Постанова

від 25.01.2007 по справі 27/275-06-8690

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/275-06-8690

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" січня 2007 р. Справа № 27/275-06-8690

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                       Лашина В.В.

Суддів :                                                                                Воронюка О.Л.

                                                                                          Савицького Я.Ф.           

при секретарі                                                                      Ковальчук Р.Л.          

за участю представників сторін:

від позивача: Суровцева С.В., довіреність від 01.08.06р., Буякла Н.Я., довіреність від 14.11.06р.

від відповідача: Гашпер В.З., довіреність №198 від 05.12.06р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТехТрансСервіс”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 08.11.2006 р.  

зі справи № 27/275-06-8690

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТехТрансСервіс”, м. Одеса

до Колективної фірми “ВестТ”, м. Одеса

про відшкодування збитків від ДТП у розмірі 20 605,61 грн.

          Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №151 від 11.12.06р. в зв'язку з виробничою необхідністю, справа №27/275-06-8692 передана від колегії суддів у складі головуючого судді Мишкіної М.А., суддів Таценко Н.Б., Сидоренко М.В. до колегії суддів у складі: Лашина В.В., Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л.

          Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №13 від 24.01.07р. у зв'язку з відпусткою судді Єрмілова Г.А., для розгляду справи №27/275-06-8690 суддю Єрмілова Г.А. замінено на суддю Савицького Я.Ф.

В С Т А Н О В И Л А:

29.08.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ТехТрансСервіс” (далі –ТОВ “ТехТрансСервіс”) звернулося до господарського суду з позовом до Колективної фірми “ВестТ” (далі –КФ “ВестТ”) про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП) у розмірі здійснення відновлювального ремонту в сумі 10390,11грн., відшкодування витрат по оплаті послуг експерта –360 грн., відшкодування недополучених доходів –9 855,50 грн. та судових витрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 12.01.2006р. по вул. Приморській у м. Одесі автомобіль “ТАТРА”, д/н 372-95 ОВ під керуванням водія КФ “ВестТ” Барган Л.П., скоїв зіткнення з автомобілем позивача, в результаті чого автомобіль ТОВ “ТехТрансСервіс” отримав значні пошкодження задньої частини кузова. Винним у цьому ДТП згідно з постановою Арцизького районного суду Одеської області від 10.03.2006р. був визнаний водій Барган Л.П.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2006 р. (суддя Семенюк Г.В.) провадження по справі було припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Не погоджуючись з цією ухвалою, ТОВ “ТехТрансСервіс” в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, оскільки власником джерела підвищеної небезпеки є КФ “ВестТ”, а відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. При цьому згідно з п. 2 Роз`яснень Вищого господарського суду України від 01.04.1994 р. № 02-5/215 володілець джерела підвищеної небезпеки звільняється від обов`язку відшкодування шкоди тільки тоді, коли вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тоді як у даному випадку цього немає. Також у даному випадку немає протиправного вибуття джерела підвищеної небезпеки з володіння відповідача, оскільки це не було доведено КФ “ВестТ” належними доказами

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2006 р. по вул. Приморській у м. Одесі відбулося зіткнення автомобілю “Татра” д/н 372-05 ОВ, власником якого є КФ “ВестТ”, під керуванням водія Барган Л.П. з автомобілем “Тойота” д/н 61015 ОІ, власником якого є ТОВ “ТехТрансСервіс”.

Винним у ДТП згідно з постановою Арцизького районного суду Одеської області від 10.03.2006 р. визнаний гр. Барган Л.П.

Припиняючи провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах, місцевий господарський суд виходив з того, що винна особа у ДТП Барган Л.П. не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності і не може бути залучена до участі у справі в якості відповідача, тоді як з пояснювальної записки Барган Л.П. видно, що останній хоча і знаходився на момент ДТП у трудових обов`язках з КФ “ВестТ”, але без дозволу механіка й керівництва КФ “ВестТ” залишив роботу для виконання іншої, не пов`язаної із виконанням трудових обов`язків, роботи.

З цими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитися не може та вважає їх передчасними і не заснованими на всебічному, повному з`ясуванні усіх обставин справи в їх сукупності з огляду на таке.

Виходячи з приписів ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим джерелом підвищеної небезпеки.

Проте, видача довіреності особі, яка прийнята на роботу за трудовим договором з умовою виконання обов`язків водія транспортного засобу, не означає зміну володільця джерела підвищеної небезпеки, яким залишається особа, яка видала цю довіреність.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, вирішальним у даному випадку є визначення чи працівник, не перериваючи виконання трудових обов`язків, здійснив дії, які виходять за межі його трудових обов`язків та які заподіяли шкоду, чи працівник припинив виконання трудових обов`язків, хоч би на нетривалий час, та здійснив дії, що виходять за межі його трудової функції, за якими була завдана шкода, тобто вирішальним є встановлення на підставі належних доказів факту виконання або невиконання працівником в момент правопорушення трудових обов`язків.

Крім цього, за змістом ч. 3 ст. 1187 ЦК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

Будь-які докази, які б підтвердили неправомірне заволодіння гр. Барган Л.П. автомобілем відповідача, в матеріалах справи відсутні та не витребувані господарським судом на виконання положень, закріплених у ст. 38 ГПК України.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, врахування судом першої інстанції в якості безумовного доказу лише пояснювальної записки водія КФ “ВестТ” Барган Л.П. без дослідження інших доказів, які б свідчили про самовільне використання фізичною особою автомобілю відповідача чи протиправне заволодіння ним автомобіля або доказів, які б підтверджували виконання водієм в момент ДТП трудових обов`язків, призвело до неповного з`ясування усіх обставин справи в їх сукупності, що є порушенням ст.ст. 4-7, 43 ГПК України, та відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Одеської області не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТехТрансСервіс” задовольнити, а ухвалу господарського суду Одеської області від 08.11.2006р. по справі № 27/275-06-8690 –скасувати.

Справу передати для розгляду господарському суду Одеської області.

Головуючий                                                                         Лашин В.В.

Суддя                                                                                    Воронюк О. Л.

       Суддя                                                                                   Савицький Я.Ф.