Ухвала

від 14.06.2010 по справі 49/121-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"14" червня 2010 р. Справа № 49/121-10

Суддя господарського суду Кононова О.В.розглянувши матеріали по позовній заяві (вх.№ 5190/3-49 від 08.06.10) ТОВ "Імпакт ЛТД", с. Пісочин

до Пісочинської селищної Ради с. Пісочин

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в який просить суд визнати за ним право власності на нежитлові будівлі літ. "А-1" загальною площею 37,5 кв.м., літ "Б" загальною площею 13,0 кв.м. за адресою: Харківська область, с. Пісочин, вул. Некрасова, 4.

Згідно зі ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано); 2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; 3) сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі; 3-1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 4) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Так, в порушення п. 3 прокоментованої статті, позивачем не додано доказів сплати державного мита у встановленому чинним законодавством розмірі.

П. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 доведена до відома правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 N 8/219-07, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 N 15.

В підтвердження сплати державного мита позивач надав квитанцію № 3 від 03.06.2010 року, згідно якої було сплачено 180 грн. До матеріалів позову не надано жодного доказу в обґрунтування вартісної оцінки спірного майна, що унеможливлює здійснення розрахунку розміру державного мита, яке підлягає оплаті.

Суд, дослідивши наданий позов, дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги п. 3, п. 3-1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України та не надано суду доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, в підтвердження проведення сплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, позивач надав квитанцію від 03.06.2010 року відповідно якого до державного бюджету перераховано 118,00 грн.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 693 від 08.07.2009 р., N 825 від 05.08.2009 р., розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ становить 236 грн.

Тобто, надана квитанція від 03.06.2010 року про сплату 118,00 грн. не є належним доказом сплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В порушення п. 2 ст. 57 ГПК України, позивачем не додано доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст.36 ГПК України). В разі подання копії документу вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру" або ін, відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації іншої юридичної особи (ФОП - за наявності).

Проте деякі копії документів, зокрема докази, надані в підтвердження відправлення позовної заяви з додатками відповідачу, позивачем не завірені.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви та доданих до неї документів позивачу без розгляду.

Керуючись п. 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи на 39 аркушах, в тому числі й оригінали квитанцій від 03.06.2010 року про сплату 180 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судове процесу.

Суддя Кононова О.В.

          Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджує повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).