Постанова

від 08.07.2015 по справі 922/5636/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2015 р. Справа №922/5636/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №2217 від 27.12.2012 року;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №08-11/1768/2-15 від 20.04.2015 року;

першої третьої особи - ОСОБА_3, за довіреністю б/н від 10.12.2014 року; ОСОБА_4, за довіреністю б/н від 10.12.2014 року;

інших третіх осіб - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків, (вх.№2973Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2015 року по справі №922/5636/14,

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Харків,

до Харківської міської ради, м.Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Приватне підприємство "Стройряд", м. Харків,

2. ОСОБА_6, смт. Покотилівка, Харківська область,

3. ОСОБА_7, м.Харків,

4. ОСОБА_8, м.Харків,

5. ОСОБА_9, м.Харків,

6. Державне підприємство "Південна залізниця", м.Харків,

про визнання права власності та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (надалі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про часткову зміну підстав позову з уточненням прохальної частини, просив суд:

1. визнати за позивачем право власності на будівельні матеріали дорожньої залізо-бетонної основи (бетонування з армуванням), що розташоване по вулиці Киргизькій, 19 в місті Харкові вартістю 197122,00 грн. довжиною 80 м;

2. визнати незаконним та скасувати частково рішення Харківської міської ради "Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам" №1681/14 від 29.10.2014 року в частині:

- надання дозволу ПП "Стройряд" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади міста Харкова із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код класифікації видів цільового призначення - 11.02) площею орієнтовно 0,1660 га, що знаходиться в місті Харкові, Комінтернівський район, вул. Киргизька, 19, для експлуатації та обслуговування під'їзної залізничної колії (п.22.2 додатку до рішення);

- надання дозволу ПП "Стройряд" на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки із земель територіальної громади міста Харкова із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код класифікації видів цільового призначення - 11.02) площею орієнтовно 0,1660 га, що знаходиться в місті Харкові, Комінтернівський район, вул. Киргизька, 19, для експлуатації та обслуговування під'їзної залізничної колії (п.22.3 додатку до рішення);

- доручення виконати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування і подати його на затвердження в установленому порядку (п.22.4. додатку до рішення);

- доручення до затвердження проекту землеустрою зазначеної земельної ділянки отримати погодження інженерних служб міста, чиї транзитні інженерні мережі проходять через земельну ділянку, що оформляється за ПП "Стройряд".

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.04.2015 року по справі №922/5636/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Аюпова Р.М., суддя Лаврова Л.С.) у задоволені позову відмовлено.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2015 року та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своєї позиції по справі, позивач зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та порушив права позивача на справедливий розгляд справи, оскільки не вирішив по суті, заявлені клопотання про витребування низки доказів. Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки оскаржуване рішення було прийнято за відсутності представника позивача в судовому засідання та відповідних доказів в матеріалах справи про належність повідомлення сторони про слухання справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.06.2015 року.

Позивачем надані додаткові пояснення та докази (вх.№9193 від 11.06.2015 року), які долучені до матеріалів господарської справи.

Також, від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у справі (вх.№9194 від 11.06.2015 року), в якому він просить витребувати наступні документи:

1) від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (61166, ОСОБА_11, вул.Космічна, 24-А):

- копії всіх документів зі справ нотаріуса відносно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30.12.2013 року реєстр №2899, укладеного 30 грудня 2013 року між ОСОБА_8 та Приватним підприємством "Стройряд" разом із додаванням витягу з архівного опису справ нотаріуса на підтвердження повноти наданих документів;

- копії всіх документів зі справ нотаріуса відносно нотаріально посвідченого договору про поділ від 30.12.2013 року реєстр №2907, укладеного 30 грудня 2013 року між ОСОБА_8 та Приватним підприємством В«СтройрядВ» разом із додаванням витягу з архівного опису справ нотаріуса на підтвердження повноти наданих документів;

2) витребувати від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, (61166, АДРЕСА_1) :

- копії всіх документів зі справ нотаріуса відносно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна між ОСОБА_13 (код НОМЕР_1) та ОСОБА_8 (код НОМЕР_2), від 22 квітня 2011 року, реєстр №1959, витяг з Державного реєстру правочинів від 22 квітня 2011 року щодо реєстрації цього договору, та документи, на підставі яких був укладений зазначений договір, разом із додаванням витягу з архівного опису справ нотаріуса на підтвердження повноти наданих документів;

3) витребувати від Харківської міської ради (м. Харків, пл. Конституції, 7) як установи, в якій згідно повідомлення КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації знаходяться відповідні матеріали інвентарної справи щодо вул. Киргизькій, 19 в м. Харкові копії наступних документів та відомостей із матеріалів відповідної інвентарної справи:

3.1. стосовно права власності ОСОБА_7 (ідент.код НОМЕР_1) права власності на ділянку під'їзної залізничної колії довжиною 257,62 м по вул. Киргизькій, 19 в м. Харкові - чи здійснювалась інвентаризація та реєстрація права власності на ім'я ФОП ОСОБА_7 на зазначену ділянку залізничної колії з боку КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації та документи, на підставі яких здійснювались такі інвентаризація та реєстрація права власності;

3.2. стосовно реєстрації права власності на ім'я ОСОБА_8 на під'їзну залізничну колію №1 довжиною 257,62 м на підставі договору купівлі-продажу від 22 квітня 2011 року, реєстр №1959:

- копію техпаспорту (або технічні відомості, схему розташування об'єкту нерухомості) на під'їзну залізничну колію №1 довжиною 257,62 м, яку було придбано ОСОБА_8 на підставі договіру купівлі-продажу від 22 квітня 2011 року, реєстр №1959;

- копію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на ім'я ОСОБА_8 (код НОМЕР_2) відносно під'їзної залізничної колії №1 довжиною 257,62 м, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19, та документи на підставі чого приймалось відповідне рішення,

4) витребувати від Харківської міської ради (м. Харків, пл. Конституції, 7) копії документів, на підставі яких приймалось оскаржуване рішення Харківської міської ради В«Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особамВ» №1681/14 від 29.10.2014 року, в частині що стосується Приватного підприємства В«СтройрядВ» , ідентифікаційний код 31439763.

5) витребувати від Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції копії наступних документів :

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 9701031 від 30.12.2013 року, прийняте приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 щодо реєстрації права власності на ОСОБА_8 в тому числі відносно під'їзної залізничної колії №1, довжиною 183,92 м, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19 та документи, на підставі яких приймалось це рішення;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 9702257 від 30.12.2013 року прийняте приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 щодо реєстрації права власності на ПП "Стройряд" на частку в розмірі 37/100 в тому числі відносно під'їзної залізничної колії №1, довжиною 183,92 м, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19 та документи, на підставі яких приймалось це рішення;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу), індексний номер 9703253 від 30.12.2013 прийняте приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 щодо реєстрації права власності на ПП "Стройряд" на під'їзну залізничну колію №1, довжиною 109 м, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19 та документи, на підставі яких приймалось це рішення;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 9702906 від 30.12.2013 прийняте приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 щодо реєстрації на ОСОБА_8 права власності в тому числі відносно під'їзної залізничної колії №1, довжиною 74,92 м, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19 та документи, на підставі яких приймалось це рішення.

Відповідач у справі надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№9442 від 16.06.2015 року), в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, з огляду на її необґрунтованість, а оскаржуване судове рішення залишити без змін; судові витрати покласти на позивача. Зокрема, відповідач зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та дійсним правовідносинам сторін, оскільки спір про визнання права власності на будівельні матеріали дорожнього покриття є спором про право власності між позивачем та ПП "Стройряд" на спірну частину залізничної колії. Щодо вимог позивача про визнання незаконним та скасування пункту 22 Додатку до рішення Харківської міської ради 6 скликання від 29.10.2014р. №1681/14 відповідач вказує, що підстави для його скасування або визнання незаконним відсутні, з огляду на дотримання порядку його прийняття.

Від позивача надійшло ще одне клопотання про витребування письмових доказів (вх.№9504 від 17.06.2015 року), в якому він просить суд витребувати наступні відомості та документи від Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19, код 05750326):

- технічні координати та графічну схему ділянки залізничної колії довжиною 152,3 м інв.№000083, яку було продано на користь ФОП ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.2005р. №234-ХЗТД-БК та одночасно на цій же графічній схемі позначити координати та схему ділянки залізничної колії довжиною 527м інв.№000083, що була продана на користь ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.2007р. №409-ХЗТД-БК.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 року розгляд справи відкладався з метою надання можливості учасникам судового процесу надати додаткові письмові пояснення у справі.

Відповідач надав письмові пояснення у справі (вх.№10142 від 03.07.2015 року), в яких зазначив, що проти заявлених позивачем клопотань заперечує, оскаржуване рішення просить залишити без змін.

Від Приватного підприємства "Стройряд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№10420 від 08.07.2015 року), в яких він зазначив, що ФОП ОСОБА_5 не надав суду першої інстанції доказів, необхідних та достатніх для встановлення належності позивачу будівельних матеріалів дорожнього покриття (бетонування та армування), що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19, вартістю 197122 грн., та відповідно, визнання права власності на вказані будівельні матеріали, а отже, заявлені позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Інші треті особи відзивів на апеляційну скаргу не надали, в призначене судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 08.07.2015 року не з'явились, про причини неявки суд не сповістили, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Стосовно заявлених позивачем клопотань про витребування письмових доказів у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Таким чином, вищенаведеною нормою встановлено, що сторона вправі звернутися до господарського суду із клопотанням про витребування доказу, якщо не має можливості самостійно отримати необхідний доказ від особи, в якої він є. У даному випадку йдеться про докази, яких не може бути в особи, що бере участь у справі, і знаходяться в інших осіб, зокрема в осіб, які беруть участь у справі. Клопотання про витребування доказу повинно бути оформлене письмово. У клопотанні зазначається: який доказ слід витребувати; в якої особи доказ знаходиться; які обставини можуть бути встановлені цим доказом; яке значення для справи має витребуваний доказ; причини, що перешкоджають отриманню доказу стороною самостійно; місцезнаходження доказу.

Причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо. Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказу, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу.

Колегія суддів зазначає, що позивачем в клопотанні про витребування доказу не вказано яке значення для справи має витребуваний доказ; причини, що перешкоджають отриманню доказу стороною самостійно; не додані докази в підтвердження того, що відповідачеві відмовлено в отриманні доказу, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу.

Крім того, колегія суддів, аналізуючи в тому числі наведені норми чинного процесуального законодавства, зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, отже, обов'язок доказування своїх вимог і заперечень покладається на сторони. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Такі дії судді при підготовці справи до розгляду, зокрема як витребування від сторін документів, відомостей, висновків, мають місце лише у випадку об'єктивної необхідності дослідження їх судом для вирішення спору. В свою чергу, запитувані позивачем докази стосовно відомостей про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на спірні під'їзні залізничні колії не стосуються предмета доказування у даній справі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань позивача про витребування додаткових документів.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження та відкладення розгляду справи направлялись рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, а сторони попереджені про те, що у разі неявки представників справа може бути розглянута за наявними в ній документами, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ДП "Південна залізниця".

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її в повному обсязі. Представники відповідача та першої третьої особи зазначили, що проти задоволення апеляційної скарги заперечують, рішення місцевого господарською суду просять залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи учасників процесу, заслухавши в судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, ОСОБА_5 є власником 1/3 частини дільниці залізничної колії довжиною 175,67 метрів, що розташована по вулиці Киргизькій, 19 в місті Харкові.

Вказаний об'єкт нерухомості знаходиться у спільній часткові власності та його загальна довжина складає 527 метрів.

Право власності на належну йому частку колії позивач набув на підставі договору дарування від 29.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_15 та зареєстрованого в реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 255.

Відтак, із посиланням на статтю 120 Земельного кодексу та статтю 377 Цивільного кодексу, позивач констатує факт набуття ним права користування земельною ділянкою під належному йому дільницею залізничної колії.

Позивач вказує на те, що по-перше, ним на своїй дільниці, з метою покращення провадження господарської діяльності було здійснено поліпшення залізничної колії, а саме: здійснено влаштування дорожнього покриття (шляхом бетонування з армуванням) поверх шпал між коліями та поруч з коліями (улаштування проїзду) ділянки залізничної колії довжиною 80 метрів.

По-друге, позивач вказує, що йому у грудні 2014 року стало відомо, що Харківська міська рада прийняла рішення "Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам" №1681/14 від 29.10.2014 року, за яким (п. 22 Додатку до рішення) ПП "Стройряд":

- надано дозвіл ПП "Стройряд" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади міста Харкова із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код класифікації видів цільового призначення - 11.02) площею орієнтовно 0,1660 га, що знаходиться в місті Харкові, Комінтернівський район, вул. Киргизька, 19, для експлуатації та обслуговування під'їзної залізничної колії (п.22.2 додатку до рішення);

- надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки із земель територіальної громади міста Харкова із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код класифікації видів цільового призначення - 11.02) площею орієнтовно 0,1660 га, що знаходиться в місті Харкові, Комінтернівський район, вул. Киргизька, 19, для експлуатації та обслуговування під'їзної залізничної колії (п.22.3 додатку до рішення);

- доручено виконати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування і подати його на затвердження в установленому порядку (п.22.4. додатку до рішення);

- доручено до затвердження проекту землеустрою зазначеної земельної ділянки отримати погодження інженерних служб міста, чиї транзитні інженерні мережі проходять через земельну ділянку, що оформляється за ПП "Стройряд".

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківської міської ради про визнання права власності на будівельні матеріали дорожнього покривання (бетонування з армуванням) та визнання недійсним та часткового скасування рішення Харківської міської ради.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що ОСОБА_16, як власник частки залізничної колії, що розташована по вулиці Киргизькій, 19 в місті Харкові та яка перебуває у спільній частковій власності, має беззаперечне право на користування та експлуатацію всієї дільниці довжиною 527 метрів, проте прийняття Харківською міською радою оскаржуваного рішення, порушує його таке речове право.

Крім того, позивач стверджує, що в даний час третя особа, ПП "Стройряд" висуває до нього вимоги щодо демонтажу дорожньої бетонної основи (бетонування з армуванням), що була створена ним в ході покращувальних робіт з улаштування залізно - дорожнього покриття.

Такі дії, на за твердженнями позивача, порушують його право власності на будівельні матеріали, що були ним використані в процесі влаштування дорожнього покриття.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України може бути визнання права власності.

Отже, предметом спору у даній справі є, зокрема, визнання права власності на будівельні матеріали дорожного покриття (бетонування з армуванням), а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

У відповідності до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 41 Конституції України (254к/96-ВР від 28.06.1996 року) та статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається в порядку та на підставах, що не заборонені законом, в т.ч. із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В статті 329 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено право власника майна на звернення до суду з позовом про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не оспорює право власності позивача на будівельні матеріали, що були ним використані у поліпшенні ділянки залізничної колії довжиною 80 м., яка знаходиться по вулиці Киргизькій, 19 в місті Харкові.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування пункту 22 Додатку до рішення Харківської міської ради від 29.10.2014 року №1681/14, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 80 Земельного України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Згідно статті 83 цього кодексу землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Статтею 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Органи місцевого самоврядування в межах, встановлених законом, володіють повною свободою дій для здійснення власних ініціатив з будь-якого питання, яке не виключено з їх компетенції та не віднесено до компетенції іншого органу влади.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" серед основних принципів здійснення дії місцевого самоврядування передбачається, зокрема, принцип, законності.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 35 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1681/14 від 29.10.2014 року "Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок" ПП "Стройряд" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,1660 га по вул. Киргизькій, 19 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "М-1" (цех) та під'їзної залізничної колії та дозвіл на проведення експертної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те що Харківська міська рада при винесенні оскаржуваного рішення діяла в межах та на підставі наданих їй повноважень, у зв'язку з чим, правові підстави для його скасування відсутні.

Отже, дослідивши всі належні докази, які мають відношення до даного спору, з урахуванням приписів ст.ст. 4-3, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом законно та обґрунтовано прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів невизнання або оспорювання права власності на будівельні матеріали, як і не надано доказів на підтвердження неправомірності прийнятих Харківською міською радою рішень.

Доводи апелянта про відсутність в судовому рішенні розгляду питання стосовно заявлених клопотань про витребування низки доказів є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки в описовій частині оскаржуваного рішення судом першої інстанції із посиланням на статтю 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтю 65 Господарського процесуального кодексу України вказано, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та зазначено, що суд створив всі належні умови для надання сторонами доказів та здійснення всіх необхідних дій щодо витребування додаткових доказів. На підставі зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, розгляд клопотання позивача про витребування низки документів стосовно відомостей про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на спірні під'їзні залізничні колії відбувся в судовому засіданні господарського суду Харківської області 30.03.2015 року, за результатами якого у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, з огляду на те, що запитувані позивачем документи не стосуються предмета доказування у даній справі.

Стосовно тверджень апелянта про те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, на якому було прийнято оскаржуване рішення, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалами господарського суду Харківської області розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема ухвалами суду від 30.03.2015 року та 03.04.2015 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача та ненаданням ним витребуваних судом документів.

03.04.2015 року після судового засідання представником позивача було надано господарському суду Харківської області повідомлення про неможливість виконання вимог ухвал суду про надання витребуваних документів. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що представник позивача в самому судовому засідання був відсутній, про причини неявки суд не повідомив.

Також, колегія суддів зазначає, що у відповідності до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Як вбачається із матеріалів справи, розпорядженням в.о. голови господарського суду Харківської області для розгляду справи №922/5636/14 призначено колегію суддів.

У зв'язку зі зміною складу колегії суддів у даній справі відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору розпочинається знов.

Таким чином, передбачений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду позовної заяви спливав 06.04.2015 року.

Згідно ухвали господарського суду Харківської області від 03.04.2015 року клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору задоволено, продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 21.04.2015 року.

Таким чином, зважаючи на закінчення процесуальних строків розгляду справи, неодноразового відкладення розгляду справи, у зв'язку із неявкою позивача до судового засідання та ненадання ним витребуваних судом документів, з огляду на те, що позивач, отримуючи ухвали суду про відкладення розгляду справи та будучі обізнаним про хід справи (про що свідчить заява представника позивача від 03.04.2015р. про неможливість надання відповідних документів у справі), повинен був опікуватися долею своєї позовної заяви та не допускати затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, про забезпечення судом першої інстанції розгляду справи протягом розумного строку із дотриманням засад змагальності та рівності сторін та відсутності порушень або неправильного застосування норм процесуального права.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційний скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2015 року по справі №922/5636/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2015 року по справі №922/5636/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 08 липня 2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.