Постанова

від 20.02.2007 по справі 34/383-06-9617

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/383-06-9617

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" лютого 2007 р. Справа № 34/383-06-9617

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                       Лашина В.В.

Суддів :                                                                                Єрмілова Г.А.                                                                                                                         Воронюка О.Л.

при секретарі                                                                      Ковальчук Р.Л.          

за участю представників сторін:

від позивача – Бойченко Ю.С., довіреність №48/09 від 04.12.06р.

від третьої особи –Татаренко С.П., довіреність №64 від 10.01.07р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Миколаївський морський торгівельний порт”

на рішення господарського суду Одеської області від 06.11.2006 р.  

зі справи № 34/383-06-9617

за позовом Державного підприємства “Миколаївський морський торгівельний порт”

до Дочірнього підприємства “Брідж Інтернешнл Єдженсі”, м. Одеса

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Державна акціонерна холдінгова компанія “Чорноморський суднобудівний завод”, м. Миколаїв

про повернення безпідставно отриманих грошей на суму 190 241,85 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

19.09.2006р. Державне підприємство “Миколаївський морський торгівельний порт” (далі –ДП ММТП) звернулось до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства “Брідж Інтернешнл Єдженсі” (далі –ДП “Брідж Інтернешнл Єдженсі”) про повернення суми безпідставно одержаних коштів, процентів за користування ними та встановленого індексу інфляції в розмірі 190 241,85 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що за умовами договору № 11-П від 05.07.2004 р., укладеного між сторонами, відповідач взяв на себе зобов`язання виконати ремонтні роботи на плавкрані ПК-23, а також надати позивачу певні послуги, перелік та вартість яких були визначені сторонами у відомості ремонту плавкрану-23, яка була невід`ємною частиною договору № 11-П, зокрема: постановка судна в док, стоянка судна в доці та інші. Однак в порушення вимог цього договору та ст. 526, 901 ЦК України відповідач свого обов`язку належним чином не виконав, судно у док не поставив та його стоянку у доці не забезпечив, хоча відповідач одержав кошти у розмірі 164 569,08 грн. за ці послуги.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.11.2006 р. (суддя Фаєр Ю.Г.) в задоволенні позовних вимог ДП ММТП було відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ДП ММТП в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, оскільки місцевим господарським судом не було прийнято до уваги факти, встановлені рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.08.2006 р. по справі № 9/121/05-нр(06) та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2006 р., щодо знаходження плавкрану-23 не у доці, а на стапелях. Безпідставним скаржник вважає посилання суду на те, що позивач мав би звернутися про визнання недійсними підписаних ним актів виконаних робіт, в яких зафіксований факт знаходження судна не у доці, а на стапелях, оскільки зазначені акти є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції на підставі укладеного договору та не є нормативним чи ненормативним актом, який можна визнавати недійсним відповідно до чинного законодавства.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча ухвала Одеського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження  та призначення її до розгляду була направлена за адресою, яка міститься в матеріалах справи. Проте, як вбачається з поштового повідомлення, ДП „Брідж Інтернешнл Єдженсі” за вказаною адресою не знаходиться. При цьому в матеріалах справи відсутні докази про зміну відповідачем свого місцезнаходження. Таким чином, судова колегія вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи.

Представник третьої особи в попередньому судовому засіданні надав свої пояснення по справі, однак в наступне судове засідання не з'явився. Проте надіслав письмові пояснення по справі, в яких просив розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договору підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, 5.07.2004 р. між сторонами був укладений договір підряду № 11-П, за умовами якого ДП ММТП доручив, а ДП “Брідж Інтернешнл Єдженсі” прийняв на себе виконання ремонтних робіт на плавкрані ПК-23 на території ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод”. Обсяг робіт є визначеним по представленій ремонтній відомості (кошторису), яка є невід'ємною частиною цього договору. Термін виконання робіт –25 робочих днів зі дня підписання акту приймання плавкрану в ремонт. Строк дії договору, згідно з п. 7.1, передбачений до 31.12.2004 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно до п. 2.1 договору вартість всього комплексу робіт складає 445 462, 33 грн. з урахуванням ПДВ, в тому числі 60 000 грн. –запасні частини та матеріали для додаткового ремонту, однак відповідно до ремонтній відомості (додаток № 2 до договору) вартість супутніх робіт та ремонту по дефектації сплачуються ДП ММТП окремо.

У ремонтній відомості (додаток № 2 до договору) сторони визначили, що вартість супутніх послуг (стоянка у доці, вартість швартовочних послуг, послуг пожежників, водопостачання, електропостачання) складається з розрахунку за кожну добу наданих послуг.

25.11.2004 р. сторони уклали додаткову угоду про збільшення суми договору до 900 626,76 грн.

З актів виконаних робіт, підписаних ДП ММТП, рахунків на оплату за виконані послуги видно, що відповідач визначив вартість супутніх послуг у розмірі 285 338,22 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.07.2005 р. по справі № 9/121, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2005 р., був задоволений позов ДП “Брідж Інтернешнл Єдженсі” до ДП ММТП про розірвання договору підряду № 11-П, стягнення основного боргу в сумі 127 230,54 грн. та заборгованості за супутні послуги в розмірі 285 388,22 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2006 р. зазначені судові рішення в частині стягнення заборгованості по супутнім послугам на суму 285 388,22 грн. були скасовані, а справу в означеній частині передано на новий розгляд господарському суду Миколаївської області.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.08.2006 р. по справі № 9/121/05-нр(06), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2006 р. з ДП ММТП на користь ДП “Брідж Інтернешнл Єдженсі” стягнуто 59 879,22 грн. заборгованості по оплаті послуг пожежника, споживання води, вартості спожитої електроенергії, а в частині позову щодо стягнення вартості послуг за стоянку судна у доці відмовлено з причини того, що плавкран-23 фактично знаходився на ремонті не в доці, а на стапелях ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод”.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно кошторису фактично виконаних робіт по ремонту плавкрану ПК-23, наданому ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод”, вартість послуг за стоянку судна на стапелі складає 179,09 грн. (з НДС) за 1 день, вартість підйому плавкрану на БСМ становить 4477,20грн. та вартість приварки обухів для підйому плавкрана на БСМ –28206грн., тоді як за умовами договору № 11-П ДП ММТП сплатило на користь відповідача 164 569,08 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3469 від 12.10.2004 р., № 747 від 27.10.2004 р., № 966 від 17.12.2004 р., довідкою ДП ММТП від 26.06.2006 р. № 1853 /а.с. 42/.

Актом № 1.3/16 від 15.04.2005 р./а.с. 86/ підтверджується те, що плавкран-23 знаходився на ремонті на стапелі “0” протягом 255 діб з 03.08.2004 р. до 15.04.2005р. Про це свідчить й  пояснення ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” /а.с. 84/. Тобто, вартість стоянки судна на стапелях протягом 255 днів і яка складає 78350,64грн., не відповідає сумі коштів в розмірі 164 569,08 грн., які були сплачені позивачем саме за стоянку судна як у доці.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Частиною 2 цієї статті передбачено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, судова колегія вважає, що ДП “Брідж Інтернешнл Єдженсі” повинно повернути ДП ММТП суму коштів, необґрунтовано отриманих за стоянку судна у доці, тоді як судно знаходилося на стапелях, що, в свою чергу, припускає різне визначення вартості цих послуг.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову ДП ММТП, суд першої інстанції цим обставинам належної оцінки не дав.

Посилання ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод” на те, що між тими самими сторонами зазначений предмет спору був розглянутий у справі №6/258-05-7850, судова колегія також не приймає до уваги, оскільки предметом спору по справі №6/258-05-7850 було стягнення суми заборгованості виконаних робіт по договору від 22.07.04р., тоді як предметом даного спору є повернення коштів, безпідставно отриманих за стоянку плавкрану ПК-23 у доці, тоді як судно знаходилось на стапелях.

Також судова колегія вважає безпідставними посилання третьої особи на те, що позивач знав про постановку судна на стапеля, не заперечував проти цього та підписав акти виконаних робіт, а в подальшому не визнав їх у встановленому законом порядку недійсними, оскільки дії позивача, пов`язані з підписанням актів виконаних робіт, ніяким чином не підтверджують виконання ДП “Брідж Інтернешнл Єдженсі” обов`язку щодо постановки судна у док та дійсне його знаходження саме у доці, за що й було отримано грошові кошти від позивача, ці акти не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не можуть вважатися належними доказами, які б підтвердили виконання відповідачем умов договору.

Виходячи з ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, акт виконаних робіт є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції на підставі укладеного договору та не є нормативним чи ненормативним актом, який можна визнавати недійсним відповідно до чинного законодавства.

Про те, що позивач не погоджувався із цими актами слідує з судових справ за участю ДП “Брідж Інтернешнл Єдженсі” та ДП ММТП, а саме № 9/121 та № 9/121/05-нр(06).

Водночас, судова колегія вважає, що оскільки функціональне призначення як стапелів так і доку допускає ремонт судна, в тому числі підводної його частини (днища), послуги з ремонту судна були надані відповідачем, тому судова колегія вважає, що позовні вимоги ДП ММТП підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача різниці, яка складається із перерахованої ДП ММТП суми в розмірі 164 569,08 грн. та вартості знаходження плавкрану-23 на стапелях в розмірі 78350,64 грн.(45667,44+4477,20+28206), тобто на суму 86218,44 грн.(164569,08 - 78350,64)

Згідно з ч. 2 ст. 1214, ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 625 цього Кодексу визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Три проценти річних з врахуванням 16 місячного строку прострочення становлять 3448,7 грн. (86218,44 * (3/12*16)%), а збитки від інфляції позивача – 10001,33 (86218,44 * 111,6 % - 86218,44 грн.).

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення, яким позовні вимоги ДП ММТП слід задовольнити частково та стягнути з ДП “Брідж Інтернешнл Єдженсі” на користь ДП ММТП 86218,44 грн. безпідставно отриманих грошей, 3448,7 грн. процентів за користування коштами, 10001,33грн. збитків від інфляції, а також відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем в процесі розгляду справи, які складаються з витрат по сплаті державного мита у сумі 996,68грн, оскільки позов частково повинен бути задоволений, та  витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Миколаївський морський торгівельний порт” задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 06.11.2006р. по справі № 34/383-06-9617 –скасувати, позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Брідж Інтернешнл Єдженсі” ( 65026, м. Одеса, вул. Базарна, 60, р/р 260094223 в Одеській обласній філії АППБ “Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 31795528) на користь Державного підприємства “Миколаївський морський торгівельний порт” (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, р/р 26000301432443 в Заводському БВ МЦВ ПІБ, МФО 326438, код ЄДРПОУ 01125608)  86218,44 грн. безпідставно отриманих грошей, 3448,7грн. процентів за користування коштами, 10001,33 грн. збитків від інфляції, 996,68 держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього –100783,15грн.

В решті позову відмовити.

Наказ доручити видати господарському суду Одеської області.

Головуючий                                                                          Лашин В.В.

Суддя                                                                                     Єрмілов Г.А.

Суддя                                                                                     Воронюк О.Л.