Рішення

від 17.06.2015 по справі 921/417/15-г/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2015 р.Справа № 921/417/15-г/5

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2", вул. Січових Стрільців, 42, м. Монастириська, Монастириського району, Тернопільської області, 48300

про cтягнення 2 479,16 грн.

За участю представників від:

Позивача: Козак Назар Володимирович - представник (довіреність №14-174 від 24.06.14р.);

Відповідача: не з'явився;

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2" про стягнення 2 479,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2" умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/2573-БО-30 від 28.12.2012р. щодо оплати отриманого на виконання умов даного договору в січні 2013 року природного газу, внаслідок чого виник борг по оплаті за отриманий природний газ, який стягнуто з відповідача рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.11.2014 року у справі №921/1001/14-г/7, а також нараховані за несвоєчасне виконання зобов'язань пеню, 3% річних та інфляційні втрати станом на 25.07.2014 року, а оскільки остаточний розрахунок за газ, отриманий протягом січня 2013 року, відповідач здійснив лише 12.01.2015 року, то відповідно відповідачу з 26.07.2014 року по 12.01.2015 року за несвоєчасне виконання зобов'язань донараховано 3% річних в сумі 270,47грн. та інфляційні втрати в сумі 2208,69грн., які просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.04.2015р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 06.05.2015 р. Розгляд даної справи відкладався на 17.06.2015р. з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на виконання вимог ухвали суду від 06.05.2015 року надав підтверджуючі документи (банківські виписки) погашення відповідачем суми основного боргу на виконання рішення суду від 11.11.2014р. по справі № 921/1001/14-г/7.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, пояснюючи тим, що саме 17.06.2015 року його представник братиме участь у Львівському апеляційному господарському суді, проте надав відзив на позов №16/06 від 16.06.2015р. яким просить відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що 12.01.2015р. ним було оплачено 19 243,65 грн., і відповідно до умов п.6.4 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №13/2573-БО-30 від 28.12.2012р. позивач зобов'язаний був погасити в першу чергу всі витрати, пов'язані з одержанням виконання та суму неустойки на дату 12.01.2015р., однак позивачем не проведено погашення заборгованості згідно черговості, визначеної в договорі. Крім того, відповідач вважає, що протермінування оплати суми боргу сталось не з його вини, а в зв'язку з недодержанням позивачем п.10.4 вищезазначеного договору, оскільки позивач не повідомив про зміну своїх платіжних реквізитів, натомість після неодноразових телефонних звернень до позивача, лише на початку січня 2015 року останнім факсимільним зв'язком направлено відповідачу нові реквізити рахунків, на які і була проведена оплата, а саме пл.дорученням №1151 від 12.01.2015р.

Одночасно, відповідач просить розглядати дану справу без участі представника ТОВ "Тепловик-2".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

28.12.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", в особі директора департаменту реалізації газу Франчук В.Г., який діяв на підставі довіреності №14-477 від 07.11.2012р. (далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2", в особі директора Ковчі А.Л., який діяв на підставі статуту (далі Покупець), укладено договір №13/2573-БО-30 на купівлю - продаж природного газу (далі-договір), згідно з умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, обсягом до 140,0 тис.куб.м., а саме: в січні 2013 року - 30,0тис.куб.м., в лютому 2013 року - 30,0тис.куб.м., в березні 2013 року - 20,0тис.куб.м., в листопаді 2013 року - 30,0тис.куб.м. та в грудні 2013 року - 30,0 тис.куб.м. (п.п. 1.1, 1.2, 2.1 умов договору).

Згідно пункту 6.1 умов договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, при цьому остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору №13/2573-БО-30 від 28.12.2012р. позивач поставив відповідачу протягом січня 2013 року - 4,128 тис. куб.м.газу, загальною вартістю - 19 243,65 грн. , що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 31.01.2013р., підписаного представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.11.2014 року у справі №921/1001/14-г/7, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2", вул. Січових стрільців, буд.42, м. Монастириська, Тернопільська обл., ідентифікаційний код 37382587 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720 - 19 243 грн. 65 коп. боргу, 1396 грн. 61 коп. пені, 833 грн. 54 коп. річних, 2289 грн. 99 коп. інфляційних та 475 грн. 32 коп. судового збору.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Беручи до уваги те, що у даній справі приймають участь ті самі сторони, що і у справі №921/1001/14-г/7, а тому факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №13/2573-БО-30 про купівлю - продаж природного газу від 28.12.2012р. щодо передачі природного газу та факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за даним договором щодо оплати отриманого природного газу і відповідно факт наявності суми заборгованості є доведеним.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання встановлена ст. 625 ЦК України відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за ввесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Як слідує з матеріалів справи, а саме наданого відповідачем пл..доручення №1151 від 12.01.2015 року та наданої позивачем виписки про рух коштів на рахунку в АТ "Ощадбанк" з 09.01.2015р. по 12.01.2015 року включно, кошти в сумі 19 243 грн. 65 коп., на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 11.11.2014р. у справі №921/1001/14-г/7 надійшли на рахунок позивача 12.01.2015р., а тому факт прострочення платежу мав місце, і відповідно позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 270,47грн. та інфляційних втрат в сумі 2208,69грн., нарахованих за період з 26.07.2014р. по 12.01.2015р. підлягають до задоволення як правомірно заявлені.

При цьому не можуть бути прийняті судом до уваги викладені у відзиві на позов твердження відповідача про недотримання позивачем умов п.6.4 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №13/2573-БО-30 від 28.12.2012р. щодо черговості зарахування сплаченої ним 12.01.2015 року суми 19243грн.65коп. з огляду на вимоги ст.129 Конституції України щодо обов"язковості рішень суду та ст..115 Господарського процесуально кодексу України , згідно яких рішення, ухвали, постанови господарського суд України, що набрали законної сили, є обов"язковими на всій території України, а оскільки відповідачем в пл.. дорученні №1151 від 12.01.2015р. в графі "Призначення платежу" зазначено "оплата основної суми згідно постанови (рішення) Тернопільського господарського суду справа №921/1001/14-г/7, то відповідно позивач правомірно зарахував сплачену відповідачем даним платіжним дорученням суму на виконання зазначеного рішення господарського суду. Не можуть бути прийняті до уваги і твердження відповідача про те, що протермінування оплати суми боргу сталося не з його вини, а в зв"язку з невиконанням позивачем п.10.4 Договору, а саме в зв"язку з неповідомленням позивачем у встановлений договором строк про зміну платіжних реквізитів, оскільки зазначене в порушення вимог ст..ст.33,34 ГПК України не підтверджено відповідачем належними доказами, а саме: відповідачем не надано доказів перерахування суми боргу на виконання рішення суду та повернення даної суми в зв"язку з неправильним зазначенням платіжних реквізитів отримувача (позивача) цих коштів.

Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2", вул. Січових стрільців, буд.42, м. Монастириська, Тернопільська обл., 48300, (код ЄДРПОУ 37382587) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул.Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, (код ЄДРПОУ 20077720) - 270 (двісті сімдесят) грн. 47 коп. 3% річних, 2 208 (дві тисячі двісті вісім) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення складено "01" липня" 2015 року

Суддя Г.З. Андрушків