Рішення
від 07.07.2015 по справі 917/1274/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 р. Справа № 917/1274/15

за позовом Малишевої Ганни Тимофіївни, 38754, с. Мачухи, Полтавського району, Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого технічного автоцентру "ДТА-Сервіс", 36008, м. Полтава, вул. Серьогіна, 3

про стягнення грошових коштів у сумі 81 026,32 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Смага Г.А.

від відповідача: не з'явився

Після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомив дату складання повного тексту рішення (10.07.2015 р.).

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 81026,32 грн. заборгованості з яких: 77252,57 грн інфляційних втрат та 3773,75 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційну частці позивача у статутному (складеному) капіталі відповідача.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення ухвали суду від 25.06.2015 р.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.12.2014 року у справі №917/2511/14 було стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий технічний автоцентр «ДТА-Сервіс» (відповідача) на користь позивача вартість частини майна товариства у розмірі 193 820,20 грн. та 3876,40 грн. судового збору, всього 197 696,60грн., в зв'язку з виходом позивача з учасників відповідача.

Згідно ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Зазначеним рішенням було встановлено день виходу позивача зі складу учасників ТОВ НВТЦ «ДТА-СЕРВІС» - 16.08.2013р.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем мала бути здійснена виплата вартості належної позивачу частки в майні ТОВ НВТЦ «ДТА-СЕРВІС» в строк не пізніше 16.08.2014р. Тобто, починаючи з 17.08.2014р. зі сторони відповідача тривало прострочення зі сплати на користь позивача суми грошового зобов'язання в розмірі 193820,20грн.

Як вбачається з позовної заяви, 05.01.2015р. на виконання вищевказаного судового рішення від 18.12.2014р. господарським судом Полтавської області видано наказ №917/2511/14 про примусове виконання рішення.

Постановою державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 14.01.2015р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання даного наказу (а.с. - 8).

Як зазначає позивач та підтверджується листом Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 15.06.2015р. №28439 (а.с. - 12) по даному виконавчому провадженні стягнута заборгованість в розмірі 107 016,27грн. Так відповідачем було сплачено 11.03.2015р. 20181,25 грн.; 30.03.2015р. - 26929,63 грн.; 08.05.2015р.- 59905,39грн.

Факт отримання позивачем частини грошових коштів в сумі 107016,27 грн. станом на 22.06.2015р. під час примусового виконання рішення суду підтверджується банківською випискою ПАТ «Марфін банк» (а.с. -15).

Таким чином, як зазначає позивач, відповідач не виконав грошове зобов'язання перед ним у строк до 16.08.2014р., тому з 17.08.2014р. по 22.06.2015р. (включно) триває прострочення виконання на користь позивача грошового зобов'язання щодо виплати 193 820,20 грн.

Враховуючи вище викладене позивач скористався своїм правом і відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 77252,57 грн інфляційних втрат та 3773,75 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційну частці позивача у статутному (складеному) капіталі відповідача.

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення, становить 81026,32 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Виходячи з положень статей 598-609 ЦК України, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення зобов'язання, в тому числі грошового.

Статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, у строк до 12 місяців з дня виходу. З моменту подання учасником товариства заяви про вихід зі складу останнього з виплатою належної такому учасникові частки вартості майна у товариства настає обов'язок сплатити відповідну суму у строки, визначені згаданою нормою Закону України «Про господарські товариства», а невиконання цього обов'язку тягне наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Матеріалами справи підтверджено, що строк протягом якого позивач повинен вплатити відповідачу розмір частки статутного капіталу розпочався з дати закінчення 12 місяців з дня виключення Малишевої Г.Т. зі складу учасників товариства, тобто з 17.08.2014р. та на час розгляду справи не сплачений.

Судом перевірено методику розрахунку 3% річних та інфляційних втрат з використанням калькулятора ІПС "Ліга". За результатами проведеного перерахунку, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3773,75 грн. 3% річних за період з 01.09.2014 р. по 07.05.2015 р. (нараховані поетапно враховуючи проплати) та 77252,57 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2014 р. по травень 2015 р. (нараховані поетапно враховуючи проплати).

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача з урахуванням приписів ст.49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого технічного автоцентру "ДТА-Сервіс" (36008, м. Полтава, вул. Серьогіна, 3, код ЄДРПОУ 21056855) на користь Малишевої Ганни Тимофіївни (38754, с. Мачухи, Полтавського району, Полтавської області, а/с. №1, ідентифікаційний номер 1076801527) 77252,57 грн. інфляційних втрат, 3773,75 - 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.07.2015 р.

Суддя Н.Г. Гетя

СудГосподарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення07.07.2015
Оприлюднено14.07.2015
Номер документу46471556
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/1274/15

Рішення від 07.07.2015

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Гетя Н.Г.

Ухвала від 25.06.2015

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Гетя Н.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні