Постанова

від 27.02.2007 по справі 11/56-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/56-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27.02.2007                                                           Справа № 11/56-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:

відпозивача: Шавлак С.М.- уповн. предст., дов. від 18.12.2006р.

від  відповідача: Горбунової К.О.- ст. держ. подат. інсп., пост. дов. № 4/9/10-026 від 09.01.2007р., Брагар Ю.С.- гол. держ. подат. інсп., дов. № 1450/9/10-026 від 15.02.2007р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Херсон", м. Херсон

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м. Херсон  

про  скасування податкових повідомлень-рішень

В редакції заяви позивача про уточнення позовних вимог № 6 від 12.02.2007р., якою збільшено розмір позовних вимог, у справі розглядається позов про скасування податкових повідомлень-рішень № 008262301/0 від 16.10.2006р., № 0008262301/1, № 0008902301/1 від 14.11.2006р., № 0008262301/3 та № 0008902301/3 від 05.02.2007р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 14166,66грн. та штрафу у зв'язку з цією сумою податку.

Позивач стверджує, що формував податковий кредит з ПДВ за наявності достатніх підстав  для цього, отримавши від контрагента - ПП "Праця" належні податкові накладні з ПДВ, та сплативши ПДВ у вартості оплачених робіт. Позивач зауважує, що ПП "Праця" станом на час видачі податкових накладних, мало належний статус платника ПДВ.

Позивач вважає, що належно виконав обов'язки платника податку, сплативши ПДВ у вартості оплаченої роботи, має надмірну сплату ПДВ за квітень 2005р., ця надмірність підпадає під підставу для бюджетного відшкодування  за п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон про ПДВ).

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, які полягають у наступному.

Контролюючий орган встановив, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту з ПДВ 5833,33грн. у квітні 2005р. та 8333,33грн. у червні 2005р. за податковими накладними, отриманими від ПП "Праця", оскільки установчі документи ПП "Праця" визнано недійсними з моменту реєстрації за рішенням господарського суду Херсонської області від 14.11.2005р. у справі № 14/243-ПН-05, а 17.01.2006р. органом державної податкової служби анульовано свідоцтво про реєстрацію ПП "Праця" в якості платника ПДВ.

С у д    в с т а н о в и в:

Податковим повідомленням-рішенням № 0008262301/0 від 16.10.2006р. ДПІ у м. Херсоні визначила Підприємству з іноземними інвестиціями "АТ Автоінвестстрой-Херсон" 19013,46грн. податкового зобов'язання з ПДВ та 9506,73грн. штрафу.

За результатами розгляду адміністративної скарги ПІІ "АТ Автоінвестстрой-Херсон" у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання ДПІ у м. Херсоні частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 0008262301/0 від 16.10.2006р. в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ на суму 5850,13грн. та в частині застосування штрафу в сумі 2925,06грн., натомість додаткового зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на ту ж суму 5850,13 грн. та застосовано штраф в сумі 2916,67грн.

Після розгляду ДПІ у м. Херсоні адміністративної скарги позивача у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання ДПІ у м. Херсоні за податковим повідомленням-рішенням № 0008262301/1 від 14.11.2006р. визначила йому 13163,33 грн. податкового зобов'язання з ПДВ та 6581,67грн. штрафу, а за податковим повідомленням-рішенням № 0008902301/1 від 14.11.2006р. на 5850,13грн. зменшила суму бюджетного відшкодування ПДВ та визначила 2916,67 грн. штрафу.

За результатами розгляду ДПА України адміністративної скарги позивача у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання ДПІ у м. Херсоні за податковими повідомленнями-рішеннями № 0008262301/3 та № 0008902301/3 від 05.02.2007р. визначила позивачу ті ж суми податкових зобов'язань, штрафів, зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, що і в податкових повідомленнях-рішеннях № 0008262301/1, № 0008902301/1 від 14.11.2006р., визначивши нові строки виконання податкових зобов'язань, штрафів, сплати відшкодованої суми ПДВ, на яку зменшився розмір бюджетного відшкодування ПДВ.

Вказані податкові повідомлення-рішення, оспорювані в частинах, мотивовані застосуванням п.1.3, 1.8 ст.1, п.п.3.1.1 ст.3, п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6, 7.4.1, 7.4.5 ст.7 Закону про ПДВ, п.п."б", п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон № 2181), посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 3069/23-6/30665927 від 09.10.2006р.

Позов підлягає задоволенню частково у зв'язку з наступним.

За вказаним актом перевірки встановлені контролюючим органом обставини, що привели до визначення позивачу оспорюваних податкових зобов'язань, штрафів, зменшення суми відшкодування ПДВ, викладені наступним чином: "Перевіркою правильності визначення повноти нарахування ПДВ за період з 01.01.2004р. по 30.06.2006р. встановлено заниження податку на додану вартість на суму 19013,46грн., а саме:

- у вересні 2004р. на 3240грн.;

- у квітні 2005р. на 5833,33грн.;

- у травні 2005р. на 16,80грн.;

- у червні 2005р. на 9923,33 грн., в тому числі встановлено, що ПІІ "АТ Автоінвестстрой-Херсон" в порушення п.1.3, 1.8 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.2.3, 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ до складу податкового кредиту віднесено витрати по податковим накладним, які надані не платником податку на додану вартість, у сумі 14166,66 грн.

Відповідно до отриманої інформації від ХВПМ УПМ ДПА у Херсонській області від 28.09.06 № 3989/26-305 - ПП "Праця" (33172828) згідно рішення господарського суду Херсонської області визнано недійсним з моменту реєстрації (справа № 14/243-ПН-05 від 14.11.2005р.).          

Згідно підпункту 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону про ПДВ "об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг)...". Згідно п.1.3 ст.1 вищевказаного Закону "платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснити отримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем...". П.п. 7.2.4 Закону про ПДВ передбачено, що "...право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим в якості платників податку в порядку, передбаченому ст.9 діючого Закону."

Пункт 1.8 ст.1  Закону про ПДВ свідчить, що "бюджетне відшкодування - сума, яка підлягає поверненню платнику податку із бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку в випадках, і визначеним цим Законом" . А в даному випадку надмірної сплати податку не було. П.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону передбачено, що "податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця".П.п.7.4.1  п.7.4 ст.7 Закону говорить про те, що "податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку".

Отже, в порушення вищезазначених норм Закону ПІІ "АТ Автоінвестстрой-Херсон" віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним отриманих від ПП "Праця" (33172828), реєстрація якого скасована за рішення суду, на суму ПДВ -14166,66 грн.

Дана сума безпідставно включена до складу рядка 10.1 "Декларації про податок на додану вартість", яка надана до ДПІ у м. Херсоні за квітень, червень 2005 року. Бухгалтерська проводка : Дт 644 Кт 685 ...

В перевіряємому періоді, ПІІ "АТ Автоінвестстрой - Херсон" отримало від ПП "Праця" та включило до складу валових витрат 193007,50 грн., податок на додану вартість   складає - 38601,50 грн. (фактично надано податкових накладних та включено до складу податкового  кредиту - 14166,66 грн.)".

На суму в 5833,33грн. за податковою накладною № 18/1 від 18.02.2005р., включеною позивачем до податкового кредиту з ПДВ по отриманню у квітні 2005р., за результатами податкової перевірки та адміністративного оскарження у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання, платнику податків зменшено бюджетне відшкодування  ПДВ за квітень 2005р., а на суму 8333,33грн. за податковою накладною № 20 від 13.04.2005р. по отриманню у червні 2005р. платнику податків визначено  податкове зобов'язання з ПДВ.

Відповідно до ч.2 ст.71  Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тут слід зауважити, що сторони мають різні погляди на те, що ж саме є підставами для відшкодування  від'ємного значення ПДВ з Державного бюджету України: позивач вважає, що такими підставами є належно сформований податковий кредит з ПДВ, який перевищує податкові зобов'язання, сплата цього ПДВ контрагенту у господарських відносинах, отримання податкової накладної з ПДВ від цього контрагента; відповідач вважає, що такими підставами буде лише надмірне надходження ПДВ до Державного бюджету України, тобто надходження ПДВ до бюджету від контрагента - продавця.

Відповідач - суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів відсутності підстав (про яку - відсутність - стверджує як про встановлений факт за актом перевірки) ні для відшкодування ПДВ позивачу, ні для формування податкового кредиту з ПДВ, ні в одному, ні в іншому з наведених розумінь цих підстав.

Пунктом 7.4 ст.7 Закону про ПДВ визначено, що  податковий кредит звітного періоду складається із усіх сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку по ставках, встановлених Законом про ПДВ у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків, що й було встановлено відповідачем.

Законодавець також у підпункті 7.7.1 та підпункті 7.7.2 ст.7 Закону про ПДВ визначив суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, яка вираховується як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету у строки,  встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається  до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ передбачені вичерпні підстави, при наявності яких платнику податку - покупцю товару, заборонено включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, а саме: не підлягають включенню до податкового кредиту витрати, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) або банківським документом, що засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За п.п.7.4.1 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається з суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 цього Закону та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-  придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду,  а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.5.1 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

ПІІ "АТ Автоінвестстрой-Херсон" доведені, ДПІ у м. Херсоні під час перевірки підтверджені та не оспорюються під час провадження у адміністративній справі факти і отримання від ПП “Праця” податкових накладних з ПДВ і оплати підприємством "АТ Автоінвестстрой-Херсон" на користь приватного підприємства “Праця” вартості прийнятої роботи, складовою якої є ПДВ.

Зменшення контролюючим органом позивачу суми відшкодування з ПДВ, визначення податкового зобов'язання та штрафу відбулося у зв'язку з твердженням про те, що судовим рішенням від 14.11.2005р. установчі документи ПП "Праця" визнані недійсними.

Зміст наведених статей Закону про ПДВ свідчить, що сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця на суму бюджетного відшкодування.

Відповідач не встановив несплати  ПДВ позивачем, не спростував дані позивача про таку сплату  ПДВ у вартості придбаного товару, не спростував наявності об'єкта оподаткування, правильності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податкові органи не можуть нараховувати покупцю податок на додану вартість, застосовувати штраф, зменшувати покупцю бюджетне відшкодування з ПДВ при  несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для зменшення, нарахування, застосування у саме таких обставинах: з такими обставинами законодавство не пов'язує можливості такого зменшення, нарахування, застосування.

Контролюючий орган не врахував принципу індивідуалізації зобов'язань та відповідальності, кожен суб'єкт має виконувати свої обов'язки, відповідати за скоєне економічне правопорушення за наявності складу такого порушення (об'єктивної та суб'єктивної сторони) саме в діях, бездіяльності цього суб'єкта.

Надмірність сплати ПДВ у оцінюваному випадку також має місце: за визначенням у п.1.8 ст.1 Закону про ПДВ  бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках,  передбачених цим Законом - якраз згаданим п.п.7.7.1 ст.7 Закону про ПДВ передбачений такий випадок, який трапляється в разі наявності від'ємного значення суми, розрахованої за  п.п.7.7.1 ст.7 Закону про ПДВ, і не залежить, як вже вказано, від сплати чи несплати ПДВ іншою ніж цей платник особою - особою, в якої набував товар, роботи, послуги платник ПДВ.

Розуміючи формально  не визнану прецедентність права на Україні, та все ж приймаючи до уваги:

а) що різна судова практика застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах є підставою за ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України для перегляду Верховним Судом України постанов Вищого адміністративного суду України (така ж по суті процесуальна норма є і в господарському процесі);

б) прецедентною є практика Європейського суду з прав людини, а за ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права -

          - суд обґрунтовано вважає, що застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах має бути однаковим - правильним. При цьому суд лише констатує, що розуміння у цій справі змісту нормативних актів, щодо достатності підстав виникнення права податкового кредиту з ПДВ, підстав для бюджетного відшкодування з ПДВ, розмежування відповідальності покупців і продавців у сфері  оподаткування податком на додану вартість, співпадає з таким же їх застосуванням при вирішенні аналогічних питань у Постанові Верховного Суду України від 26.09.2006р. за результатами вирішення скарги ТОВ "Квадрант" про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.04.2006р. у справі за позовом ТОВ "Квадрант" до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним рішення.

Суд приймає до уваги, що на час видачі зазначених податкових накладних ПП “Праця” мало належний статус платника ПДВ, свідоцтво про реєстрацію ПП “Праця” в якості платника ПДВ анульовано органом державної податкової служби лише 17.01.2006р.

Сутністю господарської операції, щодо якої спірним є об'єкт оподаткування, являються прийняті позивачем від ПП “Праця” невідокремлювані будівельно-монтажні роботи з реконструкції нежитлових приміщень під магазин промислових товарів по вул. Тираспільській, буд.1 у м. Херсоні за договором підряду №1 від 24.01.2005р. Наявність об'єкта оподаткування, чинність господарських зобов'язань органом державної податкової служби не спростована.

Суд задовольняє позовні вимоги не повністю, а частково оскільки не має підстав вдруге скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008262301/0 від 16.10.2006р. в частині визначення 5850,13грн. податкового зобов'язання з ПДВ та 2925,06грн. штрафу –в цій частині це податкове повідомлення-рішення вже скасоване ДПІ у м. Херсоні за рішенням № 14813/10/25-013 від 10.11.2006р.

Податкові повідомлення-рішення № 0008262301/0, № 0008262301/1, № 0008262301/3 підлягають скасуванню в частині визначення 8333,33грн. податкового зобов'язання з ПДВ та 4166,67грн. штрафу, а податкові повідомлення-рішення № 0008902301/1, № 0008902301/3 – в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 5833,33грн. та визначення штрафу у сумі 2916,67грн. у зв'язку зі зменшенням саме на цю суму бюджетного відшкодування ПДВ.

Оскільки суд погодився з позицією позивача у спорі у повному обсязі щодо розміру оспорюваної суми та мотивів спростування за мотивувальною частиною позовної заяви, судовий збір у справі відноситься на Державний бюджет України.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008262301/0 від 16.10.2006р. щодо визначення 8333грн. 33коп. податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) та 4166грн. 67коп. штрафу, податкові повідомлення-рішення № 0008262301/1 від 14.11.2006р. та № 0008262301/3 від 05.02.2007р. щодо визначення 8333грн. 33коп. податкового зобов'язання з ПДВ та 4166грн. 67коп. штрафу, податкові повідомлення-рішення № 0008902301/1 від 14.11.2006р., № 0008902301/3 від 05.02.2007р. щодо зменшення суми відшкодування ПДВ на 5833грн. 33коп. та визначення 2916грн. 67коп. штрафу.

3. В решті позову відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Управління Державного казначейства у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "АТ Автоінвестстрой-Херсон" (код ЄДРПОУ 30665927, м. Херсон, вул. Тираспільська, буд.1, п/р 26009042200200 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) 3грн. 40коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою позивача.

5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня  складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                  В.В. Чернявський

                                                  У повному обсязі постанову

                                                   складено 01.03.2007р.