляду повернута поштовим відділенням зв'язку з відміткою «за закінченням терміту зберігання».

Відповідно до Спеціального витягну з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є: м. Суми, вул. Охтирська, 38/4; за цією ж адресою судом направлялись відповідачеві копії усіх процесуальних документів по справі. Тому суд вважає відповідача таким, що повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

08.10.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, відповідно до умов якого, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 1 від 10.12.2013 до договору, відповідачу передано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 228,1 кв.м, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 168.

Факт передачі майна в оренду підтверджується відповідним актом приймання-передавання нежитлового приміщення від 08.10.2012.

Відповідно до п. 5.3. договору, відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 3.6. договору, орендна плата перераховується на рахунок позивача щомісяця, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з розрахунком орендної плати, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 1 від 10.12.2013, орендна плата за базовий місяць (листопад 2013 року) складає 2618 грн. 00 коп. та підлягає коригуванню на індекси інфляції.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі.

21.03.2013 між сторонами у справі укладено договір №11/13 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг, відповідно до умов якого (п.п. 2.2.5 п. 2.2) відповідач зобов'язаний не пізніше 5 банківських днів з дня отримання рахунків та актів наданих послуг за комунальні послуги, вказані у Додатку №2 до цього договору, вносити плату на рахунок балансоутримувача, при несвоєчасному внесенні плати - сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 розділу З договору №11/13 від 21.03.2013 встановлено, що балансоутримувач - позивач у справі - має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість.

10.12.2013 між позивачем і відповідачем укладено договір №55/13 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, земельного податку, надання комунальних послуг, відповідно до умов якого (п.п. 2.2.5 п. 2.2) відповідач зобов'язався щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, здійснювати на рахунок балансоутримувача перерахування відшкодування витрат земельного податку. При несвоєчасному внесенні плати передбачена можливість нараховувати пеню у розмірі у розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 розділу 3 договору 355/13 від 10.12.2013 встановлено, що балансоутримувач - позивач у справі - має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість.

23.09.2014 між сторонами у справі укладено додаткову угоду №2 про погашення заборгованості до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області №1 від 08.10.2012.

Відповідно до п. 1 даної додаткової угоди №2 відповідач зобов'язався погасити заборгованість, яка виникла за договором оренди нерухомого майна №1 в сумі 15263,84 грн.:

- до 23.10.2014 - 7631,92 грн.;

- до 23.11.2014 - 7631,92 грн.

15.04.2015 між позивачем і відповідачем укладено додаткову угоду №3 про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області №1 від 08.10.2012.

Відповідно до п. 2 даної додаткової угоди №3 відповідач має фінансові зобов'язання перед позивачем на загальну суму 20580,63 грн., а саме: заборгованість по орендній платі, у тому числі ПДВ і пеня - 18875,32 грн.; заборгованість по відшкодуванню витрат електричної енергії, у тому числі ПДВ 948,60 грн.; заборгованість по відшкодуванню земельного податку, у тому числі ПДВ 948,60 грн.

Пунктом 3 вищевказаної додаткової угоди № 3 відповідач зобов'язався після розірвання договору оренди в безспірному порядку у термін до 30.04.2015 перерахувати позивачу заборгованість в сумі 20580,63 грн.

15.04.2015 відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна згідно договору оренди №1 від 08.10.2012 відповідачем повернуто позивачу нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 228,1 кв. м., розташовані за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 168.

Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, останнім не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти позовних вимог.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно сплати орендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 18120 грн. 76 коп. заборгованості по орендній платі, тим більше, що вказана заборгованість визнана самим відповідачем (копія відповідного листа відповідача міститься у матеріалах справи).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 754 грн. 56 коп.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах визначеного ст. 232 Господарського кодексу України строку, відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в загальній сумі 754 грн. 56 коп. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною і гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 5 ч. З ст. 20 вищевказаного Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним, а плата за землю справляється у двох формах - у вигляді земельного податку або орендної плати за землю. Земельний податок сплачують власник землі і землекористувач, а за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Згідно ст. 5 вказаного Закону суб'єктом плати за землю є власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Оскільки у разі оренди нерухомого майна орендареві земельна ділянка не виділялась, орендаря нерухомого майна суб'єктом плати за землю вважати не можна. Відповідно до ст. 9 Податкового кодексу України платником за землю в цьому випадку є підприємство-орендодавець, а орендар лише компенсує йому суму даного податку.

Згідно ст. 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Статтею 797 ЦК України встановлено, що плата, яка справляється з найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Враховуючи вищевикладене, у пункті 5.11 договору оренди № 1 від 08.10.2012 сторони передбачили відшкодування відповідної частини земельного податку.

Відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 зі змінами і доповненнями орендодавець є основним споживачем електроенергії, а орендар - субспоживачем.

При цьому споживач не позбавлений права відпускати енергію субспоживачам. У випадку якщо орендодавцем не надано орендарю повноважень щодо укладання останнім відповідних договорів з постачальником електричної енергії, то орендар відшкодовує витрати орендодавцеві на оплату спожитих комунальних послуг (електричної енергії).

Таким чином, суд робить висновок, що вимоги прокурора та позивача щодо стягнення з відповідача 948,60 грн. відшкодування витрат за спожиту електроенергію та 756,71 грн. витрат по податку на землю є правомірними та обґрунтованими.

Вказані суми підтверджуються копіями відповідних договорів, рахунків-фактур, розрахунків, наданими позивачем.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідачем не було подано суду доказів сплати заборгованості перед позивачем, сума боргу відповідачем визнавалась згідно листування з ОКП «Аеропорт Суми», суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна індустрія та хімічні технології» (м. Суми, вул. Охтирська, буд. 38, кв. 4; код ЄДРПОУ 34932576) на користь Обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми» (м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 221; код ЄДРПОУ 31014118) 18120 грн. 76 коп. заборгованості по орендній платі, 754 грн. 56 коп. пені, 948 грн. 60 коп. відшкодування витрат за спожиту електроенергію, 756 грн. 71 коп. витрат по податку на землю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна індустрія та хімічні технології» (м. Суми, вул. Охтирська, буд. 38, кв. 4; код ЄДРПОУ 34932576) в доход державного бюджету України (рахунок 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001) 1827 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.07.2015.

Суддя В.Л.Котельницька