Постанова

від 20.02.2007 по справі 25/477-06-12859

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/477-06-12859

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" лютого 2007 р. Справа № 25/477-06-12859

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бойко Л.І.,

суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.,

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача –Корінчук О.Г.                                                                                      

від відповідача –не з'явився

від Прокуратури –Радянський О.Ю.

від 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ТОВ „Іллічівський судоремонтний завод” –не з'явився  

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ „Марінком Одеса”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 27.12.2006р.

у справі № 25/477-06-12859

за позовом ДП „Ялтинський морський торговельний порт”

до відповідача: ТОВ Фірма „Марінком Одеса”

за участю Прокурора Одеської області

про розірвання контракту, зобов'язання передати т/х „Петро Лідов” по акту прийому-передачі судна з ремонту та стягнення 4774460 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ Фірма „Марінком Одеса”

до: ДП „Ялтинський морський торговельний порт”

про зобов'язання змінити правовідношення шляхом укладення додаткової угоди до контракту № 43 від 21.03.2005р.

та за позовом 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ТОВ „Іллічівський судоремонтний завод”

до відповідачів: ТОВ Фірма „Марінком Одеса”, ДП „Ялтинський морський торговельний порт”

про стягнення 767488,33 грн.

встановив:

ДП „Ялтинський морський торговельний порт” 05.12.2006р. звернулось із позовною заявою до ТОВ Фірми „Марінком Одеса” про розірвання контракту, зобов'язання передати т/х „Петро Лідов” по акту прийому-передачі судна з ремонту та стягнення 4774460 грн., яка ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2006р. (суддя І.А. Малярчук) прийнята до провадження.

12.12.2006р. до господарського суду надійшла заява Заступника прокурора Одеської області № 28140 про вступ у справу, яка прийнята до провадження ухвалою суду від 20.12.2006р.

20.12.2006р. до господарського суду звернулось ТОВ Фірма „Марінком Одеса” із зустрічним позовом про зобов'язання змінити правовідношення шляхом укладення додаткової угоди до контракту № 43 від 21.03.2005р., який прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом ухвалою суду від 21.12.2006р.

Також ТОВ Фірма „Марінком Одеса” 20.12.2006р. подало до суду заяву про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66-67 ГПК України шляхом накладення арешту на теплохід „Петро Лідов” (код ІМО 7337684), що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, Іллічівський судоремонтний завод, а 21.12.2006р.  ТОВ Фірмою „Марінком Одеса” надано доповнення до заяви про забезпечення зустрічного позову.

Наполягаючи на задоволенні заявленого клопотання, ТОВ Фірма „Марінком Одеса” послалось на те, що у нього є обґрунтована підозра вважати, що судно може бути продано або передано у користування іншій особі, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, та, як наслідок зробить неможливим укладання додаткової угоди до Контракту № 43 від 21.03.2005р. та виконання сторонами зобов'язань за цією додатковою угодою та контрактом. Також відповідач за первісним позовом зазначив, що накладення арешту на цей теплохід є найбільш адекватним засобом  щодо забезпечення позову, оскільки спір стосується саме виконання ремонтних робіт цього судна, а у разі невжиття таких заходів, порт зможе відправити судно навіть за межі держави, що ускладнить виконання судового рішення, а крім того, власник судна вже намагається вивести судно з доку, де здійснюється ремонт. Заявлене клопотання обґрунтоване ТОВ Фірмою „Марінком Одеса” ще й положеннями КТМ України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2006р. у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на теплохід „Петро Лідов” відмовлено.

Не погодившись із цією ухвалою, ТОВ „Марінком Одеса” звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а заяву про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на невідповідність оскарженої ухвали вимогам чинного законодавства та обставинам справи.

ДП „Ялтинський морський торговельний порт” вважає апеляційну скаргу і доводи, викладені в ній, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а оспорювань ухвалу такою, що підлягає залишенню без змін.

Заслухавши доводи представників позивача та Прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом щодо винесеної ухвали про відмову у забезпеченні позову, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 цього Кодексу, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, господарський суд зазначив, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів тощо.

Суд першої інстанції вказав на те, що зустрічні позовні вимоги ТОВ Фірма „Марінком Одеса” про зобов'язання змінити правовідношення шляхом укладення додаткової угоди до контракту № 43 від 21.03.2005р. носять немайновий характер, тому визначений цим товариством захід забезпечення позову –накладення арешту, є неадекватним заявленим зустрічним позовним вимогам та неспроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення цього зустрічного позову. Суд дійшов висновку, що не вбачається зв'язок між конкретним заходом, який просить застосувати заявник, та предметом його зустрічної позовної вимоги, і застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на теплохід „Петро Лідов” є безпідставним та передчасним.

Також господарський суд зазначив, що оскільки закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, то господарський суд в кожному конкретному випадку повинен оцінити обставини справи та прийняти відповідне рішення.

Судова колегія погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх законними і обґрунтованими, зауважуючи при цьому на тому, що питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову чи відмову у вжитті таких заходів, вирішується за внутрішнім переконанням суду у відповідності із нормами діючого законодавства України.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 66-67, 99, 106 ГПК України, колегія суддів

постановила:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 27.12.2006р. у справі № 25/477-06-12859 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної  сили з дня її прийняття.

       Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Л.І. Бойко

Судді:                                                                                          Т.А. Величко

                                                                                                      А.М. Жукова