Постанова

від 07.07.2015 по справі 910/5992/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р. Справа№ 910/5992/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«ПІ ЕС ЕЙ КОНСАЛТИНГ ЕНД

МЕНЕДЖМЕНТ СИСТЕМЗ»

на рішення господарського суду міста Києва

від 28.04.2015 р. (суддя Сівакова В.В.)

у справі №910/5992/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк

«Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«ПІ ЕС ЕЙ КОНСАЛТИНГ ЕНД

МЕНЕДЖМЕНТ СИСТЕМЗ» (далі - ТОВ «ПІ ЕС ЕЙ

КОНСАЛТИНГ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ СИСТЕМЗ»)

про стягнення 100 720,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2015 р. у справі №910/5992/15-г позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «ПІ ЕС ЕЙ КОНСАЛТИНГ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ СИСТЕМЗ» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 54 000,00 грн. боргу за кредитом, 26 792,82 грн. боргу по відсоткам за користування кредитом, 5 832,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 14 095,21 грн. пені, 2 014,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності цих обставин, які місцевий суд визнав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права.

Так, обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилався на те, що судом не враховано, що договір банківського обслуговування б/н від 14.12.2012 р. (далі - Договір), на підставі якого з відповідача стягнуто заборгованість, не укладено згідно чинного законодавства України, цей Договір підлягав затвердженню загальними зборами учасників як позивача, так і відповідача, окрім цього, місцевим судом належним чином не досліджено розміру заборгованості, підстав її виникнення тощо.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №910/5992/15-г за апеляційною скаргою ТОВ «ПІ ЕС ЕЙ КОНСАЛТИНГ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ СИСТЕМЗ» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2015 р. у зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. на лікарняному, а судді Алданової С.О. у відпустці, змінено склад суду та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 23.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 р. враховуючи формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, вихід судді Коршун Н.М. з лікарняного, а судді Алданової С.О. з відпустки, змінено склад суду та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду.

В судове засідання 23.06.2015 р. з'явилися представники сторін, представники апелянта доводи скарги підтримали, просили її задовольнити, оскаржене рішення скасувати за наведених в скарзі підстав та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

В судовому засіданні 23.06.2015 р. оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України до 07.07.2015 року.

В судове засідання 07.07.2015 р. представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були їх повідомлено належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення сторін (протокол судового засідання від 23.06.2015 р. та розписка про ознайомлення представників сторін про дату, час та місце розгляду справи), їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги по суті, з огляду на приписи ч. 1 ст. 102 ГПК України апеляційний господарський суд вважав за необхідне скаргу розглянути за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст. 101 ГПК України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 23.06.2015 р., розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, на розгляд господарського суду міста Києва передано позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «ПІ ЕС ЕЙ КОНСАЛТИНГ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ СИСТЕМЗ» про стягнення 100 720,03 грн., з яких: 54 000,00 грн. - борг за кредитом; 26 792,82 грн. - борг по відсоткам за користування кредитом; 5 832,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 14 095,21 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором.

Оцінивши встановлені фактичні обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог й необхідність їх задоволення.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що на підставі заяви від 14.12.2012 р. на адресу позивача відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору. За умовами Договору відповідачу встановлено кредитний ліміт в розмірі 54 000,00 грн. на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), які визначено і врегульовано Умовами.

За висновками місцевого суду, свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, що підтверджується довідкою №08.7.0.0.0/150224091518 від 24.02.2015, копія якої міститься в матеріалах справи, натомість відповідач взятих на себе зобов'язань по погашенню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами та сплати комісії в передбачені Договором строки не виконав, відтак його заборгованість перед позивачем становить: 54 000,00 грн. боргу за кредитом, 26 792,82 грн. боргу по відсоткам за користування кредитом, 5 832,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, загалом 100 720,03 грн. Суд вважав підтвердженою матеріалами справи заборгованість відповідача перед позивачем, тому дійшов висновку, що вимоги позивача про її стягнення як обґрунтовані підлягають задоволенню.

Як встановлено місцевим судом на підставі матеріалів справи, 14.12.2012 р. відповідач звернувся до позивача з заявою про відкриття поточного рахунку, згідно якої приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати його умови.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з положень «Умов та правил надання банківських послуг» відповідачу було встановлено кредитний ліміт в розмірі 54 000,00 грн. на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

За умовами пункту 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.2.1.1.3 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань за Умовами, змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Зобов'язанням на підставі ч. 1 ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підставі п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено матеріалами справи й не заперечується відповідачем, зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 54 000,00 грн., проте відповідач взятих на себе зобов'язань по погашенню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами та сплати комісії в передбачені Умовами строки не виконав, в зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем складала 86 624,82 грн., з яких: 54 000,00 грн. - борг за кредитом; 26 792,82 грн. - борг по відсоткам за користування кредитом; 5 832,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

З огляду на вищенаведені приписи закону та те, що борг відповідача перед позивачем в розмірі 86 624,82 грн. на час прийняття судового рішення не погашено, місцевий суд дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про стягнення цих коштів підлягають задоволенню.

Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ст. 612 ЦК України).

Приписами ст.ст. 549, 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Передбачений ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється на підставі ст. 3 цього Закону від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони погодили, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у передбаченому п. 3.2.1.4.1.3 Умов розмірі від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 3.2.1.5.1. Умов).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов сторони погодили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення передбачених п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що позаяк відповідач взятих на себе зобов'язань по сплаті кредиту, відсотків та комісії не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої за обґрунтованими розрахунками позивача становить 14 095,21 грн.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення місцевого суду є законним, обґрунтованим обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ ЕС ЕЙ КОНСАЛТИНГ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ СИСТЕМЗ» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2015 р. у справі №910/5992/15-г - без змін.

Матеріали справи №910/5992/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун