Рішення

від 07.07.2015 по справі 610/4310/14-ц

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/4310/14-ц

2/610/11/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2015 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі головуючого - судді Соколової К.А., за участю секретаря Виноградської О.В., представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Балаклія Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ПП «Міловське» за участю третьої особи відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2014 року ОСОБА_4 звернувся до Балаклійського районного суду з позовом до ПП «Міловське» за участю третьої особи - відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та застосування наслідків недійсності правочинів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого згідно розпорядження Балаклійської районної державної адміністрації №360 від 26.12.2002 року, йому була передана у приватну власність земельна ділянка площею 5,2565 гектарів, яка розташована на території Міловської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з присвоєнням кадастрових номерів: 6320284000:02:000:0025 та 6320284000:02:000:0302.

3 грудня 2013 року вказані земельні ділянки згідно договору оренди, він передав ТОВ «Успіх Слобожанщини». Про існування договорів оренди земельних ділянок нібито укладених між ним та ПП «Міловське» йому до вересня 2014 року відомо не було, ніяких договорів оренди земельних ділянок він не підписував,дізнався про їх існування у 2014 році коли хотів зареєструвати договір оренди земельних ділянок, укладених між ним та ТОВ «Успіх Слобожанщини», орендну плату від ПП «Міловське» не отримував.

Позивач у судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі

Представник позивача позов підтримала, просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на те, що позивач є власником земельних ділянок загальною площею 5,2565 га, які розташовані на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області. 3 грудня 2013 року він передав в користування ці земельні ділянки згідно договору оренди ТОВ «Успіх Слобожанщини». Про існування договорів оренди земельних ділянок нібито укладених між ним та ПП «Міловське» йому стало відомо після виклику в прокуратуру Балаклійського району у вересні 2014 року при допиті його у якості свідка, що належні йому земельні ділянки вже знаходяться в оренді ПП «Міловське», а тому ТОВ «Успіх Слобожанщини» не міг зареєструвати укладений з ним договір оренди у Відділі Державної реєстрації речових прав Балаклійського районного управління юстиції Харківської області. Ніяких договорів оренди земельних ділянок з ПП «Міловське» ОСОБА_4 не укладав та їх не підписував. Попередньо між ним та ПП «Мілоське» обговорювались умови договорів оренди, але ці умови його не влаштовували тому він і не уклав такі договори з ПП «Міловське».

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав посилаючись на те, що ОСОБА_4надавав своїй сестрі документи для укладення договору оренди земельної ділянки, тобто мав своє волевиявлення для укладення договорів оренди земельних ділянок, одержував орендну плату за користування його землею. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача позов не визнав посилаючись на те, що в користуванні ПП «Міловське» знаходиться земельна ділянка загальною площею 4,2665 га, кадастровий № 6320284000:02:000:0025, яка розташована у контурі №37 (ділянка №191) на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області та складається з двох ділянок площею 3,7644 га та 0,50321га. Земельною ділянкою відповідач користується на підставі укладених між позивачем та відповідачем договорів оренди земельних ділянок 18.05.2007 року, які зареєстровані в Балаклійському районному відділі ХРФ ДП Центр Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис за №040768300032 та №040768300033 від 13.12.2007 року, договори укладено строком на 10 років. При укладенні договорів оренди земельних ділянок, волевиявлення позивача було вільним та відповідало його внутрішній волі, правочини був вчинений у формі, передбаченій законом. Укладені договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків про це свідчить їх фактичне виконання впродовж 2007-2014 років. Позивач передав, а відповідач прийняв їх у строкове платне користування та використовує в своїй господарській діяльності. Позивач щорічно отримував орендну плату за земельні ділянки. Тому представник відповідача просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, враховуючи думку позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України передбачає ,що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено,що ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 27 грудня 2002 року належить земельна ділянка площею 5,2565 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області (а.с.6).

Згідно з договорами оренди земельних ділянок, які не містять номера від 18 травня 2007 року позивач передав, а відповідач ПП «Міловське» прийняв в строкове платне користування земельні ділянки площею 3,7644 та 0,5021 га на 10 років. ( а.с.7-9;14-17)

Акти прийому передачі земельних ділянок від 18.05.2007 року свідчать про те, що позивач передав, а відповідач прийняв в натурі земельні ділянки. (а.с. 10,19).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №41 від 08.05.2015 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора ОСОБА_5 підписи в договорах оренди земельної ділянки від 18.05.2007 року, укладених між ОСОБА_4 та ПП «Міловське», в актах визначення меж ділянки в натурі, в актах прийому-передачі земельних ділянок у графі «Орендодавець» вчинено не ОСОБА_4 (а.с.68-92 ).

За змістом ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами).

Згідно ст..638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.1 ст.210, ч.3 ст.640 ЦК України, ст..125 Земельного кодексу України, ст..18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним та набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України правочин повинен відповідати вимогам цивільного законодавства в момент його вчинення, а вчиненим правочин, що підлягає державній реєстрації, є з моменту такої реєстрації ( ч.1 ст.210 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог,які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди земельної ділянки. Відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є відповідно до ч.2 цієї статті підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.

Зважаючи на те, що договори оренди земельних ділянок позивачем не підписувалися, що підтверджено висновками вищевказаної судово-почеркознавчої експертизи, яку суд визнає достовірним доказом, тобто, було відсутнє вільне волевиявлення позивача на укладення оспорюваних договорів оренди, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Посилання відповідача щодо неодноразового прийняття орендної плати позивачем, що свідчить про вчинення ним дій, спрямованих на схвалення ним договорів оренди, суперечить роз»ясненням абз.4 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06 листопада 2009 року, відповідно до якого виконання чи невиконання сторонами зобов»язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як встановлено судом, позивач дізнався про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору оренди, лише у вересні 2014 року, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Посилання відповідача на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладання спірного договору, оскільки позивач отримував плату за користування землею суперечить нормам статті 261 ЦК України.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 22 квітня 2015 року по справі №6-48цс15.

За наявності встановлених судом обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача, стягуються судові витрати, які позивач сплатив при подачі позову до суду та витрати пов'язані з проведенням експертизи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.203, 207,210, 215, 261, 627,638,640 Цивільного Кодексу України,ст..ст.13, 20 Закону України «Про аренду землі», ст..125 Земельного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06 листопада 2009 року, Постановою про правову позицію Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року по справі №6-48 ЦС 15 суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ПП «Міловське» за участю третьої особи - відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки без номеру від 18 травня 2007 року, укладений на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №754239 між ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ПП «Міловське» (код ЄДРПОУ 32803274), площею 3,7644 га, зареєстрований в державному реєстрі земель 13 грудня 2007 року за №040768300032.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки без номеру від 18 травня 2007 року, укладений на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №754239 між ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ПП «Міловське» (код ЄДРПОУ 32803274), площею 0,5021 га, зареєстрований в державному реєстрі земель 13 грудня 2007 року за №040768300033.

Застосувати наслідки недійсності правочину та скасувати реєстраційний запис №040768300032 від 13 грудня 2007 року в державному реєстрі земель про реєстрацію договору оренди земельної ділянки без номеру від 18 травня 2007 року, між ОСОБА_4 та ПП «Міловське», вчинені Балаклійським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК.

Застосувати наслідки недійсності правочину та скасувати реєстраційний запис №040768300033 від 13 грудня 2007 року в державному реєстрі земель про реєстрацію договору оренди земельної ділянки без номеру від 18 травня 2007 року, між ОСОБА_4 та ПП «Міловське», вчинені Балаклійським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК.

Стягнути з ПП «Міловське» (код ЄДРПОУ 32803274) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 243, 60 гривень.

Стягнути з ПП «Міловське» на користь ОСОБА_4 судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4736.00 гривень( чотири тисячі сімсот тридцять шість гривень).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя