Ухвала

від 10.07.2015 по справі 127/9014/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/9014/15-ц Провадження № 22-ц/772/2205/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 47Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чуприни В.О.,

при секретарі Сніжко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до приватного підприємства «Особняк-К» про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку, -

встановила:

У квітні 2015 року позивачі звернулися в суд із позовом до приватного підприємства «Особняк-К» про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку.

Разом із позовною заявою позивачі подали заяву про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що ПП «Особняк-К» проводить будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Ленських подій, 45 у м. Вінниці. При цьому відповідач зайняв частину земельної ділянки по вул. Ленських подій, 47 та будує на ній залізобетонний фундамент під цей будинок.

Посилаючись на те, що подальші будівельні роботи на спірній земельній ділянці можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення по цій справі, позивачі, з урахуванням уточнених вимог, просили заборонити приватному підприємству «Особняк-К» (замовник будівельних робіт) та товариству з обмеженою відповідальністю «Фавор і Ко» (генеральний підрядник) проведення будівельних робіт на земельній ділянці, кадастровий номер 0510100000:02:068:0071 по вул. Ленських подій, 47 у м. Вінниці.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2015 року заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Не погодившись із цією ухвалою і вважаючи її незаконною, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Представник позивача ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що реальної загрозив виконанню рішення суду немає, позовні вимоги не стосуються самого об'єкта будівництва, вид забезпечення позову не відповідає обсягу позовних вимог, а зупинення виконання будівельних робіт зумовить понесення забудовником збитків та виникнення заборгованості перед кредиторами у випадку несвоєчасної здачі об'єкта будівництва в експлуатацію.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 ст. 151 ЦПК України).

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

У пункті 6 цієї Постанови роз'яснено, що особам, які беруть участь у

справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову

(проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

Матеріалами справи встановлено, що у провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до приватного підприємства «Особняк-К» про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку. Відповідно до вимог позову, позивачі просять зобов'язати приватне підприємство «Особняк-К» усунути перешкоди у здійсненні позивачами права власності на земельну ділянку по вул. Ленських подій, 47 у м. Вінниці, шляхом звільнення та повернення власникам протиправно зайнятої частини земельної ділянки площею 0, 0128 га, у тому числі: перенести незаконно встановлений паркан на межу земельної ділянки; відновити незаконно знесений паркан, належний позивачам; відновити первісний стан земельної ділянки, включаючи знесення незаконно збудованого залізобетонного фундаменту, засипання котловану та відновлення верхнього родючого шару ґрунту.

Судом установлено, що позивачі являються співвласниками земельної ділянки, кадастровий номер 0510100000:02:068:0071 по вул. Ленських подій, 47 у м. Вінниці.

Відповідач здійснює будівництво на земельній ділянці, кадастровий номер 0510136600:02:068:0278, відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт та проекту будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Земельна ділянка на якій проводиться будівництво межує із земельною ділянкою відповідачів.

Вирішуючи заяву, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не стосуються самого об'єкта будівництва, а вид забезпечення позову не відповідає обсягу позовних вимог. При цьому суд вірно взяв до уваги інтереси не тільки позивачів, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки позивачі просять забезпечити позов шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Фавор і Ко» (генеральний підрядник) проводити будівельні роботи, хоча це товариство не являється стороною у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі самовільно захопили спірну частину земельної ділянки не ґрунтується на достовірно допустимих доказах, а відтак колегія суддів до уваги їх не приймає. У матеріалах справи відсутні акти Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про те, що забудова проводиться з відхиленням від проекту забудови та на спірній земельній ділянці.

Викладені в апеляційні скарзі доводи зводяться до припущень, а надані фотоматеріали не можуть свідчити про те, що будівництво проводиться на спірній земельні ділянці.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_8

Судді: /підпис/ ОСОБА_9

/підпис/ ОСОБА_10

З оригіналом вірно: