Постанова

від 09.07.2015 по справі 911/1119/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2015 р. Справа№ 911/1119/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

За участю представників сторін:

від позивача: Щолкін М.І. - представник

від відповідача: Федько Т.М. - представник

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЦЕНКО"

на рішення

Господарського суду Київської області

від 21.04.2015р.

у справі № 911/1119/15 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЦЕНКО"

про стягнення 27 067, 02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "СОЛДІ І КО" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЦЕНКО" про стягнення 27 067,02 грн. заборгованості.

До початку розгляду справи по суті спору позивачем через канцелярію місцевого господарського суду було подано заяву про часткове припинення провадження у справі, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем основного боргу у розмірі 67,02 грн., на підтвердження чого до заяви додано копію банківської виписки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2015р. у справі № 911/1119/15 позовні вимоги задоволено частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЦЕНКО" на користь Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО" стягнуто 27 000,00 грн. заборгованості та 1 827 грн. судового збору. Провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЦЕНКО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЦЕНКО" 67,02 грн. основної заборгованості припинено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення з урахуванням всіх обставин справи, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий суд несвоєчасно повідомив відповідача про розгляд справи, а саме за день до розгляду справи, що унеможливило пошук кваліфікованого фахівця в галузі права для представлення інтересів відповідача в судовому засіданні призначеному на 21.04.2015р. Відповідачем було видано 20.04.2015р. довіреність Даценку С.О., який є працівником відповідача, з метою надання витребуваних судом копії документів, та заявлення клопотання про відкладення судового засідання для надання часу для пошуку кваліфікованого фахівця у галузі права та для захисту своїх інтересів у суді. Однак, місцевим судом було розглянуто спір по суті, незважаючи на те, що представник не ознайомлений з матеріалами справи, чим порушено ст. 22 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія встановила наступне.

01.07.2013 між Приватним акціонерним товариством "СОЛДІ І КО" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАЦЕНКО" (покупець за договором) було укладено договір поставки від 01.07.2013 № 372763/27.

Відповідно до п.1.1. укладеного договору постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцеві у зумовлені строки товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що ціна договору складається із загальної вартості товару, що поставлений за специфікаціями (видатковими накладними), протягом дії договору.

Згідно з пунктом 4.3. договору оплата за ним здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника у розмірі 100% від вартості товару, отриманого за специфікацією (видатковою накладною) протягом 14 календарних днів з моменту одержання товару покупцем.

Відповідно до п.11.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 та пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, жодна зі сторін не заявить про намір припинити його дію, але, у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законодавством або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар, всього на суму 38 743,30 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 17.11.2014 № 76785 на суму 3 910,32 грн., від 13.11.2014 № 76050 на суму 9 108,00 грн., від 11.11.2014 № 75369 на суму 25 724,98 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, а відповідач, за довіреностями від 17.11.2014 № 396, від 12.11.2014 № 394, від 11.11.2014 № 393 отримав вказаний товар.

Згідно з накладною на повернення від 18.11.2014 № 6, позивачеві повернуто товар на суму 2 040,98 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач зобов'язання за договором в частині оплати вартості товару, що поставлений позивачем, виконав частково, а також, частину товару повернуто позивачеві, станом на дату подання позову до суду у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість за договором поставки у розмірі 27 067, 02 грн. (різниця між вартістю поставленого товару та розміром часткової оплати)..

Як вбачається із матеріалів справи, після порушення провадження у справі ухвалою суду від 20.03.2015, відповідачем 23.03.2015 було частково сплачено заборгованість перед позивачем у розмірі 67,02 грн., що підтверджується банківською довідкою Публічного акціонерного товариства " Альфа-Банк" від 15.04.2015 № 36083 - 28.1-186287.

Оскільки відповідач частково сплатив суму основного боргу, після порушення провадження у справі, місцевий господарський суд суд дійшов правильного висновку щодо припинення провадження у справі № 911/1119/15 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 67,02 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем до матеріалів справи надано довідку Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Акордбанк" від 10.04.2015 № 15-1-05/305, в якому відкрито поточний рахунок позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплена відбитком печатки. З зазначеної довідки вбачається, що за весь період спірних правовідносин позивача з відповідачем здійснено часткову оплату за договором поставки №372763/27 від 01.07.2013 у розмірі 9 635,30 грн.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості за поставлений товар у повному обсязі.

За таких обставин, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 27 000, 00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на порушення місцевим судом процесуального права, оскільки розгляд справи відбувся незважаючи на клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач був несвоєчасно, а саме за день до засідання повідомлений про час і місце розгляду справи, а його представник був працівником, якому відповідачем була надана довіреність для відкладення розгляду справи, а не визнання позовних вимог, колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні під час апеляційного перегляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем існує саме у сумі, визначеній місцевим господарським судом, а саме 27000,00 грн.

Крім того, представник позивача звернув увагу апеляційного суду на те, що ним навіть не було заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а тільки заборгованості.

Відповідно до частин другої та третьої статті 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Апелянтом не надано суду доказів, які б підтверджували сплату заборгованості перед позивачем або спростовували правильність висновків місцевого суду та могли б бути підставами для його скасування.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЦЕНКО" на рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2015р. у справі № 911/1119/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2015р. у справі № 911/1119/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/1119/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

Ю.Б. Михальська